Події стрічки розгортаються у футуристичному Лос-Анджелесі. Аби не викрити себе, злочинці не звертаються до лікарні, коли отримують поранення. Натомість ідуть до готелю "Артеміда", яким завідує Медсестра (Джоді Фостер). Пацієнтам слід обов’язково дотримуватись декількох правил: ніякої зброї, ніяких вбивств і ніякої непокори наказам персоналу. Одного разу до готелю потрапляють нові гості: два брати, найкращий кілер у світі (Софія Бутела) і зарозумілий торговець зброєю. Крім того, Медсестра має притримати номер для найвідомішого злочинця LA.
Камерний фільм, що має розкрити характери різних персонажів, які в силу різних обставин опинилися в одному приміщенні. Синопсис одразу відсилає до "Hateful Eight" Квентіна Тарантіно. Чи відбудеться щось подібне у фільмі? Режисер Дрю Пірс лише взяв загальну концепцію. Тільки не зрозуміло, що він хотів з нею зробити далі: перекроїти під себе чи розвивати у цілком протилежному напрямі. На жаль, ця лінія так і залишиться сирим зачатком.
Скоріше за все, режисер вирішив не зупинятися в межах одного жанру і розкрити ще й атмосферу Лос-Анджелеса 2028 року. Типу ось вам трішки відсилок на Тарантіно, а я пішов далі. Що тоді робити з футуристичним LA? Звісно ж втиснути у рамки антиутопії. Зрештою, ні Тарантіно не вийшло, ні бекграунду "Того, що біжить по лезу". Дрю Пірс не вніс нічого нового у популярну тему: знову проблеми з водою, напряг із копами, бунти проти підступних корпорацій. Тобто внутрішні конфлікти між героями не розкриті, а лиха Америка майбутнього не захоплює.
Проте ще не всі плюси злиті. Оператором фильму виступив майстер своєї справи, який знімав оригінального "Олдбоя". Очікуєте на приголомшливі бойові сцени? Постановник не постарався, тому все, що вдалося зняти, це непогана бійка у коридорі.
Останній плюс стрічки - це акторський склад. Джоді Фостер та містер "Я завжди поганець" Джефф Ґолдблюм відіграли круто, впевнено й інтригуюче. Девід Батіста відпочиває від ролі пришелепкуватого Драгса, граючи помічника Медсестри. Той випадок, коли не вистачило грошей і розмаху на Двейна Джонсона. Софія Бутелла все намагається в кожному фільмі наздогнати Шерліз Терон. Зваблива і мега-незбечна жінка-кілер у її виконанні виглядає вельми переконливо. Тільки от її вбрання, червоне плаття із сексулаьними розрізами… Come on! Ми вже надивилися цього в "Обителі зла". Складається враження, ніби Дрю Пірс висмикував усі кіношні елементи, ігрові фішки та жанрові штампи, що йому сподобались, і додавав у еклектичний мікс під назвою "Готель Артеміда".
Жарти жартами, однак кожен посил дебютанта (а це перший фільм сценариста Дрю Пірсона) відчувається, як натхнення тим чи іншим сюжетом. Навіть у глобальному сенсі "Готель Артеміда" - це старий добрий "Континенталь" зі всесвіту "Джона Віка". Там він позиціонував себе як елемент кримінального довкілля. Однак все одно ця концепція була детальнішою і цікавішою. Крім того, крутих екшн-сцен як у "Джоні" ми не побачимо. А шкода!
У цьому плані можна зрозуміти режисера. Зараз більшість бойовиків рівняється саме на "Джона Віка". От тільки не можна просто взяти класний атрибут і розраховувати, що він легко приживеться у твоєму фільмі. Режисер "Атомної блондинки" теж надихався стилем "Джона Віка". Водночас він подбав і про позиціонування власного продукту.
"Готель Артеміда" - це фільм, якому гостро не вистачає самобутності. Ідея дуже крута, проте реалізація залишає бажати кращого. Сюжет кишить елементами, які так ніколи і не вистрелять. Наприклад, катастрофічну ситуацію з водою ніяк не відобразять на декораціях, в яких перебувають герої. Масове свавілля на вулицях слугує шумом. Саундтрек місцями нагадує атмосферу "Атомної блондинки". Навіть ідея про таємний сховок для злочинців, де можна відпочити і підлікуватись, геть не є оригінальною. Це стандартна практика для криміналу, яку так чи інакше обігрували у кіно чи відеоіграх. Новини про політику і економіку, які постійно крутять по телебаченню, не додають атмосферності. Взагалі, про яку атмосферу може йти мова, якщо фільм іноді надто спішить, щоби розкрити всі секрети самого готелю - ключового місця подій?
Якщо розслабитись і не звертати уваги на всі промахи і холості патрони, можна насолодитися акторською грою і кількома сутичками.
Дивився Дмитро Сидоренко