Давним давно, коли Майкл Бей ще не був одержимий літаючою камерою, вибухами, топ-моделями, американськими прапорами та непристойними сценами, компанія «Hаsbro» запланувала монетизувати свої іграшки на екрані. До проекту залучили Стівена Спілберга, творця найприбутковішого формату «PG-13». Він гуру у цій ніші. Головну роль отримав фаворит продюсера Шая Лабаф, тоді ще перспективний і амбітний юнак. Хто знав, що ідилія забарахлить і хлопець перетвориться на брутального психа. Після першого фільму Спілберг облишив франшизу напризволяще, довіривши її Майклу Бею. З кожним наступним фільмом серія стагнувала, перетворюючись на вихор безглуздого екшену. Вінцем занепаду став кінець трилогії з Лабафом. Тоді Майкла Бея понесло, і від наступних фільмів з Майклом Волбергом нудило навіть жадібних продюсерів. Останні «Трансформери» втратили головне – здатність розважати глядача і відповідно приносити шалені прибутки. Тож всесвіт необхідно було терміново оновити. Бея турнули. Спілберга знову запросили у ролі консультанта з поп-культури. Крісло режисера дісталося Тревісу Найту («Кубо і легенда самурая»).
На Кібертроні триває довга війна між Автоботами і Десептиконами. Ряди Автоботів стрімко викошують вороги. У сум’ятті Оптимус Прайм відправляє Бамблбі на Землю, щоби захистити планету, поки не прибуде допомога. Проходить якийсь час. Надворі 1987 рік. Чарлі (Гейлі Стайнфілд) гуляє каліфорнійським узбережжям, кайфує від свого плейлиста і мріє вступити до коледжу. Раптом вона знаходить старенького жовтого «Жука». Дівчина забирає халявний транспорт до себе, аби полагодити. Невдовзі з’ясовується, що під личиною іржавого брухту переховується прибулець із Кібертрону. Чарлі шокована. Бамблбі не може нічого пояснити, бо у нього стерта пам’ять та нейтралізовані голосові зв’язки. Десептикони постаралися. Тож героям доведеться знаходити спільну мову та відбивати загрозу із космосу.
Запуск у виробництво шостого фільму у всім набридлій франшизі був справжнім подвигом для продюсерів. Ніхто не був певен до кінця, чи спрацює ребрендинг. Потрібно було полагодити грошовий атракціон. Автори мали влучити у ціль із першого разу. Інакше на серію чекало би забуття. Зрештою, студія довірилась потрібній людині. У Тревіса Найта є розуміння того, як побудувати захопливий наратив та налаштувати синергію між персонажами. На жаль, від бекграунду франшизи неможливо відмовитися. Тому доведеться дивитися битви на Кібертроні і вислуховувати нудну жуйку про боротьбу Автоботів і Десептиконів. Проте режисеру вдається показати цей конфлікт з інакшого боку, наблизившись до суті протиріч. Навіть Кібетрон вийшов до болі автентичним. Екшн не набридає, а навпаки розкриває навколишнє дійство. На жаль, він не такий ефектний як у попередніх частинах. Відсутня деталізація кожного руху та віртуозна постановка. У цьому Майкл Бей був майстром.
Вплив Стівена Спілберга відчувається з перших кадрів. Тут і вічна тема дорослішання, і постійні відсилання на поп-культуру 80-х, і відносини між істотами з різних вимірів. Теми максимально близькі глядачу: вони чіпляють за живе і не залишать байдужим. Схема стара як світ, але досі працює. Від Майкла Бея залишився лише образ насупленого крутого вояки. Його втілив Джон Сіна. Однак у нього не багато екранного часу, тому він не заважає.
«Бамблбі» не дивує новими ідеями, однак приголомшує кардинальною зміною курсу. Зазвичай у блокбастерах режисери не приділяють увагу сценарію. Тож авторка «Бамблбі» Крістіна Ходсон просто зробила компіляцію попередніх історій Спілберга. Через це стрічка майорить кліше та повторами з тих самих 80-х. Але вона розчулює і вражає таймінгом. Для сімейного кіно більшого і не треба. Підліткам також сподобається, бо вперше за свою історію франшиза видала привабливого і «живого» протагоніста без фантастичних бафів і стовідсоткової вдачі. Чарлі хвилюється через проблеми дозрівання, переживає втрату батька, і при цьому завжди знаходить час для лампових посиденьок. У неї добра і турботлива сім’я. Гейлі Стайнфілд, номінант на «Оскар» за «Справжню мужність», чудово впоралася зі своєю роллю. Це ж так легко було прописати. Проте Майкл Бей свого часу вбив і родинні зв’язки, перетворивши батьків Сема на збоченців. Бамблбі хоч і крутий боєць, та у спілкуванні з близькими він безпорадний. Майкл Бей так і не зумів привити драму цій хибі, і тільки комічно обіграв її. Шкода, що режисер захопився пропагандою мілітаризму і сексу. Можливо, йому набридло так довго вибивати гроші з однієї франшизи.
Отож, кілька очевидних трюків допомогли Тревісу Найту завоювати критиків. Попри завищені оцінки після стількох років тортур його стрічка стала проривом для кіновсесвіту.
Дивився Дмитро Сидоренко