У Літературному целанівському центрі триває цикл лекцій про єврейську культуру в Чернівцях
27 березня відбувся другий подібний захід із одинадцяти запланованих, який реалізовується у рамках проекту "Czernowitz: виховання єврейських цінностей крізь культуру та літературу". Професор, доктор філологічних наук, перекладач Петро Рихло прочитав лекцію "Єврейська література Буковини та її українська рецепція".
"На Буковині єврейська література творилася паралельно принаймні трьома мовами – німецькою, їдишем і гебрайською. Суто єврейська за своїм духом і змістом література Буковини наснажувалася разом із поступовим утвердженням єврейської національної свідомості, насамперед ідеями сіонізму. Тільки після того, як сіоністські ідеї Теодора Герцля проникли на Буковину і знайшли розповсюдження насамперед в рядах академічної молоді, можна говорити про спалах єврейського націоналізму в цьому краї. Початки єврейської літератури також припадають аж на кінець ХІХ століття".
Петро Рихло, доктор філологічних наук, перекладач
Петро Рихло також розповів і про відому чернівецьку мовну конференцію по мові їдиш, що відбулась у 1908 році. На цю подію були запрошені відомі єврейські письменники Шолом Алейхем, Рейзен Аврахам, Шолом Аш, Давид Номберг Херш та інші. Цікавим фактом було те, що спочатку конференцію планували проводити в Українському Народному Домі, але пізніше все ж перенесли у новозбудований Єврейський Народний Дім.
"Духовним натхненником конференції був віденський публіцист Натан Бірнбаум. Впродовж декількох днів тут піднімалося питання про національну мову євреїв. Під час цих дебатів кристалізувалася думка про те, що їдиш, якою на той час розмовляли понад 10 мільйонів людей у Європі, мала право претендувати на визнання національної мови".
Петро Рихло, доктор філологічних наук, перекладач
У Чернівцях друкувались у пресі не лише єврейські письменники, тому їхні твори розпорошені по газетах та журналах. Також одним із шляхів видання збірок із власними творами, які практикували німецько-єврейські письменники Буковини, було видання творів за власний кошт.
"Оскільки на той час не було серйозних книжкових видавництв, то ці збірки видавались, як правило, в газетних друкарнях переважно у співпраці з книгарнями, що брали на себе функцію видавництв. А книгарні вивішували у себе відповідні оголошення із пропозицією до читачів вносити свої прізвища до списку потенційних покупців. І згодом, коли цей список налічував декілька десятків імен, письменник зважувався надрукувати свої твори. Тоді він мав певну гарантію, що книжки будуть викуплені і хоча б частина коштів повернеться назад".
Петро Рихло, доктор філологічних наук, перекладач
Радянська влада вважала євреїв космополітичними, а отже небажаними та навіть небезпечними. Тому у радянський період багату літературну спадщину, представлену творами таких всесвітньо відомих авторів як Роза Ауслендер, Пауль Целан, Зельма Меербаум-Айзінґер, Іцик Мангер, Йосиф Бург забули. Розвиток єврейської літератури, і культури загалом, на Буковині призупинили.
Зі здобуттям Україною незалежності цей пласт культури поступово почали досліджувати та відновлювати – видавати збірки, антології та історичні дослідження. Зокрема, першою на Буковині книгою єврейського письменника, виданою вже в незалежній Україні, була збірка Пауля Целана "Меридіан серця". Наразі Петро Рихло продовжує роботу над перекладами усіх збірок цього видатного поета.
Трансляцію події можна переглянути за посиланням.
Фото Василя Салиги
