Головним персонажем виставки став житловий будинок «Роліт»
«Роліт. Сусіди» − виставковий проект цьогорічного Книжкового Арсеналу. Будинок «Робітник літератури», розташований на вулиці Богдана Хмельницького у Києві, став головним персонажем виставки. Понад 70 років ця адреса уособлювала історію української радянської літератури. Заснований на кооперативних засадах у пору житлової кризи для забезпечення умов для творчості, незабаром «Роліт» перетворився на своєрідний «табель про ранги».
«Квартира в ньому ніби зараховувала мешканця до літературної еліти, а кількість житлової площі визначала внесок у літературу. Під одним дахом мешкали обласкані владою «генерали» від літератури і «неблагонадійні», які перебували під пильним наглядом НКВС-КДБ. Звідси вирушали у в’язниці, на фронт і в еміграцію. Сюди надходили укази про нагородження орденами, а за ними − компартійні постанови про «ідейні помилки» в літературі».
із сайту Мистецького Арсеналу
Епізоди з побуту «Роліту» на виставці дозволяють співставити закарбовані образи класиків, утворені творчістю митців, з їх повсякденними вчинками, що часом визначалися складним етичним вибором, та змалювати історичні обставини, які домінували над творчістю, йдеться в описі виставки.
На виставці представлені не лише побутові елементи мешканців «Роліту», а й описи про відомих культурних діячів, мешканців літературного будинку.
«Час піддав нещадній ревізії радянський «табель про ранги» − аутсайдери перетворювались на класиків, колишні визнані корифеї зникали зі шпальт літературного літопису. Давно зійшли зі сцени персонажі «головного драматурга країни» Олександра Корнійчука. Забуті оди «Дніпрельстану» Володимира Сосюри, проте таврований як буржуазно-націоналістичний вірш «Любіть України» у трагічних обставинах новітнього часу набув сакрального змісту. Ми сміємося дотепним «усмішкам» Остапа Вишні, який переживши морок ГУЛАГу, зберіг свій незлобливий м’який гумор і непідробну щирість».
із сайту Мистецького Арсеналу
Окрім літературної спадщини «Роліту», представлені й архітектурні проекти.
Знаний архітектор Василь Кричевський та його учень Костирко − автори першого проекту київсього «Роліту» 1931 року, які віддали перевагу поширеному на той час конструктивізму.
Серія фото Олександра Попенко, представлена на виставці, відображає невеличку ревізію теперішнього стану «Роліту».
Кураторів виставки Вікторію Величко, Ольгу Мельник та Ігоря Оксаметного надихнула на цей проект і стала його частиною книга Станіслава Цалика та Пилипа Селігея «Таємниці письменницьких шухляд» − блискуча і захоплива розповідь про побут письменників радянської доби.
Фото Аліни Лісненко
