Тема гендерної рівності останнім часом стала дуже популярною. Жінки почали займати керівні посади, працювати і заробляти більше, ніж чоловіки, проте усе ще скаржаться на утиски з боку протилежної статі. Бізнес та політика завжди вважалися чоловічою роботою. Проте з часом ця тенденція почала змінюватися. Жінок у політиці досі менше, ніж чоловіків. Але що це насправді: дискримінація чи добровільний вибір самих жінок? Відповіді на ці питання шукали на обговоренні «Точки росту і залучення жінок у чернівецькій політиці», що відбулося у Чернівцях 5-го березня.
Надія Бабинська, координаторка проекту дослідження доброчесності та інклюзивності процесів у регіонах України, на початку зустрічі зазначила, що саме жінки в політиці є основною темою обговорення.
«Ми вирішили поїхати регіонами України і поспілкуватися з людьми, щодо участі жінок в європейських процесах, особливо на місцевому рівні. Хочемо зрозуміти, чи є точки росту, і як можна збільшити кількість жінок на різних рівнях влади у представницьких органах. Що нам заважає і що ми можемо для цього зробити?»
Надія Бабинська, координаторка проекту дослідження доброчесності та інклюзивності процесів у регіонах України
Про власний досвід роботи у політиці розповіла депутатка Чернівецької ОДА Ольга Кобевко.
«По собі скажу, що я, як жінка, не відчуваю утисків. Навіть не хочу відрізняти себе у політиці тим, що я є жінка, зверніть на мене увагу. Ні, я просто роблю те, що можу і вмію робити».
Ольга Кобевко, депутатка Чернівецької ОДА
Марія Нікітана, депутатка Вижницької міської ради, підтвердила думку Ольги про відсутність дискримінації жіночої статі у депутатських колах.
«Найцікавіше те, що жінки, з якими я проводила зустрічі (а це зазвичай були сільські ринки) дуже дивно реагували. Казали: «Ви же жінка, ще й на візку. Який із вас депутат? Ви що нам вулиці приберете, чи дорогу відремонтуєте?» Я була шокована, тому що чоловіки такого мені не говорили. Тобто тоді мене дискримінували жінки».
Марія Нікітана, депутатка Вижницької міської ради
Тож з якими утисками стикаються чернівецькі жінки-політикині? Відповідь на це питання ми хотіли почути, принаймні, у другій половині обговорення. Проте мова пішла про інклюзивність у політиці, наявність пандусів у будівлях органів влади, роль жінки у суспільстві, і про ЛГБТ-спільноту не забули.
Яка ж тоді мета проведення дискусії? Після завершення бесіди із цим запитанням ми вирушили до координаторки проекту Надії Бабинської.
– Мета проекту – навчання, інформування, подолання стереотипів, які існують у суспільстві. Тому ми і запросили людей розповісти те, як вони це бачать. Наприклад, фінансують футбольні майданчики, а чи хтось робить щось для дівчат? Чи враховують при цьому їх потреби? Чи хтось робить щось для їх залучення. Потрібно піднімати питання: чому на чоловічий вид спорту виділяється більше коштів, ніж на жіночий, чому у нас немає гімнастичних майданчиків, і чому не популяризують жіночий футбол.
– А якщо ближче до політики?
– Та це ж те саме. Оцей чоловічий футбол, це ж результат дії політиків. Взагалі, питання гендерної рівності є дуже комплексним. Це не тільки політика. Хто формує раду? Люди, які виховувалися у стереотипному середовищі і звикли до того, що жінка має сидіти вдома. Чи люди, які будуть обирати представників до партійного списку за їх можливостями, за їх знаннями.
– Тобто жінка може не стати політиком через свою стать?
– Ну так, звичайно. Бо у неї немає грошей, щоби заплатити за місце у партійному списку. А чому немає грошей? Бо немає економічних можливостей, які є в чоловіків. Вона має 4-6 годин на день неоплачуваної праці, яку їй нав’язують у зв’язку з гендерними стереотипами. Є гендерні стереотипи про жінок, про їхню стать, типу «прекрасна частина людства», «слабка стать», і ще комплекс проблем, про які треба говорити. Збільшення представництва жінок впливає і на гендерне зростання. Це вже доведено європейськими країнами, де є високий відсоток жінок у політиці. Там навіть порахували, як зросте відсоток ВВП за рахунок того, що буде забезпечена рівність жінок і чоловіків у політиці та бізнесі. Коли жінка отримує меншу плату, ніж чоловік за одну і ту саму роботу, то виникає багато запитань.
– Чи існує відсоткова квота депутаток у раді?
– Квота жінок у міській чи обласній раді – 30%. Це не офіційно, але це рекомендація. Проте, це не є обов’язковим, адже в законодавстві немає відповідальності за недотримання цих квот.
– На події більшість присутніх – це журналісти. Чому депутати, яких ви запрошували, відмовилися сьогодні прийти?
– Треба у них питати. Ми запрошували представників і представниць обласної і місцевої ради, обласної адміністрації. Вчора таку саму зустріч проводили у Вінниці. Це поки що два таких міста: Вінниця і Чернівці. Потім, якщо буде запит, то ми це розвиватимемо.
Трансляцію обговорення «Точки росту і залучення жінок у чернівецькій політиці» та повний фотозвіт дивіться на нашій сторінці у Facebook.
Фото Анастасії Бойчук
