Ви знаєте, де в Чернівцях знаходиться провулок Пушкіна, 4? Якщо так, то ви вже бували у Вільному Просторі «Apartamentul 24». Таке розташування тільки доповнює домашню ретро-атмосферу.
Ідея створити Простір у Чернівцях з’явилася в Ореста Порайко, студента історичного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Одного разу на зустрічі з друзями він поділився ідеєю створення культпростору і всі його підтримали. Так розпочалася історія Вільного Простору у Чернівцях. Хоча сам Орест каже, що ідея належить філософу Епікуру.
«Перший Простір з’явився у Львові, його заснував Павло Дідула, але ідея також не його, а Епікура. Давньогрецький філософ придумав систему спільного вільного життя заради розвитку. На основі цього вчення Павло заснував Простір, а я вже після нього втілив цю систему у Чернівцях».
Орест Порайко, засновник Вільного простору у Чернівцях
Метою Вільного Простору є життя у співдружності та намагання створювати разом щось краще навколо себе. Для того, аби втілити цю ідею в життя, потрібне приміщення. Тому для реалізації задуманого обрали будинок на провулку Пушкіна, 4. Будинок збудували у період з 1918-го по 1939-й роки. У 1970-их роках тут жив власник квартири, начальник КГБ у Чернівецькій області. Сьогодні це стара квартира, де колись розмальовували стіни вручну, на стелях робили ліпнину, а по квартирі ходила прислуга, яка жила у підвалі будинку.
«Це приміщення стало першим і останнім варіантом. Ми на ньому зупинилися, бо мені сподобалася квартира. Можливо, тут все не в ідеальному стані, але в майбутньому я бачу перспективу».
Орест Порайко, засновник Вільного простору у Чернівцях
Розповідаючи про неідеальний стан квартири, Орест нагадує про хороші та не дуже сюрпризи, адже будинок старий. У ньому проблеми з каналізацією, опаленням та світлом, і потрібно бути готовим до того, що тут може статися що завгодно. Але попри все мешканці будинку знаходять красу, яка переважає недоліки: високі стелі, товсті стіни, ретро-дизайн, та атмосферу будинку.
У вільному просторі можна перебувати, як у дома. Щоби поселитися тут, потрібно заповнити Google-форму та пройти відбір, аби насолоджуватись атмосферою будинку кожного дня. У просторі можна жити мінімум день, а максимум – рік. Тут знайдуть місце різні люди, не важливий вік чи статут, адже Простір – це осередок активної молоді. У правилах – лише відповідальність. Квартира не може бути тільки сценою, бо ідея простору – це альтернатива гуртожитку. Люди живуть тут і створюють домашню атмосферу, яка не зникає.
«Я теж тут живу. Думаю, що це більше необхідність, аніж позиція. Адже проживаючи тут, легше структурувати систему і давати людям розуміння, що таке простір. А ще мені тут подобається».
Орест Порайко, засновник Вільного простору у Чернівцях
Вільний Простір створили за кошти засновників, але зараз у нього вже є спонсори. Орест називає їх «гарні люди», які хочуть допомогти простору у Чернівцях. Кожен, хто бажає допомогти чимось Простору, може кинути гроші до коробочки з підписом «На розвиток Вільного Простору». Таку ідею запропонував Роман із Харкова. Він поставив коробку на столик у коридорі, щоби гості за бажанням могли допомогти.
«Одного разу увечері я зустрівся з другом Максимом, і сказав: «А давай відкриємо вільний простір у Чернівцях?» І він відповів: «Так, окей». На наступний день ми зібралися, знайшли квартиру і почали все робити. А потім підключився Макс Кеніг, Стас Кінащук, Денис Дворський. У процесі ще приєднався Роман із Харкова. Кожен допомагав чим міг: організовув заходи, шукав спонсорів і т.д.».
Орест Порайко, засновник Вільного простору у Чернівцях
Відкриття Простору є відліковою точкою, адже його творення ще не завершилося і не завершиться ніколи, адже ідеалу не існує. У планах – лише рости і розвиватися. Зараз планують доробити косметичний ремонт, збільшити місце для тих, хто хоче жити тут. Сьогодні тут мешкають троє дівчат і п’ять хлопців.
День відкриття – це формальна точка відліку, де було просто знайомство з Простором. Спочатку Вільний Простір популяризують, а потім будуть активно робити акції або заходи. Які саме, вам ніхто не розкаже, адже у Простору немає конкретного плану на місяць чи рік. Усе відбувається спонтанно. Якщо є бажаючі – у Facebook з’являється подія, а Вільний Простір готується до прийому гостей.
Люди, які вперше прийдуть у Простір, зустрінуть у коридорі Ореста. Він розкаже, що всі візерунки на стінах намальовані, і одразу зверне увагу на графічну стелю, тому що вона об’ємна. Ті люди, які робили цю квартиру, дуже старалися, аби вона була класною. Це дорого, гарно та прикольно. На стінах – не шпалери. Візерунки малювали через трафарет, вручну домальовували цятки. Якщо придивитися, можна побачити, що одна цятка більша за іншу. Також у вітальні є люстра, яка пускає зайчиків та веселку на стіну. Про такий гарний секрет будинку Орест дізнався випадково, коли одного вечора крутив у руках люстру.
«Цей Простір – просто співжиття студентів. Гості мають розуміти, що тут офігенні люди, і кожен може робити все, що хоче. Хочете викладати англійську? Викладайте! Тут немає рамок. Є лише рамки розумного. Наприклад, тут не можна показувати стриптиз. Попри все простір є аполітичним».
Орест Порайко, засновник Вільного простору у Чернівцях
Під час відкриття, Павло Дідула приніс платівку з ластівкою, символом Простору. У львівському Просторі багато таких платівок висять на стіні, на яких люди пишуть, що для них свобода. Так планують зробити і в Чернівцях.
На балконі скоро буде тераса з кріслами, столиком, парканчиком, куточком для відпочинку. А вже сьогодні там висить супутникова антена, на якій намальовані руки з тату-правилами та життєвою позицією Простору. Саме на балконі Вільний Простір втілить свою традицію – понеділкову вечерю. Кожного понеділка гості матимуть змогу вечеряти разом із мешканцями Простору.
«Ми думаємо зробити таку штуку: взяти черепицю від ЧНУ, яка стоїть там три роки, і будемо дарувати людям з інших міст, які щось зроблять класне для Чернівців. Хочемо домовитися з університетом, щоби дозволили нам це зробити та дали цю черепицю».
Орест Порайко, засновник Вільного простору у Чернівцях
Черепицю хочуть порізати на 4 маленькі частини, і дарувати лекторам, аби розповсюдилась по всій країні не тільки ця череиця, а й спогади про проведений час у Вільному Просторі «Apartamentul 24».
Фото Василя Салиги
