Перед приїздом у місто, де зародився «Віршень», фестиваль встиг зібрати чимало молодих поетів та співаків з Черкащини, Вишгорода та Києва. Ця традиція зародилася в Сергія Пантюка ще 1996 року. Так оригінально він тоді відсвяткував своє 30-ти річчя.

«Цей фестиваль народився у Чернівцях, він відбувався тут кілька років до 2003, а далі мандрував Україною, іноді повертаючись до Чернівців. Тому він був тільки мандрівним, а не постійним. Але тут є два старих віршнівці (так ми називаємо учасників фестивалю «Віршень») – це Олександр Мадей і Роман Жахів. Щоправда, Роман тоді не виступав, був тільки слухачем, а ми поважними виступаючими. І ось нещодавно Олександр Мадей і Оля Калиновська запропонували  відродити цей фестиваль у старому форматі. 10-го лютого ми провели «Віршень» у Києві, це було шалено. Перед тим ще у Вишгороді та Черкасах. Але все це, так би мовити, передвіршні. У Києві вже був справжній «Віршень», а зараз, у Чернівцях, – друга серія фестивалю, який тоді називався «Під знаком водолія», а потім «Сліва-фест». Ну, ми тоді ще молоді були і не вміли придумувати назви».

Сергій Пантюк, організатор фестивалю

2012 року фестиваль вперше відбувся у вигляді всеукраїнського поетично-музичного марафону. Цього року дійство було не менш масштабним. 

Перед основною програмою, організатори не забули і про підтримку українських політичних в’язнів, яких утримують у тюрмах Росії та Криму. Координаторка події Ольга-Стефанія Калиновська започаткувала акцію «Жовто-синій кораблик» на підтримку українських військовополонених моряків.

«Щоби долучитися до акції,  потрібно придбати різнокольоровий папір, зробити кораблик, підписати його ім’ям полоненого моряка, сфотографувати і виставити на своїй сторінці у Facebook або в інших соціальних мережах». 

Ольга-Стефанія Калиновська, організаторка фестивалю

Під час фестивалю Ольга провела 5-ту акцію «Порожні стільці» за підтримки всесвітньої ініціативи #SaveOlegSentsov. У залі розклали стільці, на які прикріпили український прапор та фотокартки українських політичних в’язнів.

«Ініціатива #SaveOlegSentsov – ювілейна, але це ювілей, якого би не мало бути. Порожній стілець символізує автора, який не може бути присутнім на події через ув’язнення, утримання, зникнення, загрозу життю чи вбивство. По всьому світу 15 лютого є днем ув’язненого письменника. Тому цього разу наш фестиваль присвячено патріотичній тематиці».

Ольга-Стефанія Калиновська, організаторка фестивалю

Далі стартувала основна програма фестивалю. Виступали різні за стилем письменники та музиканти. Серед них – уже знані в Чернівцях Роман Жахів, Іванка Стефюк, Олександр Мадей та Іван Киселиця. Наймолодшому поетові, який дебютував зі своєю поезією на «Віршні» був 15-ти річний Нікіта Москалюк.

«Сьогодні будуть вірші про почуття. Загалом, люблю писати лірику. У цьому напрямку вже працюю два роки. Мене запросила сюди моя творча та духовна наставниця Лариса Василівна Бережан».

Нікіта Москалюк, учасник фестивалю

За словами організатора фестивалю Сергія Пантюка, каже основна мета фестивалю – підтримка творчої молоді, її виявлення і виведення до вищих обріїв.

Цікавою традицією фестивалю стало частування виступаючих «Ворожою кров’ю» із присмаком виноградного соку тривалої витримки.

«Це хороша традиція. Коли відбувався перший «Віршень», ми шукали спонсорів і виявилося, що єдиним, хто може нас фінансувати, був лікеро-горілчаний комбінат. Це були 90-ті, грошей ні в кого не було. Нам дали 10 ящиків горілки і сказали все продати, а на виручені кошти організувати фестиваль. Але так вийшло, що потім підключилися інші спонсори. А що ж робити з горілкою? Пити тоді на фестивалях не можна було, тому ми цей напій назвали «Тарасові сльози». Але, оскільки, не всі можуть вживати «Тарасові сльози», то ми перейшли на більш прийнятний варіант «Кров ворожа». Можна взяти кухлик-бухлик і причаститися. В іншій каструлі «Ворожі сльози» – це вже для тих, кому медициною або іншими факторами заборонено споживати «Кров ворожу». Бо знаю, що у нас тут беруть участь навіть школярі».  

Сергій Пантюк, організатор фестивалю

Фестиваль тривав більше 5-ти годин. Виступаючі не зважали на пізній час, адже мистецтво не може бути обмеженим. «Віршень» відродився, і організатори обіцяють повторити перфоманс для чернівчан наступного року.

Повний фотозвіт події дивіться за посиланням.