На українських екранах вийшла стрічка "Термінал"

Сюжетна плутанина у неперевершеній неонуарній обгортці

Кіно

Жанр: драма, трилер.
У головних ролях: Марґо Роббі, Саймон Пегг, Майк Маєрс, Макс Айронс, Метью Льюїс, Декстер Флетчер.
Режисер: Вон Штайн.

Загадкова блондинка Еліс, яка вправно перевтілюється у різноманітні образи, жадає здобути прихильність таємничого кримінального авторитета Містера Франкліна, щоб отримати всі замовлення на вбивства замість його численних кілерів-партнерів. Щоб довести свою перевагу і вміння маніпулювати людьми, змушуючи їх виконувати будь-які примхи, Еліс обіцяє стравити всіх своїх конкурентів і прибрати зі шляху. Поки Містер Франклін захоплено спостерігає за тим, як блондинка грається з наївними жертвами, у голові Еліс назріває лихий план.

 
 

Назва стрічки говорить сама за себе. Перед глядачем постає камерний фільм, де час меркне на тлі неонових вивісок і пітьми. Неймовірна атмосфера химерних локацій а-ля Комптон, злочинний колорит оточення і загадкова головна героїня неодмінно мали би вразити аудиторію. Чого тільки варті приголомшливі переходи між сценами, філігранний монтаж і віртуозний візуал.

Але публіка дуже холодно сприйняла "Термінал", про що свідчать невтішні глядацькі оцінки і рейтинги критиків. Усе через те, що за численними прийомами обрамлення розвертається доволі проста і передбачувана історія, яку режисер намагається приховати то за неординарним монтажем, який щоразу підкидає в оповідь необхідної динаміки, то за філософськими діалогами героїв, чудово зіграних відомими акторами. Очевидно, що існує величезний пласт кіно, вибудованого суто на візуалі. Однак "Термінал" позиціонується як трилер із карколомними перепетіями і несподіваними сюжетними поворотами. Так, вас може здивувати твіст, що рекламували звідусіль синопсиси і відгуки (і тим більше спалили на офіційних промо), але крім своєї неочікуваності він не вносить жодного вкладу. Раптовість заради раптовості.    

Спершу режисерський дебют Вона Штайна, знятий протягом дуже короткого часу, скидається на "Місто гріхів", але з часом йому не вдається зберегти неонуарний шарм. Потім відбувається перехід на відтінки ранніх творів Гая Річі і Квентіна Тарантіно. Режисер стрічки вирішив по старій схемі зробити власну кримінальщину з блекджеком, зухвалою стріляниною і хвацькими діалогами. Також він спробував інтегрувати власні сюжетні відгалуження, які наприкінці гармонійно пов’яжуться в єдине ціле. Із цього вийшла стандартна добірка із пари арок.  

Odoo CMS - велика картинка

За інтелектуальні дискусії у забігайлівці відповідає персонаж Саймона Пегга. Він впорався зі своїм завданням на відмінно. Його метафізична риторика доволі приваблива і цікава. Та й сам герой має непогано прописану історію. А борода йому дуже личить. Лінія Саймона Пегга і Марґо Роббі є найбільшою перевагою фільму. Незважаючи на те, що героїня Марґо по суті і є центром зв’язку для всіх персонажів у своїй забігайлівці на понурій і моторошній станції метро, хімія виключно між нею і Саймоном аж іскриться. 

А от генгсти Макс Айронс і Декстер Флетчер виявились трішки карикатурною і бляклою парочкою. Їхні суперечки прописані значно гірше, часом вони недоречно вульгарні і схильні до самоповторів. Декстер Флетчер щось постійно бурчить, скаржиться на напарника і надокучає своїм тлумаченням фактів. Натомість Макс Айронс корчить із себе альфача-метросексуала, який так і не спростував теорію свого боса про його некомпетентність. До речі, Декстер Флетчер і Нік Моран грали у легендарній стрічці "Карти, гроші, два стволи".

Метью Льюїс втілив типового Доктора Зло. Оце так несподіванка! Хоча, ні. Його персонаж теж карикатурний і незграбно розкритий.

Загалом, акторський склад вражає розмаїттям стильних і харизматичних талантів. Якби не вони, шаблонно прописані персонажі призвели б до катастрофічного фіаско картини.  

Odoo CMS - велика картинка

Та попри все "Термінал", безперечно, залишається сольником Марґо Роббі - сексуальної бестії, яка створила вражаючий образ до нестями небезпечної і спокусливої вбивці. Ви тільки подивіться на зіпсовану офіціантку, розкуту стриптизерку чи фатальну красуню у червонющому пальті. Вона чимось навіть нагадує апгрейд ранньої Шарліз Терон, підносячи усю її вибухову міць. Не дарма ж Харлі Квін теж взялася продюсувати стрічку про круту білявку у центрі злочинного урагану. Марґо Роббі вдало продовжує серію фільмів про божевільних і рокових героїнь: "Загін самогубців", "Я, Тоня", а тепер ось "Термінал".

Після акторів і візуалу на порятунок фільму приходить саундтрек. Він дуже атмосферний і цілком підходить до тону оповіді. Особливо слід відзначити музику під час ефектних дефіле Марґо Роббі.

Odoo CMS - велика картинка

"Термінал" - це естетичне і дещо сумбурне видовище із надмірно ускладненою структурою і браком змісту. Хоч Вон Штайн і намагається наслідувати метрів, та йому виразно не вистачає допрацьовки самої історії - на одній атмосфері неможливо вибудувати фільм. Словом, стрічка більше підходить для фанатів завзятих діалогів, філософських роздумів чи, власне, самого зіркового складу акторів. Декотрі з них зйомками у "Терміналі" переривають довгу мовчанку, тож принаймні заради цього варто сходити.       

Дивився Дмитро Сидоренко

Схожі публікації