ТОП кращих фільмів 2017 року

Згадуємо найкращі кіно за версією кінокритика Weche

Кіно

Кінець року – це завжди чудовий привід для тематичної ретроспективи. Оскільки останні спогади викарбовуються найміцніше, варто згадати найбільш вишукані, вражаючі, контроверсійні та дивовижні стрічки 2017 року.

Кожен сумлінний глядач уже точно начеркав з десяток стрічок, які слід неодмінно переглянути. Взагалі не хочеться завершувати підсумковим ниттям на тему «раніше трава була зеленішою». Так, часи змінились, і для великих студій у пріоритеті зняти комерційно успішний продукт, а не оригінальний. З іншого боку всі поважні комерсанти давно віднайшли формулу ідеального кіно – воно сподобається масам і приносить значний прибуток. Як то кажуть, і вівці цілі, і вовки ситі.

Але знайшлися відчайдухи, які своїм авторитетом змогли натиснути на студійних босів і вибити собі шанс на зйомки авторського кіно. Зазвичай їхні численні премії і нагороди давно нудьгують у своїх сховищах. Для культових режисерів це свого роду повернення до витоків, ностальгічний релакс. Крістофер Нолан вирушив у тріп прямісінько у часи «Мементо», Дарен Аранофскі ще більше заглибився у абстракції і метаморфози, а Дені Вільньов залишився вірним своєму загадковому стилю.

Дідуган Disney разом із цілою бандою підконтрольних йому студій і далі гребе шалене бабло й розписує свій графік на роки вперед. Крім того, ще й угода століття пройшла успішно, тож жадібний Міккі зжер легендарну 20th Century Fox, вкинувши собі у черево права на популярні франшизи. Здається, що Disney невдовзі монополізує всю індустрію.

Warner Bros. встигла видати найбільш касовий хоррор усіх часів «Воно» і водночас дико налажала з «Лігою Справедливості», яка зібрала найменше грошей з-поміж інших фільмів кіновсесвіту.

Universal намагалася потягатись із медіа гігантами, відродивши власну франшизу монстрів. Та натрапила на ті ж граблі, що і Warner Bros. Знята поспіхом «Мумія» вийшла живим трупом, нівелювавши будь-яку надію на майбутнє кіновсесвіту.

Netflix відчайдушно хапався за всі можливі проекти, а, скажімо, Едгар Райт намагався вловити тонкі нотки музичних шедеврів усіх часів для свого комедійного трилера.

Чимало івентів і людей залишаться назавжди у 2017 році світлим спогадом, і лише member berries нагадуватимуть нам про ці затишні часи. Тож нехай з вами буде сила цього дайджесту.

DUNKIRK

Крістофер Нолан вміє розкривати персонажів. Та цього разу він мав мету описати епохальну подію, яка змінила суспільство, незалежно від часу. Ми не бачимо ворога, не знаємо його в обличчя, однак невтомно відчуваємо його присутність повсюди.

Режисер передає страх перед невідворотною загрозою крізь призму жахаючої атмосфери всього, що оточує героїв. Вони не є видатними особистостями, радше пересічними людьми, яких у ті часи були тисячі.

Ви можете розцінювати стрічку на свій смак: драма, атракціон, авторська рефлексія. Та Нолан виконав на відмінно поставлену перед собою мету, зобразивши невимовний жах битви, що поступово і впевнено насувається на солдат, поглинаючи будь-яку надію на порятунок.

Спершу всі захоплювались напруженою і непередбачуваною атмосферою і картинкою стрічки. Потім розбирали, критикували фільм і намагалися розгледіти, чи криється глибокий сенс за бездоганною подачею. Та одне можна стверджувати точно: режисер Крістофер Нолан і неперевершений Ганс Ціммер зуміли привернути увагу широкої аудиторії і створили надзвичайний твір. А моторошне тікання годинника і гра з таймлайнами зробили зі стрічки оригінальний і неповторний шедевр.      

 
 

IT

Зазвичай, масова публіка не дуже прихильно ставиться до хоррорів, бо вони нахабно глумляться над нашою психікою. Так одного разу зорі зійшлись у такій позі, що цьому фільму все ж вдалося підкорити всіх і кожного. Та навіть затягти у кінотеатр на повторний перегляд.

Як стрічці «Воно» вдалося стати наймасовішим хорорром усіх часів? По-перше, це вдале поєднання трилеру, жахіття і комедії. До того ж, Андрес Мускетті зумів утриматись на хвилі хайпу серіалу «Stranger Things» і відтворив його атмосферу у бекграунді твору Стівена Кінга. Такий хід зайшов на ура. Та перш за все «Воно» – це фільм жахів, який повністю виконує свою функцію. Моторошний візуал лякає до чортиків, а Пеннівайзу можна почесно вручити премію «Найстрашніша потвора року». Білл Скарсгард творив нереальні речі на знімальному майданчику, тож половина успіху стрічки – без сумніву його заслуга.

Однак головна перевага стрічки криється у персонажах, адже саме вони й спрямували цей жанровий симбіоз у правильне русло. Діти кумедні, вередливі і хоробрі. Вони викликають співчуття і вміють зацікавити (та навіть звабити) у потрібний момент. «Клуб невдах» – це стильна заміна романтизованим хуліганам. 

 
 

GET OUT

Найскладніший твіст цієї стрічки криється у визначенні її жанру. Спершу вона позиціонувала себе як фільм жахів, але, зрештою, виявилась сатиричною комедією, яка нічогенько так полязгає ваші нерви. Тим паче «Пастка» претендує на Золотий глобус у номінації «Краща комедія року». Ага, оце так метаморфози.

Фільм смішить не затятими анекдотами, а радше виводить із зони комфорту. Це збуджує один із проявів інстинкту самозахисту – божевільний, до біса нервозний сміх. Режисер просто жбурляє глядача у шкуру всіх жертв нахабного суспільства, яке він сам і висміює. Про сюжет слід майже нічого не знати, бо спойлери у цьому випадку ніби смертельний танок на мінах.  

 
 

BLADE RUNNER 2049

Ця стрічка стала найяскравішою естетичною насолодою 2017 року. Довершений візуальний стиль (операторська робота, вміла гра зі збалансованим кольоровим спектром), неквапне (аж ніяк не нудне) оповідання заплутаної і суперечливої історії, а також неординарні герої зробили з цього фільму незвичний продукт для розбещеного попкорновими блокбастерами глядача.

Але продовження легендарного арт-хаусу, незважаючи на свою манеру подачі, вийшло саме таким, як треба, вдало підхопивши сюжетну лінію, філософію і стиль з далекого минулого. Воно багатозначне, примхливе і дещо богемне. Тому до перегляду подібної стрічки варто справді підготуватись, налаштувавши себе на вдумливий перегляд. Фільм хоч і вийшов доволі довгий, та жодного зайвого елементу у ньому немає. Дені Вільньов свідомо погодився зняти комерційно невигідний проект, який має високу культурну цінність. Рідлі Скотт так прокоментував головну причину фіаско фільму:

«Він неквапливий. І довгий. Навіть занадто довгий. Я б скоротив його на півгодини».
 
 

KOKO

«Таємниця Коко» – це чарівна і душевна сімейна стрічка, на яку варто сходити навіть декілька разів, щоб осягнути всю її культурну і моральну цінність. Pixar ніби заново народилась, створюючи цей фільм. Він дуже багатий на емоції та чуттєво пронизує душу з неймовірним візуальним забарвленням.

До переваг стрічки можна сміливо віднести цікавий сюжет, чудових персонажів і глибоко пропрацьовану навколишню атмосферу. Вдало підібраними репліками кіно правильною мовою підносить тему смерті всій його аудиторій, незалежно від віку і поглядів.  

 
 

ЛОҐАН

Це сумне і водночас зворушливе завершення кар’єри і персональної драми найвідомішої людини-ікс. Лоґан уже давно заслужив окремий фільм з рейтингом R. І після касового успіху «Дедпулу» студія таки дала зелене світло подібному сольнику. Як добре, що Лоґан встиг піти до тієї самої «угоди століття». Бо тепер навіть збочений посіпака Дедпул буде максимум швендяти веселкою на своєму поні замість соковитого злягання. Пробач, старигане, що ми так облажались.

Стрічка вийшла у міру суворою, іронічною і з витриманим характером оповідання. Ще ніколи Лоґан не поставав перед нами понівечіним мужиком, який возить всякий люд на лімузині і гасить бухло як навіжений. Ми ще ніколи не бачили Чарльза в образі безпорадного і скаліченого генія. Саме так і закінчуються історії колись знаменитих супергероїв. Жодної романтики і будиночку на березі моря. Захід сонця на кривавому тлі.

Г’ю Джекман доклав максимум зусиль, щоб кожна нервова клітина у сітці експресії виглядала якомога реалістичніше і жахаюче. Дафні Кін стала справжньою знахідкою. Вона змогла грати на рівні з відомими акторами. І це заслуговує на повагу.

«Лоґан» – це свого роду road movie, яке назавжди поставить крапку у подорожі головних героїв, які протягом тривалого часу намагаються знайти своє місце у всесвіті.   

 
 

BABY DRIVER

Едгар Райт нічогенько так попрацював над тим, щоби його стрічка уособлювала віртуозний і злагоджений танок під легендарний акомпанемент усіх часів. «Малюк на драйві» – це приклад для всіх кіношників, як треба робити класні фільми та не скиглити про мізерні бюджети.

Кожна екшн-сцена є унікальним витвором майстерної постановки і балансу необхідного таймлану. Британський режисер вкотре експериментує із жанрами, зберігаючи межі розумного і витонченого. Кожен елемент картини знаходиться на своєму місці. А шикарний пул акторів, авторський монтаж і всепоглинаюча романтика ще більше плюсують позитивні враження від перегляду.   

 
 

THOR: RAGNAROK

Жоден топ у наш час не обходиться без фільму від студії Marvel. Режисер Тайка Вайтіті зумів «ребутнути» Тора як персонажа і перетворити похнюпленого здоровилу на віртуозного стендапера. До того ж і Халку дали змогу вставити свої «п’ять центів».

Без сумніву, «Вартові галактики 2» і «Людина-павук: повернення додому» одразу дали уявлення про свою амбіційність і крутезність. Хоча «Вартових» теж слід відзначити серед кращих фільмів, адже Джеймс Ганн зумів продовжити лінію розвитку персонажів з першого фільму і повною мірою розкрив її у другій частині, завершивши на архіважливій темі родинних зв’язків. А от «Тор: Раґнарок» таки зумів подивувати.

Стрічка встигла за відносно невеликий хронометраж розповісти прикольну історію, розкрити всіх дійових персонажів, подивувати наприкінці непоганим твістом і підготувати ґрунт для «Війни Безкінечності». 

 
 

WONDER WOMAN

Кіновсесвіту DC варто також приділити увагу. Очевидно, що у Ворнерів поки що не дуже клеїться ідеальна франшиза, як y Marvel. Однак перші успішні кроки вони все ж зробили.

Режисер Петті Дженкінс таки змогла подолати чорну смугу невдач кіновсесвіту DC, прикрасивши його сяйвом фемінізму. І при тому здорового фемінізму, без cliché наче «мужики дикі тварюки, а ми вінець еволюції».

Що не завадило феміністкам сварити цей фільм за пахви Галь Гадот, а цих феміністок сварили інші феміністки. Загалом, фільм точно не залишив нікого байдужим. Точніше його анатомія.

Як сольник стрічка вийшла дуже злагодженою, без нахабних сценарних дір, з хорошими акторськими роботами. Та головною її прикрасою стала Галь Гадот, яка крім білосніжних пахв має своєрідну і неповторну манеру гри, що зачаровує всіх без винятку. Ми нарешті побачили справжню жорстокість і цинізм Першої світової війни у кінокоміксі. Навіть Кріс Еванс (Капітан Америка) і Кріс Хемсворт (Тор) визнали, що Диво-Жінка нереально крута.

Тож Ворнери мають рецепт чудового фільму у себе в заначці, так чомусь його не використовують. А треба лише поменше CGI і невідомих супергероїв на один квадратний метр. І звісно ж Галь Гадот – справді найкраще кастингове рішення для кіновсесвіту (так-так, ще є Марго Роббі, чекаємо на її сольник).

 
 

STAR WARS: THE LAST JEDI

Найгучнішим тріумфатором цього року заслужено стали «Зоряні війни: Останні джедаї». Усюдисуще розчарування від сьомого епізоду майже вщухло, тож фанати очікували на захопливу і неймовірну стрічку, яка б мала все розставити по своїх місцях. Що ж із цього вийшло?

Усі компетентні критики мерщій ставили свої 12/10 стрічці, олдфаги обурювались, а щасливі глядачі просто раділи класним персонажам і традиційному духу франшизи. Disney теж потирав рученята, бо зумів запустити успішний продакт плейсмент у фільм – поргі. О так, ці звірятка вішатимуться на шию дітям, а ті у свою чергу батькам із проханням купити цілу зграйку тих кумедних тваринок.

Усю аудиторію режисер розділив на два табори: хтось люто ненавидів стрічку, хтось навпаки хвалив як тільки можна. Але фактично у фільмі доволі багато ляпів і сценарних дірок ще з попередньої частини, які так і не розкрили у восьмому епізоді. Невідомо, як завершать трилогію у 2019 році (приблизна дата останнього фільму вже відома), але є надія, що останній фільм таки дасть відповіді на всі запитання. Та одне можна стверджувати точно: перед виходом дев’ятого епізоду варто переглянути попередні, адже Райан Джонсон і Джей Джей Абрамс розробили один масштабний проект, який умовно можна якраз і розділити на три невід’ємні частини. Це і пояснює палкі суперечки між фанатами, яким дали неповну порцію оповідання. А на одному фансервісі не виїдеш.

Якщо коротко розповідати про фільм – повстання і далі є нечисленною купкою галактичних бомжів, Кайло Рен підкачав біцуху, Рей все така ж симпатяжка, а Марк Хемілл спойлерить по-чорному і всіляко засуджує поведінку Люка. Особливу увагу варто приділити Керрі Фішер (принцеса Лея), яка виглядає бездоганно. Поки невідомо, як вшанують її пам’ять у наступній стрічці. Втім імовірніше за все студія знайде спосіб, як зробити це чуттєво і з повагою до героїні.    

 
 

Схожі публікації