Режисер Елай Рот зняв стрічку "Будинок з годинником у стінах" за однойменним романом Джона Беллерса. Спершу автор планував твір для дорослої аудиторії, однак у ті часи жанр "Темна казка" не був популярним. Тож видавець порадив письменнику адаптувати сюжет для підлітків. Зрештою, перероблена книга зберегла дух першоджерела та здобула любов цільової аудиторії. 

Режисер, чия фільмографія сповнена жахів, вочевидь, натренувався на скальпах, річищах крові та пішов знімати дитяче фентезі. На диво йому вдалося м’яко налякати малечу і змусити дорослих втиснутися у крісло. Останнім часом жанр "хорор для" користується попитом. Згадайте хоча б "Воно" Андреса Мускетті. До речі, у "Будинку з годинником у стінах" теж є лячна сцена з ляльками.   

У центрі подій - історія 10-річного сироти Льюїса (Оуен Ваккаро). Він приїздить до свого дядька Джонатана (Джек Блек), який мешкає у чудернацькому маєтку. Предмети рухаються самі собою, у коридорі щось таємниче тріпоче, а малюнки змінюються без причини.  Виявляється, що будинок зачарований. Крізь стіни постійно пробивається цокання годинника. Дядько Льюїса ніяк не може його знайти навіть із допомогою місіс Цимерман (Кейт Бланшетт). Вона його сусідка та найкраща подруга. Однак прибуття Льюїса змінює стан речей.

Хорор у фільмі поставлений неординарно та витончено. Для фанатів це справжня втіха, тому що дурні скрімери вже надокучили. У стрічці є посилання на жахи 90-х, що і не дивно - це епоха зараз популярна у кінематографі. 

Ще однією перевагою стрічки є акторський склад. Кейт Бланшетт легко приміряє будь-який образ: від богині смерті до привабливої чарівниці по сусідству. Джек Блек відривається на повну, блазнює, видає класні жарти та дивакуватий перфоманс. Взаємодія цих двох персонажів приносить безліч задоволення. Гострі діалоги, їдкі підколи та постійне бурчання. Жодна казка не обійдеться без антагоніста. Злісного мага Айзека Ізарда втілив Кайл МакЛоклен. На щастя, лиходій вийшов загадковим і цікавим, а не типовою злюкою. 

"Будинок із годинником у стінах" дуже сподобається дітям. На прикладі їх однолітка Льюїса він доводить, що не слід боятися своїх дивацтв. Це не вада, а фіча. Користуйся із задоволенням. Звісно, не забудь про печиво. У ньому вся магія. Лише лозунг "врятувати світ" насторожує. Він аж ніяк не пасує для такої затишної історії. Залиште цей штамп “Месникам”. Водночас усі елементи концепції крихітного світу всередині дому злагоджено працюють. Саундтрек, декорація, графіка - на висоті. Під Гелловін - те, що треба. У США до нього налаштовуються вже за місяць. Імовірно батькам покоління "Великої маленької брехні" не сподобається, що стрічка може потріпати нерви їхній дитині. Що ж, ми живемо в унікальні часи: хорори для дітей співіснують із рухом за емоційний імунітет. Залишилося тільки обрати з-поміж двох норовів.  

Дивився Дмитро Сидоренко