22-го квітня 2021 року Чернівці увійшли до «жовтої зони» карантину. А місяць потому відбулося відкриття туристичного сезону, де головною подією стала конференція «Буковина туристична: можливості, виклики, перспективи». Як зазначається на офіційному сайті Чернівецької міської ради, під час конференції «провідні українські експерти, представники туристичної галузі краю обговорили майбутнє туризму на Буковині і в Чернівцях, а також його вплив на розвиток громад,  успішні кейси залучення туристів через потужні івенти і вдалу промоцію туристичних магнітів».

Окрім івентів та промоції міста, головним чинником розвитку туризму в регіоні є інфраструктура, зокрема готельного бізнесу. Ми вирішили з’ясувати, чи готові чернівецькі готелі до нового туристичного сезону, як вони пережили «червону зону» та яким чином влада планує розвивати інфраструктуру міста.

За даними міської ради у Чернівцях діє 61 заклад, який надає послуги заселення та відпочинку.

Карантин, який Уряд запровадив через пандемію COVID-19, чи не найбільше відобразився на індустрії гостинності.

Андрій Брязкало, директор ТОВ «Бізнес центр Буковина», розповів Weche, яким чином карантин вплинув на діяльність готелю «Буковина»: 

«Готельно-ресторанна сфера постраждала найбільше, тому що цей бізнес був зачинений на 100%. Коли надійшла інформація про перший випадок зараження у Чернівцях, буквально через пів години ми почали отримувати відмови із закордонних фірм, до яких уже надійшла інформація про це, а також відмови про заїзди на поселення та конференції. Це одразу по нас “вдарило”.

За декілька днів нам довелося зачинитися повністю. Лише через 4 місяці нам офіційно дозволили працювати, при умові дотримання усіх санітарних заходів. Пам’ятаю, у перший день після запуску у готелі проживала одна людина на 152 готельні номери. Із часом ця кількість почала зростати».

За словами Андрія Брязкала, найважче було оплачувати витрати, у той час, як гостей практично не було:

«Дуже часто персоналу було більше, ніж гостей. Було дуже важко, тому що витрати ніхто не скасовував... Зараз трохи легше, тому що немає захмарних комунальних платежів. Ми тільки-но закрили борги та маємо ще виплатити частину по податках. Напевно, це один із найважчих періодів у готельно-ресторанному бізнесі».

Про вплив карантину на готельний бізнес ми запитали також у власника хостелу «Yard hostel & Coffee» Андрія Гончарука:

«2020-й рік – це катастрофа не лише для готелів та хостелів, а й у сфері гостинності в цілому, зокрема закладів харчування.

Коли усе це трапилося, ми повноцінно не працювали. Був період паніки. У 2020-му році ми працювали короткий період влітку. А після чергового локдауну знову призупинили роботу». 

У порівнянні з 2019 роком, у 2020-му завантаженість хостелу впала на 90%, каже Андрій Гончарук: 

«Наша сфера залежить від конкретної ситуації. Якщо це локдаун, то люди апріорі не подорожують через відсутність транспорту і т. д. Більша частина кімнат взагалі не працювала протягом півтора року». 

За словами Андрія, через вплив карантину довелося навіть скорочувати персонал:

«Усе це сталося у 2020-му році. Ми, по суті, втратили всю напрацьовану команду. Плюс довгий період простою, тому, на жаль, це було вимушено».

Про складну ситуацію з туризмом як у Чернівцях, так і по Україні говорить і Тарас Романко, начальник відділу туризму та торгівлі департаменту розвитку Чернівецької міської ради. За його словами, пандемія та карантин внесли свій відбиток на туристичну сферу:

«Якщо раніше кількість групових туристичних поїздок була високою, то зараз люди почали подорожувати малими, сімейними групами. За час карантину сімейний туризму став більш популярним та доступним, адже можна з легкістю дістатися до будь-якої точки України, маючи авто, чи поїхати автобусом в інше місто. 

Зрозуміло, що туризм на Буковині під час карантину зменшився вдвічі, про це також говорять показники туристичних фірм, з якими ми співпрацюємо. Через це вдвічі зменшився і дохід туристичної сфери. Це пов’язано з тим, що люди боялися подорожувати, все було зачинене, не курсували потяги та автобуси, хоча готелі та хостели з липня минулого року уже працювали. Люди все більше поверталися до подорожей власним автомобілем і все менше зверталися саме до туристичних компаній».

Карантин вплинув також і на туристичний збір – податок, який сплачують представники готельного бізнесу. Так за офіційними даними, які ми отримали у відділі туризму та торгівлі департаменту розвитку ЧМР, у 2019 році туристичний збір у м. Чернівці склав 770,1 тис. грн а у 2020 – 369 тисяч гривень.

«Я думаю, що могло бути навіть ще гірше, якби не відновили роботу хоча б частково. Зрозуміло, що люди не могли приїхати, але готелям було дозволено працювати уже з липня минулого року. Були поодинокі екскурсії, групових або масових не було. Хостелам не було дозволено працювати рівно рік. Без роботи сиділи також екскурсоводи. Можливо інші міста втратили менше, тому що ми досить довго були у “червоній зоні”, але зараз мусимо виходити з цих реалій та пристосуватися до нових можливостей  у тому числі й до технічних», – пояснює Тарас Романко.

На суму податкових зборів впливає не лише кількість туристів, а й кількість готелів.

«Більш популярними стають малі готелі та хостели. Великим готелям зараз важко запуститися і десь втриматися через фізичну відсутність туристів. Я рахую, що та кількість готелів яка є в Чернівцях, – недостатня. Серед великих готелів є “Буковина” та “Черемош”, який вже давно не працює», – говорить Тарас Романко.

Чому ж один із найбільших готелів у Чернівцях припинив свою роботу? Про це ми запитали у керівника туристичного комплексу «Черемош» Віктора Польового:

«На даний момент туристичний комплекс “Черемош” припинив свою діяльність та не є діючим через те, що його визнали банкрутом. Це пов’язано з тим, що раніше було неналежне керівництво та неналежне використання коштів та несплату податків, що призвело до відповідних наслідків. Ситуація складна». 

До того, як «Черемош» закрився повністю, готельні номери здавали в оренду під офіси. Аби відновити роботу комплексу та привести все до ладу, необхідні великі зусилля, говорить Віктор Польовий:

«Акціонерне товариство досі не може оговтатися від “процедури банкрутства”. Потрібна велика кількість фінансів та ресурсів, яких зараз немає».

Немає багатьох базових речей і для розвитку інфраструктури міста загалом: недостатня кількість парковок для туристичних автобусів, немає облаштованих біотуалетів та громадських вбиралень у певній частині міста, а також єдиного туристичного порталу з усією необхідною інформацією. За словами Тараса Романка, саме такий сайт наразі розробляють у департаменті: 

«Ми на завершальному етапі створення туристичного порталу, де, за прикладом львівського, буде розміщено готелі, ресторани, сувенірні крамниці, різну атракцію. Зараз портал працює у тестовому режимі, ми наповнюємо його, і незабаром будемо презентувати. Насправді таких сайтів небагато по Україні. Але навіть ті міста, у яких є туристичний портал, відносяться до нього лише як до бази даних. Ми ж бачимо його комерційним порталом, аби дати людині максимально багато інформації і відповідний вигляд. Поки ми не можемо їздити на виставки і не можемо виїжджати самі, необхідно доносити інформацію онлайн». 

А які очікування від нового туристичного сезону у самих власників готелів?

«Це не туристичний сезон, а якісь поодинокі проведення конференцій, відрядження, якісь офіційні делегації. Таке поняття, як туризм і міжнародний туризм відсутнє, є трохи внутрішнього. За оптимістичними прогнозами, туристичний сезон розпочнеться, напевно весною наступного року. До рівня 2019-го ми, напевно, повернемося у 2023-му», – Андрій Брязкало, директор ТОВ «Бізнес центр Буковина».

«Складно у всій цій історії робити будь-які прогнози. Дуже змінилася динаміка бронювань, тобто клієнти не роблять бронювання заздалегідь. Сподіваємося досягти показників хоча б 50-60% від 2019 року. Багато факторів, які на це впливають, зокрема, – перспектива майбутнього локдауну», – запевняє власник хостелу «Yard hostel & Coffee» Андрій Гончарук.

Виходить, що за прогнозами місцевих, справжній активний туристичний сезон розпочнеться не раніше 2023-го року. А значить, ще є час для покращення інфраструктури у всіх її напрямках.

Фото Олі Манюк
Ілюстрації Іванки Шевчук