18 лютого Джеймсу Ернесту Мейсу (James Earnest Mace) мало би виповнитися 65 років

Завдяки дослідженням відомого історика, політолога, дослідника історії СРСР та Центрально-Східної Європи світ дізнався про Голодомор в Україні 1932-1933 років. Він першим назвав цю трагедію українського народу Геноцидом, повідомляє прес-служба СБУ.

Працюючи над дослідницькою програмою Гарвардського університету «Усна історія українського голоду 1932–1933 рр.», Дж. Мейс зібрав понад півсотні аудіо-записів очевидців, що вижили під час Голодомору, й після війни опинилися в США. Результати дослідження стали основою книги Роберта Конквеста «Жнива скорботи», виданої у 1986 році.

У 1986-1990 роках історик стає виконавчим директором тимчасової комісії з дослідження Голодомору 1932-1933 років (US Commission on the Ukraine Famine), звіт якої у 1988 році був переданий у посольство СРСР у Вашингтоні і потрапив до ЦК Компартії України.

КДБ уважно стежило за дослідженнями Голодомору закордоном і доповідало компартійним босам. У Галузевому державному архіві Служби безпеки України зберігаються унікальні документи за підписом Голови Комітету Державної Безпеки Української РСР Миколи Голушка – інформування до ЦК Компартії України «Про спроби противника активізувати антирадянську кампанію довкола так званого «штучного голоду» в Україні в 1932-1933 роках» та «Об усилении антисоветской шумихи за рубежом в святи с вопросом о массовом голоде на Украине». На сторінках цих документів згадується Дж. Мейс і його Комісія, діяльність яких викликала у СРСР передбачувану паніку.

Оприлюднені СБУ документи радянських органів держбезпеки розкривають чекістські методи, повністю успадковані спецслужбами сусідньої держави, – організація замовних статей «західних вчених і журналістів», промивання мізків представникам творчої інтелігенції перед поїздками за кордон, залучення заангажованих експертів для придушення «антісовєтской шуміхі».