Сьогодні, 25 квітня, у Львівській політехніці відбувся міжнародний симпозіум «Меншість серед більшості: українці Польщі»
Про це повідомляє "Zik.ua".
Організатором цього заходу є Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК), директор якого Ірина Ключковська зауважила, що тема симпозіуму сьогодні особливо важлива, оскільки зараз готується законодавча база для прийняття нового закону про національні меншини в Україні. Тому досвід Польщі, яка пройшла повноцінний шлях входження до Європейського Союзу, де успішно відбулися євроінтеграційні процеси і гармонізація національного законодавства з європейським, є вкрай важливим.
Відкрив симпозіум ректор Львівської політехніки Юрій Бобало. Він зазначив, що кожного року 50-60 професорів Львівської політехніки працюють у польських вишах і активно співпрацюють з польськими колегами. Окрім того, близько 600 студентів Львівської політехніки проходять стажування і навчання у Польщі. Ректор зауважив, що у польському селі Білий Бір є надзвичайно організована українська громада, яка працює над об’єднанням українців, які були виселені на північ Польщі – 300 українців там побудували греко-католицький храм, бібліотеку, гуртожиток і школу.
"Це при тому, що жодної допомоги від держави України вони не отримували, тобто власними силами показали, як може українська громада в Польщі вирішувати свої проблеми".
Юрій Бобало, ректор Львівської політехніки
Голова Львівської ОДА Олег Синютка зазначив, що на ситуацію української меншості у Польщі накладається багато факторів: «1. Те, що частина етнічних українських земель, які входили до складу Галицько-Волинського князівства, зараз входить до території Польщі; 2. Емоційна складова. 3. Міграційна складова – сьогодні трудова міграція українців до Польщі є найбільшою з-поміж інших країн ЄС. 4. Політична складова – ніколи не було такої ситуації у відносинах між Україною і Польщею, як сьогодні, коли, з одного боку, ми відчуваємо велику підтримку Польщі, з іншого боку, з уст польських політиків звучить болюча для нас риторика, особливо у тих моментах, які стосуються історичної спадщини. Тому, вважає Олег Синютка, дискусія про меншість українців у Польщі – особлива, нетипова дискусія.
"Ми бачимо Польщу нашим партнером, лобістом, який і надалі буде залишатися локомотивом руху України до стандартів ЄС".
Олег Синютка, голова Львівської ОДА
Народний депутат України Оксана Білозір підкреслила, що питання трудової міграції українців проходило червоною ниткою через її життя – з початку 90-х років вона мала можливість побувати на всіх континентах, де живуть українці, пізнати їхнє життя.
"Якщо ми говоримо про проблеми української меншості у Польщі, ми повинні говорити, що польська меншість, наприклад, у Великобританії, має такі самі проблеми, арабські меншини у ЄС теж мають подібні до нас проблеми. Тобто ми повинні відходити від розуміння того, що ми у цьому унікальні, нам потрібно знайти своє місце у загальносвітових процесах".
Оксана Білозір, народний депутат України
Вона не вважає присутність сьогодні українців у Європі проблемою, а проблема в тому, що українська держава не захищає, згідно з Конституцією, своїх громадян за кордоном. Виступаючи з доповіддю у ПАРЄ Оксана Білозір запропонувала – для того, щоб почути потреби мігрантів – створити для них панель при ПАРЄ, щоб там була Рада європейських новітніх діаспор.
"Моя мрія, – щоб ми шлях до Ради європейських новітніх діаспор розпочали сьогодні".
Оксана Білозір, народний депутат України
Григорій Купріянович, член спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, директор Підляського Наукового Інституту (Польща, м. Люблін) запропонував поглянути не лише на факти, а на пошук системних розв’язок, які потрібно знаходити. Він переконаний, що шляхи вирішення проблем потрібно шукати на законодавчому рівні. Він розповів про громадянську ініціативу Minory SafePack щодо запровадження до законодавства ЄС законів, що гарантуватимуть права нацменшин у Європі і сприятимуть збереженню їхньої ідентичності. Також Григорій Купріянович розповів про те, які права національних меншин гарантуються Конституцією РП. А також про польський закон про національні та етнонаціональні меншини і регіональну мову, прийнятий 6 січня 2005 року. У Польщі проблеми національних меншин вирішує спільна комісія уряду і національних та етнічних меншин.
