Студія «Illumination» прославилась виробництвом недорогих, по мірках Голлівуду стрічок, які стабільно збирають у прокаті сотні мільйонів доларів. Деякі з них навіть перетнули позначку в мільярд. «Illumination» є підрозділом «Universal Studios». Тож із самого початку її автори мусили реалізувати себе у рамках обмеженого кошторису. Розуміючи це, засновник студії Кріс Меледандрі вирішує економити на фоні та моделях персонажів, запровадивши для них один стандартний скелет. Крім того, необхідно ставити проекти на конвеєр, аби постійно залишатися у полі зору глядача.
З такими умовами якісний сценарій написати неможливо. Тому Меледандрі бере за основу готову історію чи доручає сценаристам прописати хороший сюжет із правильним посилом. «Лоракс» та «Грінч» були засновані на книгах відомого дитячого письменника Доктора Сьюза. На жаль, мультфільми віддалилися від першоджерела і зіпсували оригінальний задум.
Через це «Illumination» вирушає у вільне плавання зі стрічкою «Нікчемний я», що з часом перетворюється на успішну серію про перевиховання суперзлодія. Кріс Меледандрі бачить, як діти фанатіють від посіпак, помічників Ґрю. Тоді продюсер відкриває скриньку Пандори, оголосивши про створення сольника для міньйонів. При бюджеті у 74 мільйони доларів проект заробив 1,159 млрд. А скільки зелених студія підняла на іграшках! Ось тоді Меледандрі зрозумів, що сценарій, анімація і мораль не мають значення. Головне забити мінімальний 90-хвилинний хронометраж набором скетчів і штампів.
Глядачам дуже подобаються кумедні круглі модельки різноманітних істот і витягнуті людські тіла. Навіть, коли студія заробила достатньо грошей, вона не відійшла від своєї дивовижної формули. Якщо спершу продюсер був змушений рахувати кожну копійку, то зараз це стало фішкою «Illumination». Скоро показники її франшиз перевершать «Disney». «Посіпаки 2», «Співай 2», «Нікчемний я 4» вже на підході. А ще планується ремейк «Шреку», щоби заробити на вашій ностальгії. О, ну то відвертий «Disneу»-стайл. Перша частина «Секретів домашніх тварин» при бюджеті у 75 мільйонів доларів зібрала 875,5 мільйонів.
У сиквелі на тер’єра Макса чекають нові випробування. Похід до ветеринара через прояв психічного розладу – не найстрашніше. У його власниці Кеті народжується син Ліам. Тому вся уваги сім’ї переключається на нього. Так-так, подібне траплялося і в першій частині, тільки замість немовляти був ньюфаундленд Дюк. Макса теж змушують наглядати за дитиною, розважати її під час поїздок чи прогулянок.
Одного разу за містом головний герой знайомиться з вівчаркою на ім’я Ковбой. Він – одиначка, який не визнає господарів і відповідно не страждає від їхніх забаганок. Проводячи час разом, обидва собаки вчать один одного важливим життєвим істинам. Розбещений Макс дізнається, як бути відповідальним і мужнім, а Ковбой починає цінувати і покладатися на близьких.
Друга частина не обійдеться без друзів протагоніста. Повернуться Дюк, Бріджет, Соня (яка до того була Софою, а в оригіналі Хлоєю), Дейзі, Мотя, Батя і Бодя. Паралельно до основних подій розвиватиметься арка кролика Сніжка, який рятуватиме бенгальське тигреня Ху з бродячого цирку.
Сюжет мультфільмів «Illumination» немає сенсу детально розбирати. Він представлений списком випадкових пересувань героїв від точки А до точки Б. Між ними трапляються ліричні відступи: круглі і смішні персонажі потрапляють у комічні ситуації, які аніматори видають за буфонаду. Це коронний прийом «Illumination». На другому плані автори висміюють звички тварин чи вставляють геги. Решту часу хвостаті і вухасті роблять «щось прикольне».
Хитрий продюсер знає, що дітей можна кинути на наратив. Малим просто цікаво, щоби кожної хвилини на екрані відбувалися якісь класні «штуки». І Кріс Меледандрі, немов добрий чаклун, готовий відвантажити треш на будь-який смак. Для «Посіпак» взагалі не потрібно прописувати діалоги. Вони просто мугикають. Тим паче студія ніколи не переймається за таємницю сюжетних поворотів і зливає їх у трейлерах до запуску своїх проектів.
Кріс Меледандрі заробляє мільйони доларів на низькопробній анімації. Але у цьому повністю винні глядачі, які підтримують його вектор творчості хрустким доларом. Тож не скаржтеся і біжіть у «MacDonalds», доки не розібрали «Happy Meal» з героями мультфільму.
Можна хіба сподіватися, що індустрія не деградує, піддавшись на спокусу прибуткового і невитратного мейнстриму. Колись давно багато студій випускали стрічки про милих тваринок, які одним тільки виглядом нас підкупали. Вони теж переживали трагічні і щасливі моменти, потрапляли у різноманітні авантюри. Однак ті проекти мали душу. А продукт «Illumination» картонний і нудний. Навіть серія фільмів про «Життя і подорож хорошого пса» викликає більше емоцій.
Дивився Дмитро Сидоренко