23 квітня у медіа-центрі Belle Vue студент УАЛу Ігор Макаров провів лекцію по фактчекінгу
Визначити фейк можна лише після перевірки джерела інформації. Найкраще, щоби це були офіційні дані та джерело, якому ви довіряєте. Саме перевірка джерела допоможе виявити наявність фактів та достовірність даних. Також важливо, щоб інформація не була перенасичена емоційною лексикою та незрозумілими термінами. Також під публікацією має бути зазначено авторство та дата публікації.
“Фейкова інформація поширюється у 6 разів швидше за правдиву інформацію, і боротися з цим, не використовуючи інструменти фактчекінгу, неможливо. Ви ніколи не знайдете абсолютно якісну інформацію, адже завжди буде якась заангажованість. Але для того, аби звести ризики до мінімуму, потрібно використовувати методи фактчекінгу”.
Ігор Макаров, студент УАЛу
Існують три основні методи маніпуляції політиків: правдиві дані разом з некоректними висновками, некоректні дані поряд із правдивими та коректна інформація, у якій бракує важливих даних. Саме такий вид маніпуляцій легко визначити за такими ознаками, як перенасичення інформації складними термінами та даними, які незрозуміло де можна перевірити. Також Ігор зазначив, що емоційність, грандіозність, узагальнення та навіть звинувачення опонентів є яскравими ознаками того, що вами маніпулюють.
“Перевірити інформацію можна за двома варіантами. Перший, заснований на емпіричному досвіді, де кожен вчиться на власних помилках. Або слідувати другому способу: використовувати дані незалежних дослідницьких центрів, таких як ORG.UA, де є дані щодо псевдо-соціологів, дослідників, заангажованих ЗМІ. Переглядаючи дані, ми визначаємо фейки та формуємо власну думку про те чи інше джерело інформації”.
Ігор Макаров, студент УАЛу
Найдостовірнішим джерелом інформації є першоджерело. Це найкращий метод перевірки. Економічні дані Ігор радить перевіряти на сайті Національного Банку України та Державної служби статистики України.
Фото Анастасії Бойчук
