Сортування сміття - справа непроста. А в Україні це явище й зовсім невідоме для всіх. У проекті "Європа не за горами" говоримо про сміття, а точніше про його сортування у Німеччині.

У Німеччині для  кожного різновиду сміття існує окремий контейнер. Середньостатистичний німець продукує на рік понад 600 кг сміття. Усі вважають німців чемпіонами з переробки відходів, адже 90% пластикового сміття використовується як мінімум ще двічі. З нього виготовляють пластикові тари або ж спалюють для надання енергії, яку потім використовує громадський транспорт чи комунальні установи. 

Біопродукти переробляються у біогаз для автівок або ж використовуються як добрива. Папір, пройшовши переробку, очищається та потрапляє невдовзі до одного з нас на стіл у найрізноманітніших його виглядах.

У  кожного контейнера свій день. Возять їх кілька разів на місяць. Розклад готується на весь рік,  його поштою отримує кожен житель Німеччини.

Контейнери для скла та паперу зазвичай  розміщені в кількох місцях, як і в селах, так і в центрі міста. Це виглядає ось так: 5 контейнерів, з яких три для скла та два для паперу. 

Цікаво, як у громадських місцях та на зупинках вирішується проблема сортування сміття? Там є сміттєві баки, які поділені на кілька відділів: для скла, паперу, пластику і біо.

Біосміття німці викидають в ось такі червоні контейнери, хоч і називають їх "зеленими контейнерами". Сюди входять усі продукти, або матеріали, які не потребують додаткового втручання для повного розщеплення  в природі. І звісно використовують при цьому різного роду поліетиленові пакети. Це дозволено. 

Тож сортування сміття потребує спеціальні приміщення, додаткову робочу силу та чималих коштів. А ще потрібні спеціальні заводи по переробці сміття та відповідна техніка. Клопотів чимало! А чи буде результат? Так! І цим може похизуватися Німеччина, де ми поглянули на систему сортування сміття, і вона дійсно працює.