Цього року чернівчан лихоманило від кількості ДТП, впровадження нового закону «Про освіту», а гаманець пустішав навіть не тому, що транспорт подорожчав. Чому Німеччина стала «ближчою», а з переліку хабарників можна було б скласти щомісячний календар. А ще влада пообіцяла маршрути для людей з вадами зору та як мінімум ще 27 реалізованих проектів у наступному році. Усе це і не тільки у нашому підсумку найголовніших подій Чернівців 2017 року.
Обережно – водій, увага – пішохід!
У Чернівцях за останній рік трапилося 1491 ДТП. Мабуть, це той випадок коли навіть цифри зайві, бо стрічка новин рясніла повідомленнями про аварії мало не щотижня, а то й кілька разів за тиждень. Пам’ятаєте трагічний випадок 4 листопада на проспекті Незалежності, який позбавив життя студентку медичного університету з Волині? На той перехід і досі приносять квіти. 28 листопада знову смертельна аварія: під колесами автомобіля загинув 69-річний велосипедист. ДТП сталось у селі Маршинці Чернівецької області. А от 9 грудня водій легковика спричинив на вулиці Небесної Сотні одну із наймасштабніших аварій у місті: були пошкоджені одразу 5 машин, на щастя, потерпілі відбулись переляком.
Патрульна поліція міста, відреагувавши на таку ситуацію, нагадала чернівчанам про правила дорожнього руху. Та загалом зростання чисельності ДТП проблема не лише Буковини. Національна поліція, намагаючись привернути увагу до неї, запустила соціальний проект «Керуй». І тепер бути пильними на дорогах українців, і чернівчан зокрема, просять (увага!) Олександр Педан, Тарас Шевченко, Роксолана, Ольга Сумська, та навіть Гоголь з Хмельницьким.
«Пане, ще гривню будь ласка…»
Весна 2017-го зустріла нас подорожчанням цін у громадському транспорті. 14 березня виконавчий міської ради ухвалив відповідне рішення: у маршрутках вартість підняли із трьох гривень до чотирьох. Новий тариф запровадили з 1 квітня, тому ранкового «пане, ще гривню будь ласка» добродушним жартом на День сміху не було.
Рішення тоді викликало чимало обурень. Пізніше в Чернівцях були обговорення щодо підвищення вартості проїзду вже до п’яти гривень.
У тролейбусі ціна квитка вартує тепер дві гривні. Студентський і дитячий квитки відповідно – одна гривня.
Ще про тролейбуси, їх таки купили, але не нові.
У Департаменті житлово-комунального господарства міськради нам повідомили: за рік, станом до 20 грудня придбали 14 одиниць вживаної техніки. Уся чеського виробництва. 6 машин довжиною 18 метрів та 8 – на 12 метрів. Більшість закуповували через компанію торговий дім «Літан» з міста Дніпра і два тролейбуси через ТОВ «Ф-мережі» з Києва.
Усього на закупівлю цієї техніки витратили 10 млн 856 тис 600 гривень. Весь новий транспорт, за повідомленням Департаменту, працює на маршрутах міста.
Утім громадського транспорту ще не вистачає. Особливо добре це помітно зранку чи у години-пік: дістатись до роботи важко, весь транспорт заповнений вщерть… відповідно й настрій у людей самі здогадуєтесь який.
Тому тема купівлі тролейбусів була топовою у Чернівцях протягом цілого року. А варіантів було чимало. Із найрезонанснішого: у квітні мер Олексій Каспрук повідомив про переговори з румунськими колегами щодо можливості передачі місту ста вживаних тролейбусів, передачі безкоштовної або в оренду на пільгових умовах. Або ж вулицями могли курсувати 2 «тролейбуси-довгожителі»: 1989 - 1991 років, ще й без капітального ремонту.
Що ж буде в 2018 – побачимо.
А тут гривнею не обійшлось
У ЧНУ імені Ю. Федьковича зросли ціни на навчання у порівнянні з 2016 роком. І зросли немало. Найдорожча спеціальність англійсько-український переклад та англійська філологія вартує тепер 19 500 гривень. Доповнюють трійку небюджетних спеціальностей ще два факультети: міжнародних відносин та юридичний.
А «підскочили» освітні послуги ось як:
Вартість навчання для вступників 2016 і 2017 років відповідно.
Медичні спеціальності теж не дешеві. 6 років навчання в БДМУ коштує 26 000 гривень щорічно (це диплом лікаря), стоматологія – 5 років штудіювання відповідно 28 500 гривень (диплом лікаря-стоматолога).
І ще про гроші – нечесні. Статус «хабарник»
Якщо працівника прикордонної служби області цього року затримали на хабарі у 22 тисячі гривень, а заступник військового комісара вимагав 2 тисячі доларів винагороди за «порішати» щодо служби, то найбільшою сумою відзначились у податковій інспекції. Цей хабар став найкрупнішим за рік:1 мільйон гривень планував «взяти» начальник об’єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби в Чернівецькій області.
СБУ затримала його 6 вересня у Коломиї. Де ж зараз пан начальник? І чи спрацювала класична українська схема: затримали, галасу було багато, а випустили? Щоб дізнатись це, ми звернулися із запитом до управління СБУ в Чернівецькій області. Втім відповіді так і не отримали.
Хабарний скандал гудів і в міській раді. Олену Пушкову, начальницю відділу охорони культурної спадщини, затримали 9 червня за отримання 700 доларів хабаря.15 червня чиновниця виплатила заставу в розмірі 170 тисяч гривень (вказана в декларації заробітня плата за рік – 114 тисяч гривень). Водночас журналістам пані Пушкова стверджувала, що «справа проти неї повністю замовна».
За ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 червня її відсторонили від посади всього на 2 місяці – до 11 серпня. Хоч за статею 368 Кримінального Кодексу України Олена Пушкова могла отримати від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Січень. Керівник одного з підрозділів управління Держпраці області взяв 1500 доларів неправомірної винагороди. У травні його справу передали до суду.
Березень. Хабар уже в національній валюті, а саме 230 тисяч гривень отримав чиновник управління освіти міськради від суб’єкта господарювання за сприяння у перемозі на тендері.
Листопад. «Попався» керівник райавтордору.
Кешовий бум спостерігався не лише серед начальства, були й оказії і в рядових працівників, зокрема поліції, прикордонної служби, головної медсестри госпіталю.
Нещодавно.19 грудня прокурора Кіцманської прокуратури затримали на хабарі у 3 000 доларів.
Втім почесне місце у ТОПі чернівецьких корупціонерів 2017 року займає очільник Чернівецького лісомисливського господарства. Чиновник сам прийшов до начальника УЗЕ області та запропонував щомісяця віддавати 8000 євро за те, аби правоохоронці «не лізли» у лісові справи.
Чи покараний хоча б один корупціонер? Чи сидить за гратами? Та де там! Усі спокійнісінько зустрічають Новий Рік та їдять смачну кутю на Різдво.
Притулок для тварин. Вольєри третьої черги за рік не побудували
Довідка. У 2017 (статистика до 30.11) працівники міського підприємства відловили 1643 тварини, простерилізували 790 собак та 92 коти, підібрали і захоронили 286 загиблих тварин, повернули на вулицю – 578 собак і прилаштували у домівки 360 чотирилапих. Всього у притулку станом на 14 грудня є 236 собак і 56 котів.
У серпні Weche вже писало про проблеми притулку та загальний стан справ у ньому.
Зараз же директор притулку Василь Виноградов каже, що вольєри третьої черги вкрай необхідні.
"8 червня я надіслав звернення щодо цього питання до заступника міського голови з питань виконавчих органів Володимира Середюка та директора Департаменту житлово-комунального господарства Ярослава Кушнірика. 7 вересня одержав відповідь: ми тоді виступили замовником топографічної зйомки притулку (провели її за свої кошти), яка була потрібна, щоб архітектор виготовив нам ескізний проект будівництва. Було і відповідне протокольне рішення № 485/29, за яким влада мала виділити кошти на спорудження вольєрів".
Василь Виноградов, директор КП "Притулок для тварин"
Сьогодні проектно-кошторисна документація не виготовлена і не виготовляється, бо Департамент житлово-комунального господарства не підписав договір з проектною організацією.
Василь Виноградов розповідає, що притулок підтримують волонтери. Вони допомогли зробити тимчасові вольєри, усього 28 секцій (у два ряди), розміром 2х4 метри. Окремий третій ряд вольєрів збудував Віталій Найдиш на благодійній основі.
На горищі підприємству також вдалось облаштувати кімнати для котів – на 140 квадратних метрів. Допомагали впорядковувати площу знову ж таки волонтери та благодійники. Завершили в притулку й роботи над трьома кімнатами: парадною, відпочинковою з іграшками та кімнату з зоною вигулу.
Ці приміщення наразі використовують для розміщення котів. Наприклад, парадна кімната – для адаптації тварин, проведення екскурсій відвідувачам. Також охочі дітки можуть погратися в притулку з тваринками під наглядом персоналу.
"На 2018 рік підприємству з бюджету виділили 3,7 млн гривень. У ці кошти закладено утримання 100 собак, 75 котів, стерилізація 600 собак та 100 кішок".
Василь Виноградов, директор КП "Притулок для тварин"
У притулку кажуть, що завжди раді добрим господарям для тварин.
Міська рада 9 місяців працювала без секретаря
30 листопада Василя Продана від фракції «Рідне місто» обрали секретарем міськради. Незважаючи на конфронтацію із міським головою, Василь Продан заявив, що готовий співпрацювати із мером Олексієм Каспруком задля добра громади. Його попередник Ярослав Кушнірик припинив свої повноваження ще у січні 2016 року. Відтоді рішення про обрання секретаря переносилось тричі. 26 жовтня депутати знову не встигли внести це питання на порядок денний, а тому голосували аж на листопадовій сесії. Врешті розподіл депутатських голосів виглядав так: 26 «за», 6 «проти» і 6 зіпсованих бюлетенів.
Новообраний секретар написав відмову на ведення підприємницької діяльності. У декларації ж чиновника зазначено, що він є контролером (кінцевим власником-бенефеціаром) трьох товариств з обмеженою відповідальністю: «Укртранс Чернівці» – перевізна компанія, «Бануш» та «Місто ТБ» – цифровий телеканал.
Рік благоустрою та облаштування міста
Вперше у Чернівцях облаштували парковки для людей з інвалідністю. Ініціатором виділення і фарбування паркувальних місць виступила інспекція з благоустрою міста.
"У вересні ми зробили такий стартап, і за два-три тижні всі платні парковки, парковки якими опікується міська рада облаштували ці місця, позначивши їх відповідним кольором та знаками. При цьому з міського бюджету ми не використали жодних коштів".
Сергій Обшанський, начальник інспекції з благоустрою
Ще один запущений проект – це облаштування 4 маршрутів для людей з вадами зору в місцях компактного проживання. Ця петиція набрала необхідну кількість голосів і депутатський корпус її розглянув. Розглянув схвально, а тому до кінця року Департамент житлово-комунального господарства має розробити проектно-кошторисну документацію і через Рrozorro буде обрана організація-виконавець.
Щодо протидії порушникам благоустрою, то найактивніше цього року Інспекція боролась із супутниковими антенами. Власне цю мету Сергій Обшанський називав як першочергову на 2017 рік.
"На початку року ми зазначали, що хочемо очистити від супутникових антен Соборну площу, площу Філармонії та Пресвятої Марії. З цим завданням впоралися. Займаємось також центральною частиною міста (це перша зона), наполегливо працюємо на вулиці Головній до парку Шевченка, вулиці Івана Франка, Кобилянської та Гакмана. Демонтували всього 93 одиниці. Переважна більшість антен демонтована не примусово, а самими власниками, адже вони ними зараз не користуються». Малі архітектурні форми більше зносили у 2016 (майже 80%), зараз зосередились на превентивній роботі з цього напряму".
Сергій Обшанський, начальник інспекції з благоустрою
Стихійна торгівля
Якщо туристи й говорять про «європейськість Чернівців», то, напевне, ця українська мода дивує їх найбільше. Про проблему у міськраді знають та працюють над нею.
"Інспекція продовжує роботу з недопущення стихійної торгівлі. Існувало раніше 11 дислокації цього явища: у центрі, наприклад, на вулиці Шкільній, Бандери, осередок Героїв Майдану (від "Центрального ринку" до ринку "Господар").Одну з найбільших точок ліквідували на локації Головна-Ентузіастів. У вихідні дні звертаємось до патрульної поліції, щоб вона стежила за недопущенням торгівлі, так як це їх безпосередні повноваження. Вони нам допомагають, ідуть на зустріч, але поки їм не вистачає особового складу".
Сергій Обшанський, начальник інспекції з благоустрою
Німеччина стала ближчою
28 вересня у Чернівцях відкрили Почесне консульство Федеративної Республіки Німеччина. Почесним консулом Міністерство закордонних справ призначило Олександра Шлампа, який за сумісництвом є головою Німецького дому в Чернівцях та членом Президії Ради німців України.
Консульський округ пана Шлампа охоплює 5 областей Західної України, зокрема Чернівецьку, Тернопільську, Івано-Франківську, Хмельницьку та Вінницьку. Метою роботи визначено поглиблення зовнішньоекономічних і культурних зв’язків як на рівні країн, так і міста зокрема.
Наразі Олександр Шламп є вже четвертим Почесним консулом Німеччини в Україні. Його колеги працюють у Львові, Одесі та Харкові.
В області діє 211 класів з інклюзивним навчанням
Буковина – одна з лідерів введення інклюзивної освіти в Україні.
"Сьогодні у нас 254 дитини на інклюзивній формі навчання в загальноосвітніх школах і 25 в дошкільних закладах. Розглядаючи динаміку розвитку інклюзивного навчання, ми спостерігаємо позитивну тенденцію. Вперше інклюзія запроваджена в нашій області у 2011 році, тоді на навчання прийняли лише 35 особливих діток. Зараз, навіть порівнюючи із 1 вересням цього року, це добрий результат. Якщо у вересні ми мали 246 діток у школах, то протягом семестру (до грудня) ще 8 діток залучили до навчання в звичайних класах".
Оксана Палійчук, голова Департаменту освіти Чернівецької ОДА
У вересні була інформація про можливість створення інклюзивно-ресурсних центрів у 10 районах та 4 ОТГ області. Ми запитали, як наразі просуваються справи.
"Центри обов’язково будуть створені. Їхнє завдання якраз полягатиме у веденні обліку усіх особливих дітей району і відповідно їх супроводу під час навчання. Тобто якщо в районі з’явилась така дитинка, вона має отримати на місці ті освітні послуги, які необхідні саме їй".
Оксана Палійчук, голова Департаменту освіти Чернівецької ОДА
Стосовно центрів є ще кілька важливих аспектів. По- перше, працівникам центру, а це дефектологи та психологи, заробітня плата передбачена з державного бюджету (виділена освітня субвенція). По-друге, перший такий заклад вже створений у Новоселицькому районі. В інших районах поки подані проекти рішень на сесії, а депутати вже мали би прийняти остаточне рішення, коли відкривати і як.
Обладнають центри теж за кошти держави, а основне завдання місцевої влади – знайти належне приміщення.
Оксана Палійчук додає, що лідером з інклюзії в області є Чернівці. На 2 місці Сокирянський район, непогані результати і в Заставнівському. Розподіл з рештою районів більш-менш пропорційний, відстає поки лише Хотинський район. Крім того чиновниця каже, що зміни відбулись і на законодавчому рівні: відповідною постановою Кабінет Міністрів заборонив навчати дітей з психофізичними порушеннями в інтернатах, а отже для них має запрацювати інклюзивне навчання.
Також кошти освітньої субвенції які не використані у 2017 (це пов’язано з територіями АТО) будуть розподілені на інклюзію у регіони для закупівлі обладнання, іграшок та інших необхідних речей.
Мова – то не просто
Чимало галасу здійнялось і з новим законом «Про освіту». Представники румунської громади виступили проти прийнятого документу. Їхню стурбованість викликала стаття 7, яка начебто обмежує право на навчання мовами нацменшин.
"Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини".
витяг зі статті
Пікетували й активісти Національного корпусу, які закликали румун згадати, «що державна мова українська». Потім у Чернівці приїхала міністр освіти і науки України Лілії Гриневич. Чи вдалося знайти компроміс?
"Cьогодні вже можу стверджувати, що ця ситуація мала виключно політичний підтекст. З дня прийняття закону ми провели чимало зустрічей, нарад, круглих столів та просто обговорень з представниками румунських громад, директорами румуномовних шкіл, їх голос звучить державною мовою та їх рідною. Тому весь галас спровокований штучно. Звичайно, є тривога, це нормально. Хтось готовий, навіть вимагає реформування, іншим важко щось змінювати, так буває завжди".
Оксана Палійчук, голова Департаменту освіти Чернівецької ОДА
Як приклад, вона наводить результати ЗНО шкіл із румунською мовою навчання, де 58 % дітей не склали тест із української мови.
Наразі вихід із ситуації бачать у тому, аби забезпечити поступовий перехід до двох мов навчання. Тобто, поступово із 5 класу додавати по одній дисципліні українською, і таким чином у 7-9 класах школяр зможе паралельно володіти обома мовами, що дасть йому значно вищі шанси вступити у виш.
Розповіли нам і про направду парадоксальний випадок: у населеному пункті Глибоцького району не знайшлось україномовної школи. Тому батькам (тим, які хотіли, щоб їх чада навчались українською) довелось влаштовувати дітей у школи в сусідніх селах, а відтак і щоранку відвозити їх туди.
Зроби собі сам
Бюджет участі – це ось так:
Цього року чернівчани подали 76 проектів, з них до голосування допущено 56: 21 великий проект та 35 малих.
8 листопада прес-служба міськради оголосила переможців. Експертна група обрала для втілення 23 малі та 4 великі проекти. Серед великих – два спортивних майданчики, зона відпочинку та інноваційний освітній простір в загальноосвітній школі № 2 ім. Юрія Федьковича. Діапазон малих проектів схожий: серед переліку дитячі, спортивні майданчики, обладнання для пологового будинку, встановлення зупинки, облаштування прибудинкової території, реконструкція відкритого басейну дошкільного закладу, тощо.
Реалізовувати ініціативи візьмуться вже у новому році, адже кошти на них заклали у бюджет 2018 року.
Відповідальність за втілення проектів у життя покладена на структурні підрозділи міської ради. Автори у свою чергу мають змогу безкоштовно консультуватись із фахівцями цих підрозділів: радитись, обмірковувати, стежити за вчасністю виконання робіт.
Робити висновків не будемо. Влада працювала. Запитання: чи достатньо ефективно, наскільки професійно, чи могла зробити більше і чого Чернівці та чернівчани могли б уникнути?
А як щодо перевірки народних обранців і чиновників у вашому місті, хай в мільйоннику чи містечку, хай в селищі чи селі. Реформували? Створювали робочі місця? Крали? Ремонтували школу? Запустили соціальну ініціативу, а може, знайшли іноземного інвестора?
До новорічного столу час обміркувати ще є. Та й запитати час іще є, у влади, звісно.
Матеріал Ірини Капуш