З 5-го липня у Львові триває Місяць авторських читань
Перший вечір фестивалю відкрили видатна українська інтелектуалка, письменниця Оксана Забужко і румунський історик та політик, у минулому Міністр закордонних справ Румунії Адріан Чорояну. Міжнародний літературний фестиваль МАЧ охоплює п’ять міст у чотирьох країнах, і щороку має країну – Почесного гостя – цьогоріч це Румунія.
«П’ять років тому мене переконували, що неможливо проводити фестиваль цілий місяць щодня влітку. Але ми проводимо його вже п’ятий рік, і я дякую, що ви з нами».
Григорій Семенчук, директор фестивалю
Вечір Оксани Забужко модерувала літературознавиця та критикиня Ганна Улюра. Розмова велася довкола жанрових визначень нашої реальності, української історії та ідентичності. Саме Оксана Забужко відкривала перший Місяць авторських читань в Україні – у 2015 році, коли Україна була Почесною гостею фестивалю, і презентувала на міжнародній сцені 31 українського автора та авторку.
«Моя письменницька служба на фронтах глобальної війни продовжується».
Оксана Забужко, письменниця
Повний запис вечора доступний за посиланням.
Румунську лінію фестивалю відкрив вступним словом Едмонд Неагое, радник-посланник Генерального консульства Румунії в Чернівцях. Він привітав фестиваль з відкриттям і представив публіці свого колегу по дипломатичній службі, першого румунського гостя фестивалю, історика та письменника Адріана Чорояну. Вже чотири роки Чорояну є постійним делегатом Румунії при офісі ЮНЕСКО в Парижі, і окрім понад двадцяти історичних книг та медіапроектів, пише також романи. Модерував зустріч журналіст Антін Борковський, тож розмова велася довкола порівняння українських та румунських способів подолання складної історичної пам’яті, суспільних перетворень останніх 30 років та нових викликів, що постають перед спільнотою країн ЄС.
Повний запис вечора доступний за посиланням.
Місяць авторських читань триватиме до 4-го серпня, тож у вас ще є можливість спланувати подорож до Львова і потрапити на читання улюбленого письменника. Детальна програма на найближчий тиждень – нижче.
8 липня, понеділок
18:30 – Богдан-Олег Горобчук (Україна). Модерує Ганна Улюра.
За освітою соціолог, за професією – піарник, Горобчук насправді – український поет, художник, куратор літературно-мистецьких проектів, учасник музичних проектів «Микола і телевізор», «L'eau», «Повсякденність». Усім, хто цікавиться сучасною українською літературною сценою – рекомендовано для відвідин.
20:00 – Андрей Доша (Румунія). Модерує Андрій Дрозда.
Поет і прозаїк, перекладач з угорської та англійської мов, редактор часопису «Poesis internaţional», народився 1985 року в Брашові. Ходив до угорської початкової школи, в румунському університеті вивчав економіку та культурні інновації, певний час працював на будівництві як менеджер з контролю якості. Починав писанням хайку угорською, які не приймала редакція видавництва як «дещо декадентні», румунською вийшло чотири збірки поезій. Каже, що «фейсбук, можливо, – останній великий роман людства».
9 липня, вівторок
18:30 – Павел Колмачка (Чехія). Модерує Ірина Забіяка.
Його називають спіритуальним, духовним поетом, хоч кожна його збірка передає трохи інші нюанси і акценти духовного життя. Ондржей Горак у рецензії на його збірку «Море» зазначає: «Привабливість його віршів походить «лише» зі здатності помічати те, чого інші не помічають». Жанрово це верлібри, іноді навіть вірші в прозі. У Львові Колмачка читатиме з найновішої збірки «Життя людей, тварин, рослин, бджіл» (2018), яка схожа на попередні хіба що тим, що складається із частин (Життя тіла, Життя вдень і вночі, Життя над кратером, Життя на межі, Ліс), які утворюють своєрідні цикли.
20:00 – Сімона Попеску (Румунія). Модерує Андрій Дрозда.
Авторка поезії та прози, вчилася на факультеті мистецтв в Університеті Бухаресту, де зараз працює як професорка-асистентка на відділенні румунської літератури. Уклала три свої перші поетичні збірки у антологію Juventus și alte poeme («Ювентус та інші вірші»). Аби пояснити студентам поезію, опублікувала поетичну книгу під назвою Lucrări în verde. Pledoaria mea pentru poezie («Роботи в зеленому. Мій захист поезії»). Зачарована сюрреалізмом і відчуває певну спорідненість з Желлу Наумом, ключовою фігурою румунського сюрреалізму, котрому присвятила дві книги нарисів та видала повне коментоване видання його праць. «Сюрреалісти дуже чутливі до поетики повсякдення, а також до усього, чого ми не бачимо. Воно існує!» – каже Симона.
10 липня, середа
18:30 – Міло Янач (Словаччина). Модерує Юлія Білас.
Народився у 1975 році в місті Гелніца. Вивчав культурологію на Філософському факультеті Прешувського університету, співпрацював з багатьма словацькими медіа, потім заробляв барменом, нині працює у відділі культури міської влади у своєму рідному місті. У 2018 році видав свою першу книгу прози «Мило немило», про яку говорить: «Я нічого такого не планував. Була у нас із другом забігайлівка, і я почав записувати у фейсбуці наші щоденні історії. На мій подив, їх почало читати багато людей і поширювати... Врешті цього матеріалу було стільки, що я створив книгу».
20:00 – Аліна Нелеґа (Румунія). Модерує Ганна Улюра.
Драматургиня, журналістка, прозаїкиня, театральна й радіорежисерка, народилася 1960 року. Свій перший твір, театральну п’єсу Nascendo, поставила у двадцять шість років, а через рік заснувала Dramafest – театральний фестиваль, орієнтований на сучасну румунську драму. Авторка феміністичної монодрами Amalia respiră adânc («Амалія дихає глибоко»), роману Ca și cum nimic nu s-ar fi întâmplat («Наче нічого не сталося»), де зобразила блиск і злидні румунських вісімдесятих років. Каже: «Комунізм вплинув на нашу поведінку і внутрішнє життя, наприклад, тим, що підтримував, живив і плекав націоналізм, гомофобію чи сексизм».
11 липня, четвер
18:30 – Вероніка Мурек (Польща). Модерує Остап Сливинський.
1989 року народження, випускниця факультету права та адміністрування Сілезького університету, живе в Катовіце. Дебютна збірка оповідань «Uprawa roślin południowych metodą Miczurina» («Вирощування південних рослин за методом Мічуріна») отримала літературну премію Вітольда Ґомбровича. Критики звернули увагу на помітне чуття мови авторки та свободу у створенні гротескного світу. Мурек теж була високо оцінена за театральну творчість – у 2015 році вона отримала Драматичну премію Гдині. Цієї весни вийшла її збірка драм Feinweinblein.
20:00 – Адріан Скіоп (Румунія). Модерує Ганна Улюра.
Письменник, журналіст, народився 1973 року в Порумбаку-де-Жос із населенням 3 тисячі осіб на півдні Румунії. Вивчав румунську мову й літературу, заробляв на життя працею сільським учителем та маляром приміщень, врешті став доктором наук в антропології. «На моєму віку стільки всякого досвіду, що антропологія – тільки вишенька на торті дилетанта», – зауважує про себе Скіоп. Автор трьох романів; усі його книжки – автобіографічного характеру, особливо остання, що описує гомосексуальний зв’язок антрополога Аді із хлопцем із ромського клану з бухарестських нетрів Ферентарі. За цією книгою режисер Іван Младеновіч створив однойменний фільм, у якому Скіоп зіграв головну роль.
12 липня, п’ятниця
18:30 – Петро Яценко (Україна). Модерує Андрій Дрозда.
Письменник, журналіст, викладач креативного письма. Народився й виріс у Львові, багато пише саме про рідне місто, у грудні 2018 р. отримав Премію міста літератури ЮНЕСКО за роман «Нечуй. Немов. Небач». Каже, що до роботи над цією книгою застосував технології «ощадливого стартапу»: мав постійний зворотний зв’язок із майбутніми читачами. Разом з дружиною, дитячою письменницею Галиною Ткачук, розробив курс «Програмуємо… страшні історії» для молодших школярів, де діти можуть вивчати програмування та креативне письмо водночас.
20:00 – Філіп Флоріан (Румунія). Модерує Ганна Улюра.
Народився 1968 року в Бухаресті, прозаїк. У дев’яностих заробляв на життя, працюючи журналістом і кореспондентом «Радіо Свобода» та Deutsche Welle. Зірковий успіх йому в тридцять сім років принесла перша книжка «Degete mici» («Мізинці»), роман про ірраціональну атмосферу в Румунії періоду дев’яностих, який миттю опинився на стелажах книгарень Угорщини, Польщі, Німеччини, США, Словенії, Словаччини, Італії, Іспанії й Болгарії. Наступну прозову книжку «Băiuţeii»(«Хлопці») написав разом із братом Матеєм, у ній в іронічно-ностальгічному тоні описує своє дитинство на одній із околиць Бухареста. Його поки що останній роман, «Toate bufniţele» («Усі сови»), через спогади співставляє реальність комуністичного режиму з незіпсованим дитячим баченням.
13 липня, субота
18:30 – Мирослав Лаюк (Україна). Модерує Андрій Дрозда.
Молодий український письменник, автор трьох поетичних книжок та двох романів. Лауреат премій «Літакцент року», «Смолоскип», «Коронація слова» тощо. Сатиричний сімейний роман «Баборня» увійшов до короткого списку Книги року ВВС 2016. «Я мислю поета як людину унікальну, таку, яка постійно рятує світ», – твердить Мирослав Лаюк. Окрім іншого, веде авторські радіопрограми на Old Fashioned Radio – «ЧИТвер» та «Слова».
20:00 – Ана Бландіана (Румунія). Модерує Юрій Завадський.
Одна з найвиразніших голосів сучасної румунської поезії. Дебютувала в середині шістдесятих років збіркою «Ersoana întâia plural» («Перша особа однини»), потім були інші поетичні книги, спрямовані на філософську та етичну рефлексію. У кінці вісімдесятих через заборону публікуватись жила під наглядом органів безпеки. Наступну збірку «Arhitectura valurilor» («Архітектура хвиль»), у якій розглядає абсурд режиму Чаушеску, опублікувала вже після 1989 року. Також видала лірико-фантастичні оповідання, роман, декілька публіцистичних книг. Втім, постійно повертається до поезії. Виступає на підтримку громадянського суспільства та прав людини, у дев’яностих роках організувала відновлення пам’ятника жертві комунізму, колишньому політичному в’язню Марматє в Сіґеті. Її твори були перекладені 26-ма мовами.
14 липня, неділя
18:30 – Ганна Улюра (Україна). Модерує Євгенія Нестерович.
Українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня, доцентка Школи журналістики Українського Католицького Університету. Авторка близько 200 наукових розвідок із гендерних студій і трьох наукових монографій. Одна з наукових редакторів Шевченківської Енциклопедії. 2015 року книжка Улюри «Пострадянська жіноча проза як соціокультурний та естетичний проект» увійшла до десятки найкращих книжок року за версією порталу ЛітАкцент. Нагороджена Спеціальною відзнакою за внесок у розвиток та просування української книги та читання в Україні і світі від BookForum (2018). 2018 року у видавництві ArtHuss вийшла книжка літературознавчого нон-фікшн Ганни Улюри «365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини»; у 2019 отримала нагороду «ЛітАкцент року» (номінація: літературознавство) і посіла перше місце Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в номінації «Хрестоматія». Працює над наступною книгою. Увійшла до рейтингу «25 найкращих письменників України» від журналу Фокус (червень, 2019) – посіла восьме місце.
20:00 – Юлія Мілітару (Румунія). Модерує Юрій Завадський.
Поетка і видавчиня, зі студіювання медицини втекла на філософський факультет Бухарестського університету, де здобула докторський ступінь в літературі. Керує видавничим об’єднанням frACTalia, яке спеціалізується на експериментальній поезії та маргінальних жанрах. У своїй останній поетичній книжці Confiscarea bestiei. O postcercetare («Відволікання дикого звіра. Дослідження ex post») деконструює й знову творить поезію. Межі свого мистецького вираження розширює цифровими колажами, інсталяціями, відеоінсталяціями й каже: «Експериментальної літератури немає. Існують тільки комбінації дискурсів, пошуків – не більше».
