25 листопада в залі Георга Дроздовського відбувся Talk-лекторій у форматі 15х4
Перші 15 хвилин лекції читав Володимир Прайм про інтерсуб'єктивність та як вона діє на прикладі Богдана Хмельницького
«Коротко про те, що таке історія. Суто суб’єктивно, як казав Лев Шестов про філософію, це наука про нікому не обов’язкові знання, історія – це теж наука про нікому не обов’язкові знання. Але якщо ти ними володієш, вони можуть покращити тобі життя. І я покажу, що не так вже й складно формулювати власну думку, і , власне, якими бувають точки зору».
Володимир Прайм, журналіст
Саме історія гетьмана, за словами журналіста, – це достатній компроміс, між історією, яка важлива, та історією, яка забута. Нехай Богдан Хмельницький і грає певну роль у практиці вигадування героїв, але не настільки актуальну роль, щоб до нього було багато заангажованості. Тому це хороший компроміс між забутим і відомим.
Наступну лекцію провів засновник журналу «Артефакт» Роман Коржик про фантастичну революцію та де її шукати.
«Ми впевнені, що історія не є приводом для конфліктів, та розпалюванням міжнаціональної ворожнечі. Історія є приводом для креативного відтворення. І хорошим прикладом є Криївка. Це був перший заклад у Львові, який перетворив місто на такий культурний центр. І вперше в історії тема ОУН-УПА була взята не для того, щоби пропагувати національні цінності, чи як роблять в Росії чи Польщі. Тому тема історії для Криївки була взята для того, щоб створити заклад. Це вперше, коли ця тема не нервувала наших сусідів, росіян, чи поляків. Адже багато туристів з Польщі, чи Росії бувають у нашому закладі, вони посміхаються коли заходять туди. Тому на нашу суб’єктивну думку, історія потрібна для того, щоб далі розвиватись: знімати фільми, писати книги, готувати лекції, і саме на цьому будується ідеологія нашого журналу «Артефакт».
Роман Коржик, редактор журналу «Артефакт»
Про пропаганду на телебаченні розповів журналіст Олег Тудан. Він запевняє, навіть якщо ви не дивитесь телевізор, це не врятує вас від телевізійної пропаганди.
«Ми живемо в той час, коли деякі речі ми можемо вивчати не по історичним довідкам, а по тому, що відбувається саме тут, саме зараз. Це стосується пропаганди також. Вікіпедія пише, а це, як відомо істина від Бога, в якій не варто сумніватися, що слово «пропаганда» з’явилось десь у XVII сторіччі. Але сама пропаганда з’явилась ще у давні часи,тобто цим методом діяли завжди. Тільки коли почали з’явились такі форми комунікації як радіо, телебачення, ця пропаганда почала змінюватись, і таким чином впливати на людей».
Олег Тудан, журналіст
Під час лекції журналіст продемонстрував приклади пропаганди, та пояснив як вона діє.
Завершила подію побутова феміністка Інна Стефанець з лекцією про сексистські жарти.
«Я вам одразу скажу, оскільки при слові «феміністка» виникає негативна асоціація, я одразу розіб’ю цей стереотип. У мене немає вусів, немає штанів, я заміжня, у мене є дитина, все гаразд, все добре. Суть сексизму зводиться до класифікації людини за статтю, за набором гендерних стереотипів. Також феміністок звинувачують що вони проти демонстрації тіла. Жінка в бікіні, це нормально. Якщо вона рекламує авто-мийку – це сексизм. Тому що це експлуатація жінки, вона тоді є об’єктом привернення уваги за допомогою красивого тіла».
Інна Стефанець, побутова феміністка
У нас глибоко патріальхальне суспільство. Для того, щоби просувати ідею рівності статей і поваги до жінок, то було би дуже добре слухати і бачити навколо себе авторитетних чоловіків, які підтримують цю думку. Є багато прикладів, той самий Барак Обама, Принц Чарльз – це люди, які своєю життєвою позицією транслюють правильні погляди на те, хто є чоловік і хто є жінка, і, зокрема, що вони рівні в своїх правах та обов’язках.
«Вгадати, де присутній сексизм дуже важко, адже сексизм настільки глибоко проник у кожну сферу нашого життя, що ми не кодуємо його, як щось загрозливе для нас, для нашого життя, а отже повноцінного функціонування українського суспільства та суспільства взагалі. Це така «норма», з якою потрібно боротись». Інна Стефанець, побутова феміністка
Переглянути трансляцію всієї події можна за посиланням.
Фото Галини Волощук
