Про байдужість столичних та міських керівників до проблем регіонів, корупцію у тендерних фондах, відсутність робочих місць для медичного персоналу санаторних закладів та заборгованість по зарплатні.
За даними досліджень фахівця у сфері туризму Володимира Федорченка, усього в Україні налічують 79 родовищ мінеральних вод на 109-ти земельних ділянках, на базі яких може розвиватися курортне господарство, однак експлуатується з них лише 8,9%
Два родовища лікувальних вод та санаторії у селищі Гусятин, що на Тернопільщині, входили у ці відсотки. Рада міністрів УРСР у 1986 р. визначила його курортом республіканського значення та ухвалила рішення про будівництво нових і розширення наявних санаторно-курортних закладів. За іронією долі, все сталося навпаки – нового нічого не збудували, а санаторії всеукраїнського масштабу «Збруч» та «Медобори» доживали віку і сьогодні є пустками.
Гусятинська вода є корисною для лікування шлунково-кишкових розладів, забирає холестерин із крові, очищує її, тому її використовують під час лікування онкохворих пацієнтів. Крім цього, вода має здатність виводити з організму радіоактивні ізотопи, що дає можливість оздоровлювати потерпілих від наслідків чорнобильської катастрофи. У 1960-их геологи знайшли два родовища артезіанської води:
«Новозбручанська» – слабомінералізована вода, з підвищеним вмістом органічних речовин, за фізико-хімічним складом схожа на Трускавецьку «Нафтусю». Глибина родовища – 120 м.
Високомінералізована вода типу «Рапа», за фізико-хімічним складом ідентична лікувально-мінеральним водам Моршина та Прибалтійського курорту «Друскіненкай». Глибина залягання – 752 м.
Будучи містом-курортом, розвивалися не лише санаторії, а й малий бізнес, оскільки потік туристів був чималим.
Після переходу на самофінансування керівництву санаторію «Медобори» не вистачило коштів на його утримання, і у 2004 році його зачинили, не виплативши колишнім працівникам заробітну плату. Щодо «Збруча», то підприємству, яким у різний час опікувались Держголовпостач та Кабінет міністрів України, вдалося протриматися довше. З переходом до Державного управління справами Президента України установа з кожним роком втрачала популярність, а в 2011 році загадково програла всі тендери на оздоровлення, які були основним фінансовим ресурсом у «Збручі». Ситуація повторилась – цього разу 170 людей залишилося без роботи та грошей.
«Заїжджали багато з Донецької, Луганської, Рівненської області. Навіть приїжджали з Білорусі. Особливо був великий наплив після Чорнобильської аварії. А потім після занепаду, багато працівників звільнилися, не було зарплати, потрошки почали закривати…».
Олена Закутій, колишня медсестра санаторію «Збруч»
У 2005 році Збруч перейшов до Державного управління справами Президента України. Михайло Думіх, т.в.о. директора з 2011 року розповів, що попит був шалений – доставляли ліжка у номери і одночасно приймалося по 300 людей, хоча розраховано було на 200. Сьогодні зі 170 працівників залишилося 6, котрі отримували зарплатню ще у 2011 році. Зараз санаторій перебуває в процесі фінансово-господарського оздоровлення.
За словами колишнього головного лікаря Євгена Пожарнюка, хоча у 2010 році фінансовий план і перевиконали на 7%, було 1,5 мільйони прибутку, але у 2011 це все одно не допомогло.
«У тендерах перемагали підприємці, які могли дати хабаря. Звичайно, ми тендер програвали».
Ніна Міцерська, колишня завідувачка кадрами санаторію «Збруч»
Колишні працівники визнають, що ДУС виявилося неефективним власником, відтак санаторію потрібне бюджетне фінансування або інвестор. У 2016 представництво ДУСу повідомило, що недобудований у 96-му році лікувальний корпус буде реформовано під реабілітаційний для учасників АТО. Проте за три роки нічого не змінилося. Тим часом санаторій «Збруч» руйнується все більше і перетворюється на свого сусіда – санаторій «Медобори».
З 2011 року борги «Збруча» за комунальні платежі і зарплатню сягнули 5,7 мільйонів гривень. З березня 2012 року рахунки заблоковано. Усе рухоме та нерухоме майно санаторію перебуває під арештом, накладеним Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області.
Тим часом «Медобори» розтрощені, розкрадені та сплюндровані війною за право власності. Жителі Гусятина відвідують інші курортні установи, аби полікуватися власною ж водою, а «Збруч» продає усе майно та перетворюється на чергову спустошену будівлю на Тернопільщині.
