«Іван носить булаву, а Настя плахту». Так здавна вважали українці. А якщо було би навпаки? Уявіть собі світ, в якому жінку поважають і навіть побоюються. Вона більше не слабка і беззахисна леді. Вона – воїн.
І це вже не антиутопія, адже 6 вересня Верховна Рада України проголосувала за закон, яким визначено, що жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Наше суспільство завжди потопало у стереотипах про те, що жінка створена для того, аби зранку до ночі поратись по господарству і покірно схиляти голову перед представником сильної статі. А от в Ізраїлі так не вважають. Тут дівчата отримують повістку до армії та служать протягом 2 років.
Військовослужбовиця Настя, на перший погляд, – слабка і тендітна дівчина, зростом 160 сантиметрів і вагою не більше 50 кілограмів. Зараз вона займає посаду командира у військах бойової підтримки. Настя служить вже другий рік. Дівчина пішла до армії після закінчення школи, коли їй було 17.
Чи мають дівчата в такому юному віці брати до рук зброю і вчитися захищати свою країну? Хіба це не чоловіча справа – захищати жінок і дітей? Про це журналістка Weche Юлія Панаетова, будучи в Ізраїлі, розпитала експерткиню в галузі гендерної рівності. Орніт Роматі Двір – докторка з питань статі університету в Бар-Ілані. Вона проводить лекції для організацій у цілях зменшення дискримінації жінок.
Орніт: У мене дві доньки, які також служать в армії. Це для нас так буденно, що я навіть не задумувалась над тим, чи варто моїм дівчатам ставати солдатками чи ні. Звичайно, коли вони на безпечній роботі, то мені спокійніше. Я сама служила в армії, на мою думку це навіть допомагає дівчатам стати сильнішими в подальшому житті.
Армійський «Fashion»
Настя: Дівчатам не дозволяється робити різнокольоровий манікюр. Можна тільки пастельні, ніжні тони (сірий, білий, рожевий). Але найгірше не це, а тканина, з якої шиють форму для солдатів. Для дівчат і хлопців вона однакова. У нас в армії її називають «паперовою» або «картонною». Вона сковує рухи, шурхотить і на дотик дійсно як звичайний папір (рветься, до речі, так само швидко). А ще в ній дуже спекотно влітку. Температура повітря в наших краях деколи сягає 45 градусів. Тоді ця форма перетворюється на лазню, в якій можна «зваритися». Були випадки, коли солдати непритомніли просто на службі. Аот взуття може бути будь-яким. Окрім босоніжок з відкритими пальцями і високих підборів, звісно.
Орніт: Жіноча форма пошита по фігурі дівчини, індивідуально для кожної військовослужбовиці, адже для дівчат важливий зовнішній вигляд, навіть на полі бою. Їх форма прилягає до тіла, підкреслює талію і не має карманів. На відміну від чоловічої форми, яка виглядає мішкуватою та широкою, через прямі лінії крою та велику кількість бахматих кишень. Волосся має бути затягнуте у хвіст, а сережки прилягати до вух. Також забороняється робити манікюр і носити прикраси на руках.
«SPA»на полігоні
Настя: Ми приймаємо душ раз на 3 дні. Порівняно з хлопцями, у яких душ раз на 5 днів, це ще нормально. Буває, що ми проводимо по 2-3 тижні далеко за містом на бойових навчаннях. Умови там – не дуже комфортні. Спимо в палатках, а душ туди привозять раз на тиждень. В таку спеку це недостатньо. Але ніякі SPAне зрівняються із задоволенням від душу на свіжому повітрі посеред пустелі. В цьому є своя романтика.
Жіночність буває різною
Орніт: Жінки не завжди вразливі та беззахисні. Вони можуть бути сильними, як олімпійські спортсменки, які перемагають чоловіків. Але трішки жіночності та чуттєвості в армії не завадить. Це навіть дуже допомагає військовим. Зараз чоловіки та жінки обмінялися ролями. Я вважаю, що це не погано, так жінки уникають дискримінації.
Школа життя
Настя: Головне, чого я навчилась в армії – бути командиром. Зараз у мене є підлеглі, за якими я маю слідкувати і давати їм розпорядження. Я навчилась бути самостійною. Коли тільки прийшла служити, то не знала, чого хочу від життя, чим буду займатися. Зараз я впевнена у собі. В армії дорослішають усі. Коли дівчина йде влаштовуватись на роботу, її обов`язково запитують чим вона займалась в армії. Якщо всі дівчата в Ізраїлі скажуть, що не хочуть служити, бо це не жіноча справа, то їх просто не зрозуміють. Наших жінок поважають за те, що вони сильні. І саме вони роблять такою ізраїльську армію.
Жінка-командир: боятися чи радіти?
Настя: Жінок, які в армії керують чоловіками, дуже багато, і їх поважають. Немає різниці хто командир: чоловік чи жінка. Головне –правильний підхід.
Орніт: Коли я служила в армії, командиром у нас була жінка (старша за званням). І коли вона віддавала накази, 30 чоловіків з присутніх 50-ти не хотіли їх виконувати через те, що вважали принизливим підкорятися волі жінки. Мої доньки розповідають, що зараз ситуація покращилася. Командирів і командирок поважають однаково.
Під час розмови журналістка помітила на шиї в Орніт цікаву прикрасу у вигляді серця. Як виявилось, цей медальйон їй подарувала мама перед тим, як дівчина пішла служити в армію. Минулого року вона зробила такий самий подарунок своїй донці.
Орніт: Я вірю, що ця прикраса, подарована мамою, буде оберігати дитину від лиха. Це ніби частинка мого тепла і любові. Я можу спокійно спати, бо знаю, що моє серце завжди з моєю донькою.
Кохання зі смаком армійської каші
На запитання, чи бували випадки, коли солдати знаходили на службі своє кохання, Настя усміхається…
Настя: Ну, це скоріше дружба. Справжніх друзів усі знаходять саме там, в армії. Жити там не завжди просто, тому ми підтримуємо одне одного і ці міцні стосунки залишаються на все життя.
Не дружбою єдиною! Пізніше у розмові Настя зізнається, що вже 2 роки щаслива разом зі своїм військовим «побратимом». І вже скоро всі солдати військової частини можуть скуштувати по тарілці армійської каші за здоров`я молодят.
Чи правильно, що дівчата стають універсальними солдатами, чи ні, вирішувати вам. Втім сьогодні ізраїльська армія залишається однією з наймогутніших у світі. Такою робить не лише нова зброя, а й присутність сильної жінки на полі бою, яка не дає чоловікам показати свою слабкість.
Фото: Юлія Панаетова та Ольга Шевчик