Більшість релізів цього тижня намагаються експлуатувати тренди. «Нація вбивць» – не виключення. Знову соцмережі, а розпусні жінки постають у центрі моторошних подій. Тільки у них вистачить емансипації, аби довести все до розуму. За сценарій та режисуру взявся Сем Левінсон, син культового режисера Баррі Левінсона («Людина дощу», «Доброго ранку, В’єтнам»).
У центрі подій – історія чотирьох шкільних подруг Лілі, Бекс, Сари та Ем. Вони відриваються на вечірках, пліткують, та сходять з розуму від сексу. Коротше, перший акт стрічки можна спокійно пропускати. Він набитий штампами «Користувачі не захищені у digital епоху», «Коротка спідниця – не заклик до насилля», «АМЕРИКАНСЬКЕ суспільство прогнило» та скигленням про довкілля. Дівчата постійно обговорюють, хто, кому і що лиже. Навіть на постері фільму персонаж Одесси Янг поліруює язиком криваву лінію. Плюс мінімум експозиції. Все змінюється у день, коли невідомий гакер зламує комп’ютер мера і викладає у мережу його фото та переписку. Пізніше стає відомо про пікантні подробиці життя директора школи. Зрештою, брудні таємниці половини міста опиняються у відкритому доступі.
Пафосне відсилання до пуританського Салему виглядає безглуздо. Сценарист подає його як критику сучасного покоління: у минулому були відьми, а сьогодні – дівчата, які постять фото голих тіл. Дивно, що у сиквелі «Ральфа руйнівника» обійшли стороною цей важливий аспект. Весь мегаполіс мав бути затиканий «вітринами хвойд». Чи це хитра змова продюсерів? Нехай батьки залишають дітлахів на «Ральфі» і йдуть дивитись «Націю вбивць». Прибуткова схема!
У трейлері Лілі цікавиться, хто бачить фото голої дівчини, його перша думка: «О, я маю вбити цю суку?» Це капець логічне питання. Згадайте, скільки разів ми чули про зливи приватних фото. Починалися переслідування? Ні! Максимум булінг. Незабаром усі забували про спекотну тему. Зазвичай, користувачі соцмереж посміються і продовжують серфити. У Салемі 90-х років XVII століття, на хвилинку, влаштували справжній процес над «відьмами». Був затверджений Верховний суд штату Массачусетс. До того ж церква відігравала ключову роль у житті людей. Безсумнівно, правосуддя було безглуздим. Та навіть у цьому випадку обвинувачені отримали покарання різного ступеню. У ХХ столітті у США відбулася схожа подія. Репресії маккартистів. Тоді суспільство також негативно ставилося до оголошеного ворога – комуністів. Навіть за цих умов політики намагалися хоча би прикритися рішенням експертної комісії, яка розглядала справи «шпигунів». Водночас пропаганда працювала на повну.
А от «Нація вбивць» тупо пропонує масову різню. Ось тут вже згадка про фільм «Судна ніч» мозолить очі. Підписи і картинки у трейлері «Нації вбивць» миготять палітрою американського прапору. Жителі Салему влаштовують побоїще, а правоохоронці ніяк не реагують. Той поодинокий коп не рахується. Здається, Сем Левінсон захотів власну «Судну ніч» з дівчатами у стильних костюмах, соціальною критикою «Ми всі не без гріха» та драйвовим екшеном. О! І не забудьте врубити неонову підсвітку.
На головні ролі обрали маловідомих акторів. Скоріше за все замість кастингу менеджери підбирали моделей-вайнерів з «Instagram». Кіно не претендує на лаври. Тому немає сенсу витрачатись на професіоналів. Глядачам зайде і такий продукт. Персонажі без акторської роботи і прописаних характерів вийшли ніякими. Лілі наче турбується про оточуючих. Бекс є типовою курвою з набором феміністичних кричалок. Ем – це інструмент коньюктури. Сара взагалі відпрацьовує гірше масовки.
Проте «Нація вбивць» не сподобається навіть підліткам, цільовій аудиторії. Фільм нагадує старшокласницю, яка обіцяє видати «Ну прям секс», але натомість знімає лише топік. В умовних алко-паті комедіях, «Американських пирогах» та просто збочених фільмах справді є інтимні мотиви. «Нація вбивць» – надто невинна для рейтингу 18+. Подивіться хоча би склад дівчачої «Dream Team» – усі відтінки толерантності. Із цим ви зібралися бунтувати?
Лише у третьому акті фільм таки захоплює глядача. Сцена проникнення нападників у будинок, знята одним планом, виглядає класно. Хороша постановка. Саундтрек, операторська робота та монтаж – на висоті. Картинка стильна та насичена 24/7. Однак уже пізно. Більша частина стрічки зовсім не чіпляє. У сюжеті купа дір. Сем Левінсон не дає публіці їжу для роздумів. Він просто кидає пирога у пику глядачеві. Ще й протермінованого. Крім того, екшн псують косі рейтери і нереалістична стрільба від головних героїнь. Незрозуміло, чому жителі Салему скинули вину на Лілі. Походу вони тицьнули навмання, аби дати зав’язку сюжету. Фінал дуже передбачуваний. Його знімали тільки для гарних кадрів на промо-матеріали та референсів до Тарантіно і японських тайтлів.
Безсумнівно, проблема гомофобії, расизму, сексизму та насилля гостро стоїть у будь-якій країні. Проте не слід забувати, що США – це єдине місце, де можна взяти зброю і перестріляти своїх кривдників. Держава схвалює.