Переглядаю інстаграм. Бачу сторіз кількох людей, мовляв, що робити у цих-ваших клабхаусах. Або навпаки – як же кльово у цих наших клабхаусах. Одне відоме ЗМІ анонсувало зустріч із редакторками на вищезгаданій платформі, знаючи, що це закрита, причому для користувачів Android – взагалі, соцмережа. Потяг гайпу, ту-ту! Постять вони, соромно мені. Шовінізм? 

За визначенням, Clubhouse – соціальна мережа, хоча мені видається – месенджер, який створили ще навесні 2020 року випускники Стенфордського університету. Особливість цієї платформи – у спілкуванні за допомогою голосу. Розробники заявляють, що основа: «щире спілкування та висловлювання». Додаток складається із суто аудіокімнат на різні теми, інтереси та рід занять, які модерують люди, що власне й створили ці кімнати. Окрім модераторів, у кімнаті можуть бути також спікери і слухачі. Користувач, спочатку слухач, має можливість «підняти руку» та стати, з дозволу модератора, спікером. Самоврядування у відстань одного чату. 

Станом на січень теперішнього року платформу, що працює лише на iOS:) оцінили у мільярд доларів. Ціна та ажіотаж, викликаний біля культ Clubhouse – це умовна, теоретична, позитивно-налаштована можливість зустрітися із Марком Цукербергом, Ілоном Маском, Каньє Вестом та іншими зірками. Що цікаво, саме засновник Tesla та SpaceX створив гайп навколо платформи своїм твітом, коли запросив путіна до розмови.

Як сказав мій хороший колєга: «Думаю, чергова гіпстерська штука, яка за півроку загнеться». Не можу не погодитися. Відчуття, що твій друг користується драндулетом на андроїді і навіть не може доторкнутися до великого, робить тебе гийби кращим. Хоча, як кажуть розробники, це тимчасово. Іміджевий шовінізм імхо. Симулякр нормального бару. Для тих, хто має багато часу. It's a revolution, Johnny!

Щодо власне наявності додатку на телефоні ми поговорили, тепер розберемо безпеку та правила. Кімната – це наче підслуховування розмови, або реальна розмова у прямому ефірі. Через це, виходить, не можна записувати спілкування. (А ти перевір!) Крім того, усі учасники повинні бути повнолітніми та писати своє реальне ім’я. Звісно, там мій кумир, я з ним можу поговорити, так, мені 18, так – Вадим Герман, звісно. Традиційно для всіх соцмереж: заборона булінгу, дискримінації, сварок та поширення дезінформації. Тобто, два табори: наступ на свободу слова та збереження цінностей для всіх. Модерацією можуть займатися також і користувачі, які мають право поскаржитися на кімнату чи користувача. 

Коли ви погоджуєтеся з правилами платформи, там зазначається, що Clubhouse має можливість «тимчасово» зберігати вашу розмову. Наскільки тимчасово – невідомо. Відомо лише, що записують із метою розслідування у разі чого. Ну, тероризм там, знаєте, продаж наркотиків – усе, як має бути у вільних соцмережах. До чого це я? Clubhouse працює на технологіях китайської фірми Agora. У теорії, дані, які передаються у Китай (у незашифрованому вигляді) можуть отримувати у комуністичній верхівці Піднебесної. Наскільки це реально? У дослідженні Stanford Internet Observatory (далі – SIO) говорять: «Оскільки Agora базується спільно в США та Китаї, на неї поширюється дія закону про кібербезпеку Китайської Народної Республіки». Якщо у Китаї вважають, а у них багато чого вважають, що умовне повідомлення загрожує національній безпеці, то фірма зобов'язана їм допомагати. Між іншим, у КНР доступ до платформи Clubhouse заблокований через розмови про можливі концентраційні табори, незалежність Тайваню та інші «несхвальні» теми для гєнсєка Сі Цзіньпіня. У Agori заявляють, що метадані та аудіо зберігають лише для перевірки якості та виставлення рахунку користувачам. У висновку дослідників також ідеться про те, що  «будь-які незашифровані дані, які передаються через сервери в КНР, швидше за все, будуть доступні для китайського уряду. Враховуючи, що SIO спостерігав, що метадані кімнат передаються на сервери, які, як ми вважаємо, розміщуються в КНР, китайський уряд, швидше за все, може збирати метадані, навіть не отримуючи доступу до мереж Agora». Який українець потрібен компартії? Хтозна, я просто вам розповідаю, що Big brother is watching you. P.S. Якщо переживаєте за безпеку в Інтернеті, то прочитайте дослідження повністю і зробіть висновок для себе. 
 
Ну і про проблеми. Кімната – окрема країна, де власник, творець, адміністратор, цієї кімнати і є міністром правди. Він вирішує, кому говорити, а хто – мовчить. Зрозуміло, що кімната, наприклад, редакції Weсhe – будемо говорити лише ми, але якщо йде певна дискусія, бере участь полілог тощо, то де гарантія, що кожен буде почутим і що існуватиме баланс думок? Інша проблема складається із закритістю Clubhouse. Працює він лише для користувачів Apple, по-перше. А, по-друге, тебе повинні туди запросити. Людина, яка вже у цих ваших клабхаусах, має можливість запросити трьох людей. А як власне ця людина потрапила на платформу? Очевидно, або хтось її запросив, або вона подала заявку і чекала, аби хтось дав добро на реєстрацію. Або купила інвайт, таке зараз теж практикують – продавати запрошення. 

Ця схема мені нагадує закриті клуби у Гарварді, які показав у «The Social Network» Девід Фінчер. Мало-того, що тебе запрошують, ти ще й повинен пройти кілька етапів челенджів. Стенфордський університет. Запрошення. Clubhouse.

До речі, про Фінчера та його фільм «Соціальна мережа» – майже автобіографічна драма, майже документалка про Марка Цукерберга та заснування фейсбуку. Чому нам це повинно бути цікаво у розрізі клабхаусу? У новомодної платформи три шляхи розвитку: бути просто такою собі entertainment – наскільки буде «свіжим» аудіоформат у прямому ефірі. Або у тебе безкінечно вільного часу, щоби слухати щось (читайте – є подкасти, ютуб), або тобі дійсно подобаються voice message (що дивно, адже ніхто не любить, коли їм в інстаграмі, фейсбуці чи телеграмі надсилають аудіо). Так, специфіка у тому, що ти тут і зараз можеш поговорити із тим, з ким навряд у житті би поговорив. Це плюс, я би, наприклад, сказав кілька слів нашому пану шостому президенту. Але у той же час –  це мінус: тут і зараз не маю доступу до Інтернету, модерація та цензура. Знайшов мережу – послухав ту ж інфу у подкасті так, як мені зручно. Не так, як зручно спікеру чи модератору, а так як зручно мені. Чому я повинен підлаштовуватися під когось? Гаразд, мене зовсім не цікавить чиясь думка, можливо, для когось буде прозріння. You are welcome! Другий шлях – вмерти, загнутися, втратити статус. Нагадую, цій мережі – рік, що ви про неї знали до цього? Вам привіт від містер Маска, який розкрутив стартап. Третій шлях – продаж платформи Clubhouse якомусь монополісту: Facebook, Google, Apple, Amazon тощо. Може, не цілу мережу, а технологію.

Загалом, у другій половині минуло року антимонопольний комітет США визнав вищезгадані корпорації монополістами. Хоча рішення і не є юридичним, але власне висновок дає підставу для подальших дій. Компаніям закидають панівне становище на ринку та звинувачують у неправомірних бізнес-стосунках. Наприклад, у Facebook є проблеми через злиття з Instаgram, Snapchat та WhatsApp, що слід вважати як відсутність конкуренції. Це лише відомі нам додатки, але у Facebook таких стартапів десятки. А згідно політиці Apple, компанія отримує від розробників щорічний членський внесок у розмірі 99 баксів, дозволяючи їм публікувати свої додатки і встановлювати на них ціни. Також корпорація отримує комісію у розмірі 30% від кожного продажу. Через це розробники піднімають ціни, а, власне, продукція Apple на фоні конкурентів виглядає дешевшою. При цьому у Купертіно забороняють розробникам продавати свої програми за межами App Store. 

Ситуація з Amazon цікавіша – це рітейлер, який надає свою платформу всім охочим і також, власне, є продавцем на тій же платформі, що однозначно створює конфлікт інтересів. Крім того, найбільший онлайн магазин у США демпінгує, щоби знищувати конкурентів, або купити і розширити свій вплив. Ну і наш улюблений Google, який є монополістом у сфері пошуку та реклами. У компанії знають про вас усе (через історію вашого пошуку) і першокласно пропонують рекламу. Відповідно, коли ми щось шукаємо, то нам виходить і реклама, і звичайні результати пошуку. А ще цікаво що, у виробників смартфонів одразу встановлений гугл на браузері. Що значить для нас як користувачів? Аж нічого, тому що ми заходимо окремо в YouTube, окремо в Google і окремо у Facebook. А щодо гігантів, то їх можуть зобов’язати розділитися. Ще можуть слідкувати за кожним злиттям компаній, що нас і цікавить у питанні Clubhouse. 

Зазвичай, соцмережі – це до Цукерберга, бо через страх успішності Instagram він і купив компанію. Чи може клабхаус стати другим інстаграмом? Не знаю, маю сумніви власне через аудіоформат, який є всюди. На будь-якій платформі ти можеш записати голосове чи відео повідомлення, тому новизна лише у тому, що ти можеш говорити з умовним кумиром. Тут і зараз. Так, я вже бачу, як модератор кімнати, приближений до твого кумира, дає тобі слово, так, звісно. «На меня смотри. Я снимаю напряжение с твоих рук и с твоей речи. Раз, два, три! Громко и четко:"Я могу говорить!" "Я могу говорить"». Я буду сидіти та мовчати, а це можна зробити і на ютубі. Аби містер Марк спав спокійно, краще йому купити нову мережу, незважаючи на антимонопольний комітет. Питання лише у вічнозелених Бенджамінах Франклінах.

Заголовне фото: Thomas Trutschel/Photothek via Getty Images