Жанр: трилер, наукова фантастика
В головних ролях: Менді Мур, Амандла Стенберг, Гвендолін Крісті, Харріс Дікінсон, Воллес Ленгем, Марк О'Брайен
Режисер: Дженніфер Ю Нельсон
Котрий фільм поспіль Земля потихеньку загинається від усіляких напастей. У світі "Темних умів" велика кількість дітей раптово помирає від невідомої епідемії. Ті, хто вижив, отримали суперздібності і стали мішенню для уряду. Головна героїня Рубі (Аманда Стенберг) отримує дуже небезпечну здібність, потрапляє у табір, де лікарі ставлять досліди над дітьми та безжально вбивають, і, зрештою, втікає, приєднавшись до групи однодумців. Від цих тінейджерів залежить доля світу - позбавитись від військового контролю і відродити цивілізацію.
Дітей ділять на різні групи в залежності від їхніх сил та небезпеки. Колір очей визначає групу. Голубі володіють телекінезом, Зелені неймовірно розумні, а Помаранчеві можуть контролювати людей. Очевидно, що розподіл на касти досі залишається ходовим прийомом. Головна героїня Рубі - Помаранчева, однак вона тусить із Зеленими. На додачу вона закохується у Голубого. Дивергент, коротше.
Можна безкінечно робити три речі, і одна з них - це жартома кривляти назви всіх відомих підліткових антиутопій. Тож невдовзі тренди захопить нова тема на кшталт "П’ята хвиля дивергентів біжить у лабіринті від темних умів". Бородаті часи, коли у підліткових антиутопіях грали актори за 20, давно пройшли. Тепер тінейджери із суперздібностями - хіт сезону. Після серіалів "Дивні дива" та "Обдаровані" попит на талановитих дітей значно виріс. Чи це виглядає як нова хвиля однотипних сюжетів з іншою віковою категорією? Можливо Голлівуд лишень паразитує на прибутковій історії, а наприкінці, вичавивши усі гроші, викине жанр напризволяще? Поживемо, побачимо. Однак поки що стрічка "Темні уми" не тішить цікавою сюжетною лінією, захопливими твістами чи підняттям незаїжджених проблем.
Фільм знятий на основі однойменного роману Александри Брейкен. До речі, у історії є фінансовий потенціал, тому що у цій серії шість книг. Тобто сиквели можна робити доти, доки глядачу не набридне. Саму книгу часто рекомендують прихильниками "Голодних ігор". Мовляв, гнітюча темна атмосфера, жорстокі випробування. Хай там як, а головна героїня Рубі успішно перекочувала з перших "Голодних ігор", де вона запам’яталася всім небайдужим глядачам. У "Темних умах" її аж надто виділяють на тлі інших, і це неприкольно. Через таке позиціонування дуже скоро втрачаєш інтерес до інших (у тих же "Дивних дивах" збалансовано розподіляли увагу між персонажами). Хоча всі актори й упоралися з ролями дуже круто. Вони справді виглядають живими, на відміну від картонних героїв із попереднього покоління підліткових антиутопій. Любовна історія між Ліамом і Рубі хоч і виглядає кумедно, натомість втілена чарівно і без зайвого пафосу.
Центром зла виступає уряд США, який поневолив дітей, наче рабів, і змусив пахати на різних проектах. Серйозно, навіть Зелені роблять чоботи для солдат. Може ви їх ще змусите ремонти у казармах робити? Тобто неймовірних геніїв змусили займатися ручною роботою замість того, аби доцільно використати їхній розум задля більшої вигоди. А після втечі і закономірної помсти чиновники такі: "Хто б міг подумати, що викрадення, знущання і неволя змусять дітей встати на кривавий шлях проти нас". Загалом, як і всі злодії подібного жанру, уряд виступає безжалісним і безмозким механізмом, що навіть не намагається психологічно впливати на піддослідних, а банально надає їх тортурам. Можна навіть не продовжувати з ідеєю про адекватну спробу задіяти підлітків задля відновлення нормального порядку речей. Однак найбільш ефективним способом розкриття є сліпий хейт і відторгнення можливості порозуміння.
Приємно розбавляють дорослий каст Менді Мур, яка намагається звільнити людей і почати революцію, а також Гендолін Крісті - мисливець за головами. Персонаж Бредлі Вітфорда виглядає не менш привабливо поряд із ними.
"Темні уми" справили враження певної невизначеності під час піар-кампанії. У глядача залишається певне відчуття химерної загадки після перегляду промо. Однак під час перегляду самого фільму точно розумієш, за що критики громили стрічку і звинувачували її у колекціонуванні усіх можливих кліше. Фільм справді намагається бути схожим на творіння братів Даффер і водночас підбирає привабливі елементи із попередніх франшиз-антиутопій. Виглядає це інколи як повне місиво стереотипів. Втім візуально і з точки зору наративу "Темні уми" справляють приємне враження. Скоріше за все цільовій аудиторії фільм сподобається, адже він містить усю необхідну атрибутику.
Дивився Дмитро Сидоренко