«Прийшов Предтеча й забрав свята на плечі», – говорять люди про кінець різдвяного циклу свят, бо остання дата – то є собор Івана Хрестителя. Вже не лунають колядки, діти неохоче повертаються до навчання, дорослі повертаються до роботи. Не всі, звісно, здаються в руки буденності, про що свідчать ялинки, винесені у лютому, а то й у березні. Ну а що, свято не надворі – свято у душі!
Неабияк тішить те, що бодай, у цій площині, Чернівці не поступаються іншим містам, оскільки маємо цілих 66 пунктів переробки новорічних ялинок, відстежити які, до речі, можна тут. Зібрані ялинки перетруть на тріски, якими потім будуть підсипати дерева у місті. Мінімальні турботи із максимальною користю! Здавалося, достатньо лише знайти найближчий до свого дому пункт прийому і віднести деревце. Але, певно, у людей спрацьовує команда: «навіщо напрягатись, коли можна не напрягатись», бо ж безліч ялинок зараз валяються обабіч доріг і нікого не хвилюють.
Комусь лінь, а хтось навіть не знає, що є пункти прийому ялинок. Недостатня обізнаність людей та їхня байдужість до всього, що знаходиться поза межами власного житла, вміщується у прості слова: «Моя хата скраю – я нічо не знаю». Шкода визнавати, але цей вислів може претендувати на титул національної української ідентичності.
То чим ті смітники такі погані? Адже нас роками до них привчають, хіба не так?
Справа у тому, що потрапивши згодом на сміттєзвалище, ялинка почне розкладатись і виділяти метан, а це вже – вогненебезпечно. Однак пластикова ялинка, на відміну від живої, має всі шанси дочекатися «другого пришестя» на тому смітнику. І насправді поняття екологічності між цими двома варіантами досить відносне.
Почну з того, що й сам дізнався нещодавно. Мірою екологічності речей нині називають такий собі «вуглецевий слід». Це певна величина, яка показує: скільки парникових газів виділилося під час створення, експлуатації та утилізації предмету. Що більший слід – тим шкідливіша річ.
Здавалося б, з ялинками вже давно все ясно: живі – погано, штучні – це добре. Мовляв, штучні більш екологічні. А ось міжнародна організація «Carbon Trust», що займається зменшенням викиду парникових газів, вважає інакше. За їхніми підрахунками, вуглецевий слід від штучного деревця складає 40 кілограм, тоді як від живого – всього лише 16. І це ще не все! Якщо живу ялинку віддати на переробку, а не просто викинути у смітник, то слід стає ще меншим – 3,5 кг. Таким чином, вихвалятися екологічністю своєї штучної ялинки варто лише після як мінімум 10 років її використання, бо саме тоді її слід стане меншим за слід справжніх ялинок.
Уся ця інформація знаходиться на поверхні: мені вистачило 5 хвилин, аби перевірити прочитане в Інтернеті і переконатися, що це дійсно так. До того ж, підключилась власна черепна коробка: я подумав, що виготовлення пластикового дерева потребує цілу купу того ж пластику, котрий потрібно створити, надати йому потрібної форми, ще й перевезти в інший кінець континенту, чи навіть за океан. Бо ж переважну кількість штучних ялинок (як і всіх наших товарів, будьмо реалістами) виготовляють у Китаї, а дорога до Чернівців досить таки далека й енерговитратна, а від того – екологічно шкідлива.
На цьому підґрунті моя позиція щодо доцільності використання штучних дерев похитнулась. Адже виходить, що не такі вже й погані ці живі дерева. Може еко-істерика колись дійде до того, що всілякі гіпстери почнуть ставити вдома «еко-ялинки», які насправді будуть звичайними живим ялинками. Але все це звучить трохи утопічно, адже головна проблема, пов’язана зі справжніми ялинками, стосується зовсім не парникового сліду. Найбільша наша біда – незаконна вирубка молодого лісу перед святами. Бажання легких грошей надто часто перемагає здоровий глузд, тому цілі гектари «молодняку» пропадають. Мало того, що «косять» старий ліс, так ще й не дають вирости новому! Тому до вибору святкового атрибуту, яким би він не був, варто підходити серйозно і підковано, аби не зашкодити собі та іншим. Це вам просто порада щодо наступного року.
Услід за цим всім виникає ще одне питання. А як це так переробляти, щоби шкоду зменшити? Варіантів є кілька.
Можна ялинку спалити, але це досить небезпечна штука, оскільки вона дуже легкозаймиста і вогонь може стати неконтрольованим. Також під час горіння виділяються речовини, які негативно впливають на здоров’я. Насправді, такий спосіб утилізації можливий, але необхідні спеціальні умови. Якщо ви живете в селі, то можете зробити з неї добриво для грядки. Достатньо зробити спеціальну компостну яму, у якій будуть розкладатися органічні залишки продуктів та інших речей, як опале листя чи новорічна ялинка. Компостування – дуже корисний та екологічний спосіб утилізації органіки, тому це чудова альтернатива.
Насправді, раціональне використання новорічного атрибуту можна умовно перенести на все те, що ми набули під час цих свят: усі подарунки, спогади й накопичені емоції. Втім усе це потрібно не розгубити у турботах і використовувати як такі собі батарейки, які дадуть сил і мотивації на весь прийдешній рік. Ну, або хоча би до травневих свят.
Фото Єгора Дьоміна
