Перед кожним Новим роком продюсери збираються і вирішують, як впарити гульвісам на свята розважальне кіно. Усім і так буде байдуже на якість. Головне поржати на сеансі у перерві між закупами. Традиційно режисера беруть у долю, акторам дають гонорар, операторам ставлять пиво. Сценариста не потрібно. Можна зекономити, згенерувавши набір штампів. Щодо монтажу… «Якось склеїться». Віднедавна ще й «Держкіно» не проти підтримати «народне дозвілля». Чим більше тайтлів намутять нездари, тим краще.

Традиційно кінець грудня-початок січня є справжнім пеклом для кіномана. Автори випускають шлак, аби люди із запою мали куди піти.  Братія Сергія Притули потрапила у цю пастку (дарма переносили реліз). Він із «Вар’ятами» написав сценарій для свого проекту «Секс і нічого особистого». Режисером виступила Ольга Ряшина. У звичайний період це була би прохідна комедія. Однак новорічний настрій дає +10 до атмосфери. Відповідно на фоні бонусів і неспроможних конкурентів «Секс і нічого особистого» непогано тримається. Скоріше за все це єдина стрічка, що збере касу у «лінивому» новорічному прокаті.

«Секс і нічого особистого» заснований на канадській стрічці 2012 року. Чи плагіат це? Зі слів продюсерів - «Радше офіційне запозичення». Наші сценаристи показали автентичних героїв для українського глядача. Водночас більшість сцен та діалогів були повністю скопійовані. Та ви навіть штани на заміну того ж кольору, фасону підібрали і передрали теорію про чотири квадрата клітора. Чи працює все настільки ж злагоджено? Аж ніяк. Тому раджу ознайомитися з оригіналом. Так, він краще, і фрази про Йоду і підготовку секс-джедаїв виглядають органічно у західному культурному середовищі. Початкова сцена у канадській версії була комічною і висвітлювала фарс у стосунках головних героїв. Єдина відмінність – це знайомство Романа та Діани. Тут наш аргумент, чому Діана забрала до себе п’яного мужика, виглядає переконливішим.      

Обережно, спойлер! Сергій (Роман  Луцький) є звичайнісіньким офісним планктоном. Його у всьому контролює мама, бос пресує, а дівчина Леся (Наталя Мазур) користується хлопцем і регулярно зраджує. Втім протагоніст любив цю сучку ще зі школи. Тож він наважується зробити їй пропозицію у Празі. Поїздка зривається, бо Леся зізнається, що Сергій не задовольняє її у ліжку та посилає бідолаху. Отже, засмучений герой сам летить до Праги. Там він зустрічається зі своїм другом Василем (Сергієм Притулою), власником галереї. Вечір має пройти по накатному алко-плану. Проте Сергій перебирає, і охорона викидає пацана із закладу. Протагоніст вештається Прагою, доки не забрідає у стриптиз-клуб. На місці Сергій знайомиться з Діаною (Анжелікою Ніколаєвою) зі Стрия, яка мріє про власну кондитерську, крутячись на трубі. Наступного ранку вони домовляються: Діана стане секс-інструктором для Сергія в обмін на допомогу з боргами.       

Роман та Анжеліка нормально втілили своїх персонажів. Луцький є хорошим актором, який слабо підходить на роль забитого невдахи зі своєю харизмою і зовнішністю. Ніколаєвій не вистачає досвіду в акторській справі. Водночас з танцями у неї все чудово. Обмежений хронометраж б’є по розкриттю другорядних персонажів. Леся, дурна курва, шпекається з усіма підряд. Дівчина постійно бурчить на колишнього і кудись звалює. Акторка, яка виконує цю роль, не стільки грає, скільки бризкає слиною та цідить обурення протягом усього фільму. Леся тупо зла. В оригіналі подруга протагоніста була всього лише розчарованою та змученою від вщухлих стосунків збоченкою. У неї не було корисливих інтересів. Come on! Навіть «Disney» дає своїм антагоністам хеппі-енд. Лінію кохання Василя можна було би розписати: як він перетворюється з бабія на закоханого джентельмена. Тут герой Притули поступається індусу. Інші сайдкіки взагалі мурмочуть свої репліки, не вміють підібрати правильну інтонацію. Додайте «на відвали» написані діалоги, і вас буде нудити. Іронічно, що часом «Сексу» бракує динаміки. 

Відносини мігрантів теж не отримали належної уваги. У фільмі є непогані натяки на взаємодію вихідців з різних країн. Повірте, ця тема є наріжним каменем у відносинах багатьох народів. Зосередьтеся на ній, вклавши хоч щось від себе.  

Не одразу зрозуміло, на що було витрачено 26 мільйонів гривень. Бізнес-клас туди і назад для знімальної групи? Курс євро кусається? Спустили всі гроші на саундтреки? Безсумнівно, композиції від «Один у каное», MONATIK, Макса Барських, KADNAY, «Сальто Назад» і Cepasa роблять свою справу на 100%. У потрібних сценах музика прикує глядача до екрану і заохочує розділити настрій героїв. Картинка та операторська робота на рівні. Неон та прольоти камери над містом і головними героями врятують будь-який фільм. Камера вдало розставляє акценти. У порівнянні з «Пригодами $ Миколая» картина Притули - шедевр. «Секс і нічого особистого» дивовижним чином уклався в менший бюджет, ніж «Пригоди $ Миколая». 26 мільйонів гривень проти 38,2! Ви геть подуріли у «Держкіно», «Київстарі», та «Світочі»? Для чого стільки грошей фільму з однією основною локацією без колосальних потреб на виробництво? «Позивний «Бандерас» обійшовся у 39 мільйонів гривень. Схожий об’єм роботи і вимоги? До речі, на даний момент «Миколай» нашкріб біля чотирьох мільйонів гривень у прокаті. Глядачі питають: «Чому українське кіно у сраці?» Просто творці не вкладаються у стрічки. Кожен хоче урвати «котлету», думаючи: «Після трапези для аудиторії нароблю купу. Схавають».         

«Секс і нічого особистого» є типовим представником сезонних атракціонів. Та чому ви не хочете зробити привабливу романтичну комедію? Користуйтеся святковим настроєм на повну. У вас є легендарні старовинні міста – Львів та Прага. Цього козиря якраз таки не було в оригіналі. Кінематографічне чітерство у плані локацій. Торонто не прагнуло закохати у себе (є підозри, що все знімали у Вінніпегу). Мало напустити снігу, блискіток і обвішатися діодами.

Недоречні евфемізми тільки дратують. Ніхто вже не використовує фрази а-ля «Запусти свого літачка у мій ангар». Майстер-класи із сексу на фруктах – це бісів мезозой. Ще у 2012 таке могло прокотити. Із тих пір глядачів добряче нашпигували штампами. Слова «прутень», «вагіна», «пердолити» ріжуть вухо, а не збуджують чи викликають посмішку.

У фільмі з назвою «Секс і нічого особистого» надто мало сексу. У тих же «Коли падають дерева» і «Дике поле» були захопливі еротичні сцени, які на голову вище фільму Притули. Знову ж таки в оригіналі інтиму ніхто не соромився. Натомість у нас на середині полотна автори перестають кидатися членами і починають розвивати сюжет. Наче до цього якийсь школяр на перерві замість сценаристів дописував жарти. Стоп! Це ще не кінець. У березні прокат бомбитиме сиквел «Свінгерів». Ось там перегравань і бридких аналогій буде навалом. Хто взагалі наважився на продовження цього викидня?

Не актуальна й тема криптовалюти. Справа не у тому, що за час зйомок тренд пройшов і курс Біткоїна почав різко падати. Події навпаки розгортаються у лютому 2019 року. Свою подорож Сергій приурочив до Дня Святого Валентина. На монтажі забули зтерти підпис на одному з кадрів. Тому репліки про «Вражаючий потенціал Біткоїна» на фоні його поточного фіаско виглядають справді смішно. Добре, що Сергія зробили бухгалтером, а не майнером. Інакше він пильнував би відеокарти «Nvidia» і розповідав про шалений дефіцит на них.

Автори виправдаються: «Ми писали сценарій 8 місяців. Ніколи достовірно не вгадаєш кожну деталь». Байка про довге написання сценарію виглядає ну максимально притягнуто. У вас більшість матеріалу чисто скопійовано з оригіналу. По реченню у день набирали? Відмовка «Це нормальна практика для індустрії. Купляєш права і перезнімаєш» не катить. У такому випадку не треба йти у кіно – сідаєш і дивишся оригінал. «Секс і нічого зайвого» викупили дистриб’ютори у багатьох країнах світу. Маєте багацько мов на вибір. Угода про права діє по принципу: «Беремо загальну концепцію, начиняючи її власним колоритом та історіями».       

Однозначно розчаровують ідіотські жарти про геїв. Дійових осіб так і норовить крикнути «підар» чи «гомік». До чого це? Який сенс і далі експлуатувати народну неприязнь до лгбт-спільноти? Просто за кулісами всі такі толерантні, а коли доходить до гумору – бий нижче поясу. Головне, аби публіці зайшло. Чому протести сценаристи класно висміяли, а над прайдами ніхто не старався? Не слід завжди йти шляхом найменшого супротиву, вставляючи уривки з оригіналу. Тим більше в оригіналі не було такого негативу. Між іншим, у Канаді з 2005 року узаконені одностатеві шлюби. На парадах не піаряться політики, радикали не влаштовують провокацій. Це так, до слова.         

Загалом про гумор. «Вар’яти» видали програму мінімум. Решта перекочувала з канадської версії. Мінус у скарбничку творців, які самі легко могли написати хороші жарти.  

«Секс і нічого особистого» - це вторинний маніфест про подолання комплексів, родинні стосунки та істинне кохання. У нього гарна обгортка. Однак фільм страждає від нахабного копіювання оригіналу. Вдруге ті ж самі трюки не заходять. Хіба ви не чули про термін «Адаптація»? Вона дає ідеї переродитись у новому сетингу.  

Дійство видається надто халтурним. До цього основна претензія. Хочете зробити вульгарну комедію для люду? То принаймні трішки постарайтесь. У «Сексі і нічого зайвого» персонажі не були однобокими, конфлікт плавно виходив до розв’язки, сюжет не нісся стрімголов, аби запобігти провисанням. Вам продали права на ремейк, а не плагіат. Біда вітчизняного виробника. Хоча… литовський варіант «Nepatyręs» вийшов більш незграбним і кумедним.

Дивився Дмитро Сидоренко