Крістофер Робін уже не той

Рецензія на стрічку "Крістофер Робін"

Кіно

Жанр: драма, пригоди, сімейний, комедія,  
У головних ролях: Еван МакГрегор, Гейлі Етвел, Бронте Кармайкл, Марк Ґетісс, Джим Каммінгс 
Режисер: Марк Форстер

Дорослий Крістофер Робін живе у Лондоні зі своєю сім’єю, сумлінно працює на нудній роботі і давно не згадує щасливі дитячі роки. У нього ледь вистачає часу на відпочинок із рідними. Колись давно Крістофер Робін разом з товаришами Вінні Пухом, Іа-Іа, Кроликом, Совою та Кенго безтурботно гасав Стоакровим лісом, отримуючи від цього неабияке задоволення. Тож саме час вирватися з обіймів рутини. Несподівано до Крістофера Робіна навідується Вінні Пух - йому потрібна допомога старого друга. Ведмідь загубив своїх друзів і немає гадки, де їх шукати. Ця пригода має нагадати Крістоферу про те, що життя не повинно бути сумним і одноманітним. 

 
 

Головне одразу не переплутати цю стрічку з її попередником "Прощавай, Крістофер Робін", який вийшов у 2017 році. Він розповідав про автора книги Алана Мілна. Картинка вийшла вишуканою, а бекграунд атмосферним. А у теперішній стрічці мова йтиме про сина відомого письменника і його пригоди з плюшевими друзями. Так чи інакше, фільми розповідають про те, що слід радіти життю у будь-якому віці та не вестися на нісенітниці дорослішання. У всьому має бути баланс. 

"Прощавай, Крістофер Робін" був доволі серйозним фільмом із військовими флешбеками, наївною дитячою мудрістю і пошуками себе. Тобто стрічка поєднувала людей різного віку, показуючи емоції переживання обох сторін. Вона також зображала сумніви і недоліки поколінь, демонструючи шляхи їх вирішення. А от наш "Крістофер Робін" - це стовідсотковий продукт "Діснею" із властивими йому казковими елементами і абсолютною перемогою добра. Він поверхньо проходиться по всім можливим кліше, зовсім не цураючись цього. Вінні Пух виступає у ролі такого собі тренера, який мотивує Крістофера здатися в полон ностальгії, бо "раніше було краще". Тут теж є флешбеки, однак вони аж ніяк не вписуються в оповідь, яка майорить не зв’язаними смисловими контрастами. Навіть у книзі Алана Мілна зустрічалися складні судження. Проте режисер робить із цього максимально простий посил. Це дивно, тому що до цього Марк Фостер показував, що може знімати цільне різнопланове кіно. 

Odoo CMS - велика картинка

Така позиція може виглядати грубо, тому що "Крістофер Робін" все ж таки більше розрахований на дитячу аудиторію. Однак не слід плутати "кіно для дітей" зі старезною банальщиною. Крім того, до жанру приставлений пунктик "сімейне". Тобто і батьки не повинні сумувати під час перегляду. Наприклад, дві частини "Паддінґтона" чудово впоралися з цим завданням. Злодій там був хоч і карикатурний, але у нього була мотивація. Антагоніст "Крістофера Робіна" - це типовий негідник, "злий, бо злий". Крім того, він ще й накладається на штамп протагоніста, який "вкалує на нудній офісній роботі на боса-тирана, який ненавидить всіх направо-наліво просто так".

Odoo CMS - велика картинка

"Крістофер Робін" демонструє водночас як неузгоджену оповідь, так і вражаючий візуал, який мав би її втілювати. Існує ціла гама кольорів, підібрана під настрої картини. Якщо у Паддінґтона Лондон був затишним і теплим містечком, то у Крістофера і його друзів так виглядають їхні спогади про безтурботне минуле.  Це одразу ж приголомшує і приковує увагу глядача аж до самого кінця стрічки. Юен МакГрегор чудово ладнає як з андроїдами, так і з анімаційними тваринками. Шкода, що йому тут майже нічого відігравати. Ця стрічка не зачаровує милою казкою і не зацікавлює психологічними роздумами. Вона прямолінійно розповідає історію по стандартній формулі "Діснею". Прихильникам такого стилю точно прийдеться до душі.

Дивився Дмитро Сидоренко

Схожі публікації