У Києві відбувся міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», який тривав з 17 по 21 травня. Подія являла собою яскраве сузір’я різнопланових подій: лекції, презентації, дискусії, кінопокази, тематичні читання і ще велика кількість заходів, які припали до душі кожному відвідувачу.
Фокус-темою фестивалю стала «Сміх. Страх. Сила». На загальний настрій події істотно вплинула 175 річниця виходу повного видання «Енеїди» Івана Котляревського, візуальне оформлення якого створив ілюстратор Анатолій Базилевич. Його ілюстраціям присвятили чудову виставку «Енеїда Базилевича», кураторами якої стали Діана Клочко та Павло Гудімов.
Крім того, на «Книжковому Арсеналі» пройшли виставки, представлені творами сучасного мистецтва та культовими зразками історичної ретроспективи: «Один кілометр Перцю», присвячена зухвалому та правдивому журналу, «Оноре Дом’є — батько французької карикатури» про німецькі і французькі характерні ознаки карикатур, «Слухай уважно» митця Андрія Сагайдаковського, «Вернер Клемке. Нестандарт», збірка новаторських полотен молодих графічних дизайнерів «Сміх.Страх.Сила» та сповнена натхненням міжнародна виставка ілюстрацій «До речі, життя чудове», організована Клубом Pictoric.
На щастя усі дні були пронизані приємним теплом сонячних променів. Тож усі охочі мали можливість насолодитись перформансами, виступами поетів чи музикантів у затишному дворі.
Щодня поціновувачів літератури вабили переповнені книжками лабіринти, утворені стендами видань. Крім того, багато книжок вперше були презентовані виданнями, авторами чи перекладачами саме на «Книжковому Арсеналі».
Серед них грайливою палітрою фарб виділялась обкладинка нової книги відомої української письменниці Ірени Карпи «День Усіх Білок», або скорочено «ДУБ» – грайлива абревіатура-символізм. Після презентації книги гості мали можливість не тільки придбати книгу, але й отримати автограф для улюблених дітлахів від Ірени Карпи та художниці Наталки Гайди.
«Я хотіла написати таку книгу, аби діти відчували себе крутими чуваками, читаючи її».
Ірена Карпа
Справжньою сенсацією став переклад роману В’єта Тана Нгуєна «Симпатик», за який він здобув Пулітцерівську премію. Його твір приголомшив публіку шпигунською інтригою, історією кохання, дружби та зради. У центрі оповідання духовні тортури та роздвоєність особистості капітана в’єтнамської армії.
Тимур Ворона у своїй книжці «Стартап на мільйон. Як українці заробляють статки на технологіях» розповів про геніїв українського бізнесу, які заробили свої статки завдяки власному креативу та потужному розуму. Герої книги Тимура – це справжня гордість України.
Іще одним лауреатом Пулітцерівської премії, переклад якого презентували на Арсеналі, став роман «Підземна залізниця» Колсона Вайтхеда. У своїй книзі Колсон оповідає історію рабині-втікачки, яка намагається вирватися зі страшних реалій свого існування, і, не усвідомлюючи, потрапляє у більш суворі умови. Твір утримує увагу глядача до останнього, не даючи йому відірватись ні на хвилю від пергаменту, оповитого таємницями усім відомої історії.
Видавництво «Рідна мова» представило перший в Україні переклад відомих в усьому культових коміксів DC. Серед них: легендарний сингл «Бетмен. Вбивчий жарт», над яким працювали не менш визначні митці Алан Мур (автор) та Брайан Болланд (художник); "Бетмен. Рік перший" – історія найбрутальнішого та найвідомішого персонажа всесвіту DC; "Ліга Справедливості. Книга 1. Початок" – оповідь про зародження потужної команди героїв; "Загін Самогубців. Книга 1. Копняк у зуби" – запальний trip у пригоди божевільної, озброєною до зубів (чи хіба зубами), команди найнебезпечніших злодіїв та постачальників роботи Бетмена. (Перше правило клубу DC – Бетмена ніколи багато не буває). Представники гік-спільноти України були неймовірно раді цій події.
На «Книжковому Арсеналі» були презентовані два переклади найпопулярніших книг Гемінґвея: «Старий і море» та «Фієста. І сходить сонце». Перша книга оповідає про епізод із життя кубинського рибалки, який став всесвітнім шедевром. Другий твір є історією «втрачене покоління», які втратили жагу до життя та щоразу, сподіваючись побачити схід сонця, втамовують своє горе алкоголем і навіженими розвагами.
Презентація перекладів запам’яталась цікавими фактами й історіями про творчий процес (особливо про інтерпретацію прізвища Ернеста українською) та жартами від перекладача та представників видавництва.
Масштабну презентацію антології української поезії влаштувало видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га. На майданчик завітали популярні українські письменники і поети: Василь Герасим'юк, Юрій Андрухович, Кость Москалець, Оксана Забужко, Наталка Білоцерківець, Анатолій Кичинський, Сергій Жадан, Микола Воробйов, Мар'яна Савка, Тарас Чубай, Андрій Бондар, Іван Малкович.
Однак найбільше запам’ятались дискусії та лекції від представників відомих видань, критиків, істориків, літераторів, активістів та письменників.
Журналісти Українського тижня провели цікаву лекцію на тему «Робота ЗМІ» та навели факти фейкових новин з боку українських ЗМІ та авторитетних західних видань. Журналісти розповіли про перевірені медійні ресурси, розкрили найбільш популярні методи фальсифікацій інформації.
У рамках дискусії «Українське кіно: тоді і сьогодні» кінокритик Сергій Тримбач презентував свою книгу «Кіно, народжене Україною». У зв’язку із цим, запрошені гості дискутували про історію, недоліки та потенціал українського кіно. Серед гостей була й відома акторка Лариса Кадочникова.
Ще одна дискусія, приурочена темі кіно, пройшла за участі Софії Андрухович, Ярослава Лодигіна, Людмили Загорської, Поліни Толмачової, Мирослава Лаюка, Андрія Кокотюхи, Івана Лопатченка, Нани Суханової. Учасники дискутували про те, що об’єднує фільммейкерів і письменників, та як варто створювати якісні стрічки, ґрунтуючись на книгах.
Такий масштабний захід заохочує мешканців усієї України цікавитись мистецтвом, дізнаватись більше про твори вітчизняних письменників, поетів, художників та фільммейкерів.
Фестиваль Книжковий Арсенал – завжди одна з найбільш очікуваних подій кожного року. Блискуча феєрія новаторського мистецтва, що об’єднує безліч талановитих та контрастних особистостей на одному майданчику. Подібні заходи свідчать про невпинний розвиток української культури та налагодження діалогу міжнародних культурних осередків.
