З 18 січня у прокаті – мила і неперевершена стрічка «Пригоди Паддінгтона 2»
Мандрівник з Перу встиг не тільки освоїтись у помешканні сім’ї Браунів, але й подружився з усіма сусідами. Крім одного вередливого стартера – Містера Каррі (Пітер Капальді) (для тих, хто шарить - Доктора Хто). Ведмідь чудово проводить час у Лондоні, піклуючись про нових друзів. Невдовзі його тітонці Люсі виповниться 100 років. Тому Паддінгтон вирішує подарувати їй щось особливе. Панорамна книга з пам’ятками столиці ідеально пасує його плану. От тільки вона є найдорожчим товаром у крамниці. Тож онук вирішує підзаробити і обов’язково викупити цей подарунок. Тітонька Люсі відіграла дуже важливу роль у його житті. Перша ж сцена показує їхню першу зустріч і підкріплює мотивацію ведмедя. Однак книгу раптово викрадають, що й запускає низку ключових подій.
Перша частина з бюджетом у 55 мільйонів зібрала 259 мільйонів доларів, і продюсери дали зелене світло продовженню. У керма ті ж люди, які працювали над франшизою про Гаррі Поттера. Тому історія британського ведмедя, мандрівника з чарівною валізкою і просто симпатяги, у правильних руках.
Якщо хтось і вміє піти по-англійськи, то це «Леді Птах». Геніальна драма зі своїми 99% на Rotten Tomatoes поступилась «байопику» про британського джентльмена з далеких джунглів. «Пригоди Паддінгтона 2» упевнено накопичують виключно позитивні відгуки, яких на даний момент 168. Сайт-агрегатор виставляє лише статистику вражень. Усі критики в захваті від комедії. Перша частина і далі тримає планку у 98%. Тож обидва фільми варті глядацької уваги.
У продовженні до своїх ролей повернулися всі актори з першої стрічки. Цікаво спостерігати за змінами, що відбулись у сім’ї Браунів: Мері (Саллі Хокінс) хоче поставити власний рекорд у плаванні, Генрі (Г’ю Бонневілль) страждає від кризи середнього віку, у Джуді (Мадлен Харріс) своя газета з «гендерним пунктиком», Джонатана (Семюел Джослін) мучить юнацький максималізм, через що він постійно все оцінює, що круто, а що ні. Та впродовж фільму кожен персонаж розвивається і, зрештою, знаходить себе.
Злодій є. Для «галочки», більшого не очікуйте. Він карикатурний стариган, який колись був ого-го, а тепер хаває собачий корм у рекламі. Його лиходійства теж не новаторські, а кривляння іноді зводять з розуму. Хоча варто віддати належне авторам стрічки: антагоніст вийшов не таким надокучливим, як його попередники з ранніх нульових. Він по-своєму чарівний і кумедний. Перш за все це заслуга актора. Роль дісталась зірці кіно – Г’ю Гранту. Іронічно, хіба ні?
Загалом сюжет обвішаний численними штампами. Та це не заважає фільму завойовувати глядачів. У залі було багацько дітей. Усі вони хором читали кожен сюжетний поворот. Дорослі сміялися з усіх жартів і були задоволені, що чудово провели час із малечею.
Та чому всі критики, які так і бісяться з cliché, все одно обожнюють цю стрічку? Справа у подачі. Для сімейного кіно не потрібно винаходити заново романтичну історію. Слід лише віртуозно її розповісти. Прийоми оповідання підносять звичайний сюжет на новий рівень: гра з анімацією і масштабами світу, класна операторська робота, вставки драми і комедії у потрібні миті протягом всього хронометражу. Сукупність цих елементів робить фільм дивовижним.
Комедійна частина обрамлена різноманітними дотепами. Це і гра з протиріччями, і типові жарти, які завжди працюють, і веселі геги. З попередньої частини перекочувала мила незграбність Паддінгтона, через яку він випадково трощить все навкруги. Проте водночас він по-джентельменськи вибачається, бо Manners makes man.
Драма присутня саме там, де потрібно. Вона поволі накопичується протягом перегляду, а в останню мить глядач таки пускає скромну сльозинку. Що однозначно виправдано.
Паддінгтона підставляють, і він потрапляє у тюрягу. Після цього зона чомусь починає нагадувати Готель «Гранд Будапешт». Ведмідь весело проводить час на нарах, набираючись тюремного лексикону. Водночас глядач може вести збірник цитати тітоньки Люсі. О так, їх буде багато. Непокоїтись змушує тільки одне: якби після тюремної фантасмагорії діти не захотіли розважитись у подібних місцях. Оці всі солодощі і рожевенькі однострої такі мі-мі-мі. А у реальності – брр.
В українському дубляжі головного героя озвучив Володимир Зеленський. Звучить він дуже прикольно. Хоча, якщо порівнювати з оригінальною озвучкою Бена Уішоу, то Паддінгтону більше пасує голос Олександра Олешка. У нас же ведмежа вийшов трішки хрипугою.
«Пригоди Паддінгтона 2» – це мила сімейна стрічка, з дещо казковим забарвленням. Але це зрозуміло, тому що легендарний ведмідь не може жити інакше. Він увічливий з усіма, і світ навколо розквітає від щастя. Наприкінці на глядачів чекають креативні титри, які підбивають підсумки і розповідають про долю усіх героїв. Кумедний Паддінгтон у вовняному пальто і потріпаному капелюсі справжня зірка прокату. Після першого фільму зросли продажі мармеладу у Британії. Сподіваємось, що тепер гарні манери точно стануть мейнстримом.
Дивився Дмитро Сидоренко