У світовому прокаті фільм "Чорна пантера" рве бокс-офіси і вражає аналітиків. У якусь мить стрічка про персонажа, який вперше у кіно з’явився лише в епізодичній ролі у третьому сольнику Кепа, стає мегахітом.
Декілька років тому важко було повірити у те, що фільм про непопулярного персонажа Marvel обрушить сервіс купівлі квитків Fanbango. Втім "Пантера" повністю виправдала цю новину. Ось чому справді треба повчитись DC у Marvel: остання розкручує невідомих героїв так, що вони стають флагманами кіновсесвіту. Звідси і зростання продажу на комікси. Як наслідок – збільшення прибутків. Що і люблять боси DC – бабло і тільки бабло. Натомість ми постійно отримуємо ігри про Бетмена, фільми про Бетмена, фільм про Лего Бетмена, фільм про ніндзя Бетмена. Marvel же сольниками про своїх персів популяризувала їх на максималках.
Крім неймовірного показника продажів і фантастичних прогнозів стартового уікенду, "Пантера" може відзначитись високими оцінками критиків. Та от якщо їх почитати, то складеться враження, що Міккі Маус цього разу дав їм не той кокс. Хтось пише про феєричний екшен, а хтось порівнює Кіллмонгера (Майкла Б. Джордана) із Джокером Хіта Леджера. Типу герой настільки мотивований, непередбачуваний і продуманий. Ось тут терпіння просто лускає. Кіллмонгер – звичайнісінькій антагоніст лише на один раз. Йому можна було би співчувати, але всі ключові події життя то занадто швидко показані, то проштамповані з усіх боків. Потенціал цього героя банально не розкрито. До речі, скоро хтось із відданих критиків таки назве "Пантеру" Відьмаком від світу кінокоміксів. Усе можливо.
Щодо екшену складається враження, що його втілили в одній єдиній сцені у Кореї. Ось там екшен запаморочливий і класний. Решта боїв поставлені на розслабоні ще й на фоні не дуже якісного графону. Його сюди дозовано завезли. Краєвиди Ваканди приголомшливі. Однак під час сутичок (особливо фінальної) суцільно мило.
Крім того, критики вихваляють "Чорну пантеру" за те, що стрічка нібито продовжила традицію другого сольника про Кепа. Такий собі шпигунський трилер з інтригами і політичними перепетіями. Коротше, понапихали у рецензії все, що тільки можна.
Так, незначні інтриги є. Проте по суті це черговий фільм про молодого принца, на плечі якого впав колосальний тягар корони. Як він впорається зі своїми обов'язками? Чи виправдає сподівання? Із цього випливає і все інше: зради, плітки, заговори. Несподівані випробування і раптова допомога звідки не чекаєш. Усе в дусі жанру. Це скорше локальна історія країни, далекої від устрою світу.
Лейтмотивом сюжету стає питання: ділитись надбаннями Ваканди чи не ділитись. Вельми благородно, якщо забути про те, як Ваканда відсиділась під час світових воєн, трагедій, епідемій жахливих хвороб. А тут раптом проявляє небачену щедрість.
У Т’Чалли є подружка, від якої він мліє, і водночас у нього з’являються метелики у животі та вітер у голові. Дана експозиція найповніше розкриває персонажа, ім’я якого навіть не запам’ятовуєш (при чому всі інші чудернацькі імена героїв схоплюються моментально). Вона ніби класна і віддана, і має благородну мету, яка суттєво вплине на розв’язку. Однак далі фразового узагальнення сценаристи не пішли.
Однак не злодії і зовсім не головний герой і його кохана виходять на перший план глядацької уваги. Найкрутіше у Ваканді – це войовничі чіки. Генерал персональної охорони короля ловить непоганий стьоб за свої брутальні манери. Але найбільші фани стьобу – це сам Т'Чалла (саме тут над ним добряче попрацювали) і його мегакрутезна сестра Шурі. Вона по-хіпстерські жартує, створює усілякі винаходи і по суті є опорним рушієм серця Ваканди.
Також захоплюють у стрічці три речі: культурні елементи Ваканди (мова, традиційне вбрання, місцева архітектура, звичаї), музичне оформлення і Енді Серкіс. Останній тащить протягом усього свого екранного часу. У нього була епізодична роль у других "Месниках", та по-справжньому він розкрився у "Чорній Пантері". Складається враження, що Енді Серкіс просто кайфує від своєї ролі та чудить різноманітне безумство.
Чедвік Боузман дуже круто зіграв вакандійського принца у "Протистоянні". Він усім роздавав копняків і у костюмі виглядав просто відпадно. Що не можна сказати про його сольник. Він ніби зазнав даунгрейду (ну якщо вже й згадувати "Відьмака"). Його навмисно зробили то невпевненим і поступливим для важливих рішень, то кволим під час ключових сутичок. Про фінальний бій краще не згадувати. Він настільки невиразний, погано поставлений, нелогічний і швидкоплинний, що глядач почуває себе ошуканим.
У фільмі взяв участь Мартін Фріман. Його роль резюмуємо як "у господарстві знадобиться".
Проаналізувавши дії негідників фільму, можна дійти висновку, що якби у трейлерах не позливали усі кадри з ними, то вийшов би хоч не супертвіст, але непоганий сюжетний поворот. Що дивно, оскільки Marvel завжди усіма силами дурить глядача у своїх трейлерах.
Після фільму на глядачів очікують дві сцени після титрів. От тільки не варті очікування довжелезних титрів. Нічого екстраординарного і таємничого ми не дізнаємось. Натомість від одного з ключових фільмів фази очікуєш чогось більшого.
"Чорна Пантера" – це черговий розважальний фільм від Marvel. Із плюсів можна відзначити хороший і збалансований гумор, який нарешті завезли у кіновсесвіт після "Вартових" і "Тора". Місцями жахливий CGI, що віддає по атмосфері, низький рівень насиченості подій на доволі довгий екранний хронометраж. Райан Куглер зняв хороший, але не надзвичайний фільм, на який все одно буде комфортно і приємно сходити раз-другий.
Дивився Дмитро Сидоренко