Досить часто ми чуємо від депутатів висловлювання, що вони зуміли добитися виділення коштів на фінансування своїх округів, але не завжди виборці розуміють, звідки ці кошти беруться та яким чином депутат “добивається” їх виділення саме на свій округ. На даний момент найбільш популярним способом виділення коштів на округи депутатів є розподіл субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Яким чином ці кошти розподіляються в Чернівецькій області, спробуємо з’ясувати в цьому матеріалі.

Які вони субвенції для Чернівецької області?

В 2016 році з державного бюджету на субвенцію соціально-економічного розвитку було виділено 2 млрд 452 млн грн, з них Чернівецька область отримала більше 72 млн грн, що становило 3% від загальної суми. В цьому ж році обсяг субвенції був збільшений в два рази і становив близько 5 млрд грн. 

Сама субвенція для здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій передбачена для всієї території України, але, як показує практика, часто виділення цих коштів здебільшого залежить від спроможності депутата добитися їх отримання на об’єкти саме з його округу, а також від активності місцевих органів влади, які надають депутатові запити на фінансування їхніх об’єктів. Усі чотири депутати від чернівецької області представляють правлячу коаліцію, тож залучити кошти на свої округи для них не було проблемою.

В 2016-му році субвенція була приблизно рівномірно розподілена між Чернівецькими депутатами. Із загальної суми, передбаченої на Чернівецьку область, представники фракції “Блок Петра Порошенка” отримали 49%, а “Народного фронту” – 51%.

Хоча й субвенція була розподілена рівномірно між всіма депутатами, не всі округи отримали рівномірні суми із субвенції. Найбільше коштів – 29 млн 179 тис. грн отримав 201-ий округ (м. Чернівці), оскільки депутат від 204-го виборчого округу Максим Бурбак виділив близько 12 млн грн на ремонт Міжнародного аеропорту “Чернівці”, а вже решту, більше 8 млн, спрямував на потреби округу. Це був один з небагатьох прикладів, коли кошти з цієї субвенції були спрямовані на проект розвитку, а не проїдання.

Під час прес-конференції 27-го червня 2016 р. народний депутат Микола Федорук зазначив: «Без чернівецького аеропорту наше місто втратить будь-яку привабливість. Хочемо повідомити вам, що кошти, які виділені урядом для депутатів-мажоритарників на округи, а це по 12 мільйонів гривень, ми з Максимом Юрійовичем вирішили віддати Чернівцям на реконструкцію злітно-посадкової смуги аеропорту. Думаю, що це буде гарним сигналом, що наше місто отримає повітряні ворота». 

А що цьогоріч?

В 2017-му році Кабінет Міністрів видав уже декілька постанов з розподілом субвенції для соціально-економічного розвитку окремих територій (11 травня, 12 липня, 19 липня та 27 вересня), і ще, можливо, будуть внесені зміни, проте вже на даний момент їх можна проаналізувати.

У порівнянні з минулим роком, сума субвенції значно зросла, тож якщо в 2016-му році Чернівецька область отримала – 72 млн 697 тис. грн, то в цьому році – 223 млн 447 тис. грн. Тобто втричі більше, аніж минулого року.

Також змінився і розподіл коштів між округами депутатів. Якщо минулого року вони розподілялись приблизно рівномірно, то в 2017-му році 60% коштів субвенції отримали округи народних депутатів від “Народного фронту”, тоді як на представників президентської фракції було виділено – 40%.

Змін зазнав і поділ між самими депутатами. Якщо в 2016-му році 204-ий округ (Максим Бурбак) отримав найменше коштів, то в 2017-му – найбільше. Розподіл коштів субвенції по округах виглядає наступним чином:

• 201 (Микола Федорук) – 33,5 млн грн (23%);

• 202 (Іван Рибак) – 34,7 млн грн (23%);

• 203 (Григорій Тіміш) – 24 млн грн (16%);

• 204 (Максим Бурбак) – 55,9 млн грн. (38%)

Цікаво також подивитись на розподіл коштів у розрізі районів Чернівецької області. Найбільшу суму субвенції в 26,8 млн грн було спрямовано на Хотинський р-н 204-го округу, тоді як найменше коштів – 1,4 млн. грн – отримав Сокирянський р-н того ж таки 204-го округу. Якщо подивитись розподіл коштів по районах окремих округів, то можна побачити, що в кожного депутата можна виділити “улюблені райони”, тобто ті, які отримали найбільше коштів.

У межах 202-го округу, найбільше коштів отримав Вижницький р-н – 12 млн грн, Путильський р-н – 9,2 млн, на потреби Кіцманського р-ну було спрямовано – 9,9 млн грн, найменше ж отримали населені пункти Сторожинецького р-ну, які входять до складу 202-го виборчого округу – 3,4 млн грн. 

Досить великий дисбаланс у фінансуванні районів спостерігається в межах 203-го округу. Тут найбільше коштів субвенції 2017 року було сконцентровано в межах Глибоцького р-ну – 11,9 млн грн, що становить 50% від загальної суми коштів, які були виділені на 203-й округ. В цей час на Герцаївський р-н виділено – 6,3 млн грн, значно менше отримали Новоселицький район – 3,8 млн грн та частина Сторожинецького району, яка входить до 203-го округу, – 1,8 млн грн.

На м. Чернівці, яке входить до складу виборчого округу 201 (Микола Федорук) було виділено 33,5 млн грн. Також окремо було виділено близько 75 млн грн, які були спрямовані до обласного бюджету, із них 53 млн – на реконструкцію будівель Чернівецького обласного перинатального центру.

Субвенція соціально-економічного розвитку в основному потрапляє до необ’єднаних громад, які в цьому році отримали – 198 млн. грн, тоді як об'єднані одержали 25,4 млн грн.

Що кажуть депутати?

У коментарях народні депутати зізнаються, що розподіл коштів субвенції соціально-економічного розвитку залежить від комунікації з місцевими органами влади. Так, народний депутат від фракції “Блок Петра Порошенка” Григорій Тіміш повідомив, що він намагається враховувати кількість населення в районах при підготовці пропозицій на фінансування, проте більшою мірою виділення коштів залежить від запитів, які подають місцеві органи влади, та їх особистих стосунків з народним обранцем. Так, за словами Григорія Тіміша, в межах його округу на Глибоцький район було виділено найбільшу суму коштів, оскільки там є узгоджена позиція між різними рівнями влади і всі вони йдуть на співпрацю з депутатом, тоді як, наприклад, в Новоселицькому районі представники районної адміністрації не особливо охоче комунікують з депутатом і тому йому доводиться збирати запити вже на рівні сіл. На запитання про розподіл коштів за принципом “хто більш лояльний до влади – тому гроші”, депутат відповів, що “може й так, а може не так…”

В той самий час, депутат Володимир Парасюк в коментарі ОПОРІ зазначив: “Голосуєш за держбюджет – отримуєш “бонус” у вигляді виділення коштів на виборчий округ. Не голосуєш – не отримуєш нічого. І можна тоннами писати звернення та запити в міністерства, збирати підписи разом з громадянами, щоб виділили кошти на ремонт дороги чи ще якогось інфраструктурного об'єкту. Це такий спосіб маніпуляції та тиску провладної більшості. Тому виділення субвенцій на округ – ціна політичних торгів за Державний бюджет”.

У той же час керівник фракції “Народний фронт” Максим Бурбак, заперечив подібне твердження: “Теза про те, що субвенції – це хабар для народного депутата – неправда. Проте парламентар може виступати інструментом донесення інформації до Кабміну про важливість фінансування якогось об'єкту. Але насправді, коли розглядається питання про розподіл коштів субвенцій і уряд розглядає пропозиції, перевага, по-перше, надається тим об'єктам, які здаються у поточному році, по-друге, вітається співфінансування проектів місцевими бюджетами, адже якщо громада виділила кошти для фінансування проекту, то відповідно вона контролюватиме як розподіл цих грошей, так і якість виконання робіт, і, по-третє, дуже важливою є сама якість підготовки проектів для отримання субвенцій, адже дуже часто вони подаються із застарілою проектно-кошторисною документацією”.

Не субвенціями єдиними

Об’єднані територіальні громади мають ще інші можливості фінансування, зокрема за рахунок Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) та субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, розподіл цих коштів відбувається на конкурсній або формульній основі, тоді як субвенція на соціально-економічний розвиток розподіляється за досить непрозорою процедурою. Разом з цим, як бачимо з графіку МІністерства регіонального розвитку, в 2017 р. на соціально-економічний розвиток було виділено суму, що дорівнює сумам разом взятим субвенціям на інфраструктуру ОТГ та на ДФРР.  

Всі депутати використовують субвенцію з метою реклами своєї депутатської роботи і часто на сторінках народних обранців в соціальних мережах можна зустріти інформацію про їхнє сприяння у виділенні коштів на об’єкти їхніх округів. Окремі депутати навіть використовують відкриття профінансованих за рахунок субвенції об’єктів для агітації за кандидатів на посаду голів ОТГ. Так, перебуваючи в с. Суховерхів, яке ввійшло до складу Кіцманської ОТГ, народний депутат Іван Рибак відкривав відремонтовану за рахунок субвенції вулицю разом з кандидатом на посаду голови ОТГ, представивши того як майбутнього голову, ще за тиждень до виборів у відповідну громаду.

На сторінках інших депутатів теж можна знайти інформацію про використання субвенції:

Замість висновків

Тож, як бачимо з аналізу, нерівномірний розподіл коштів цієї субвенції між різними областями та депутатами свідчить про політизованість процесу. Також не повністю прозорим є механізм розподілу цих коштів, оскільки в більшості випадків депутати в “ручному” режимі вирішують, на які об’єкти та яким населеним пунктам виділити кошти субвенції. Відтак чимало населених пунктів, в яких не надто добре побудована комунікація з народними депутатами, фактично не мають шансів отримати ці кошти. Разом з цим народні депутати використовують субвенцію соціально-економічного розвитку задля політичної реклами та своєрідного підкупу виборців на наступні вибори. Тож ефективність використання цих коштів є досить сумнівною, куди кращими є механізми розподіл державних коштів на конкурсній або формульній основі, як це відбувається, наприклад, з коштами ДФРР або субвенцією на розвиток інфраструктури ОТГ.