4-го березня 2019 року у селі Кліводин Кіцманського району місцева мешканка прибирала город від сухого листя, та вирішила позбутися його, запаливши зібране сміття. Адже це швидко та зручно. Жінка стояла надто близько до вогнища, тому вогонь перекинувся на неї. Її тіло сусіди виявили аж наступного дня. Рятувальників на місце події не викликали, адже пожежа самоліквідувалася і ніхто навіть не здогадувався про те, що трапилося. 

7-го березня у Садгорі на Хотинському провулку горіли поля. Гасити вогонь приїхали пожежники. 

У цей же час горіла ділянка біля залізничної колії у тій же Садгорі на вулиці Хотинській.

У Садгорі часто позбавляються від сухого листя та трави методом спалювання. Про це нам розповіли місцеві мешканці. 

«Ми не палимо листя, знаємо, що це дуже шкідливо. Сусіди палять, говоримо їм, щоби не палили, сваримося, бо у нас діти маленькі. Переважно старші палять, вони звикли так робити. Навіть бувало, що вночі запалять листя, щоби ніхто не бачив». 

Світлана, мешканка Садгори

Володимир, також мешканець Садгори, каже, що теж не палить листя. 

«Я листя в бак викидаю та й усе. А так, у нас багато людей спалюють листя, уся Садгора. На городах, і отам далі парк вище, то вся територія в диму. Коли влітку чи восени відкриваєш вікно, то весь той дим аж у хату заходить». 

Володимир, мешканець Садгори

За даними екологів, від спалювання листя люди забруднюють навколишнє середовище. Листя має властивість вбирати у себе речовини з повітря, у тому числі і ті, які забруднюють його. А при спалюванні усі ці небезпечні сполуки виділяють у довкілля пил, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали і ряд канцерогенних сполук, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини та посилюють негативний перебіг хронічних захворювань.

На місці спалювання трави рослинність ніколи не буде краще рости, адже руйнується верхній шар ґрунту. Спалюючи листя, ми завдаємо шкоди тваринам, які живуть у траві. Випадок із врятованим зайченям це довів. 15 березня у селі Заволока Сторожинецького району виникла велика пожежа площею у два гектари. Під час ліквідації пожежі вогнеборці помітили у траві зайченя. Тварина жалібно пищала та намагалася втекти від полум’я, однак не могла – вогонь обпік лапу та бік зайченятку. Працівники Служби порятунку врятували тварину із вогню та ліквідували пожежу. Рятувальники надали йому необхідну допомогу. Після того, як зайченя видужає, його відпустять на волю.

За даними Управління ДСНС у Чернівецькій області, з 8 по 10 березня було ліквідовано 44 пожежі, а від початку 2019 року – більше 300-от пожеж, у яких загинуло 9 людей. Основні причини, крім порушень правил користування електрообігрівальними приладами, куріння в ліжку та пічне опаленням взимку, це  – підпал сухої трави. 

То чому ж люди не бояться штрафів, наслідків і того, що одного разу рятувальники просто не встигнуть?

Із початком весни буковинці почали наводити чистоту та порядок у садах, приватних територіях та полях, а рятувальники ж почали організовувати виховну роботу з населенням, проводячи рейди, профілактичні розмови та роздаючи листівки. Мовляв, не можна, небезпечно, штраф. Управління ДСНС постійно попереджає мешканців про небезпеку:

Утім, за даними відомства, від початку року вже зафіксована 121 пожежа через спалювання сухої  трави.

«За 13 березня у нас було 13 пожеж. Щоденно маємо таку ситуацію із пожежами протягом двох тижнів, тільки за вихідні (8-10 березня) ліквідували 44 пожежі сухої трави. Це дуже багато, тому що в середньому за день  може виникнути 2-4 пожежі». 

Сергій Бабчук, начальник  сектору зв’язків зі ЗМІ та громадськістю ДСНС України у Чернівецькій області

В Управлінні ДСНС кажуть, встановити порушника підпалу вдається вкрай рідко. Люди спалюють листя та залишають місце підпалу, а в більшості випадків свідків немає.

Пожежа у парку Жовтневому, яка сталася 28 лютого, є саме такою, де винуватця так і не знайшли, хоча горіла доволі значна територія – три гектари.

Вогонь дуже швидко поширюються  на велику територію: площа пожеж сухої трави може сягати від одного до восьми гектарів. У вітряну погоду вогонь розноситься ще швидше і може перекинутися на лісові насадження чи житлові будинки. 

«У безвітряну погоду швидкість поширення пожежі сухої трави сягає 4 км\год, у вітряну – може сягати й до 30 км\год».

Сергій Бабчук, начальник  сектору зв’язків зі ЗМІ та громадськістю ДСНС України у Чернівецькій області

Причиною пожеж може бути не лише вітер, а й людська необережність. У випадку, коли багаття вже розпалене, необхідно обгородити місце підпалу цеглою, або каменем. Це робиться для того, аби вогонь не розповсюджувався. Далі потрібно ретельно слідкувати за вогнем, і в жодному разі не залишати багаття, поки воно повністю погасне. Для надійності місце горіння необхідно засипати землею або залити водою. Також на відстані мінімум 50-ти метрів від місця розведення багаття не має бути будь-яких насаджень та сухої трави.

В Управлінні ДСНС кажуть, якщо розпочалася пожежа, необхідно одразу  телефонувати 101. Далі потрібно оцінити складність ситуації: невелику пожежу сухої трави можна спробувати загасити самому. Наприклад, за допомогою підручних засобів: взяти гілки, скласти у віник та інтенсивними рухами гасити вогонь. Рятувальники використовують цей метод при невеликих пожежах. При більш значних пожежах, спершу потрібно подивитися, чи немає загрози власному життю, ризикувати не варто. 

То що ж робити із зібраним листям, якщо не спалювати? Мешканці приватного сектору повинні складати листя у компостні ями чи утеплювати  ним грядки. Біля багатоповерхівок або центральної частини міста листя прибирають ЖРЕПи або управлінські компанії, а потім усе вивозять на полігон у Чорнівку.

У разі порушень Кодексу України про адміністративні правопорушення Інспекція з благоустрою проводить рейди, часом  спільно з пожежною службою та поліцією.

«Ми обстежуємо всі території, хоча спалює здебільшого приватний сектор Роша, Садгора, мікрорайон Садки, Калічанка. Якщо є порушення, то штрафуємо».

Віталій Назаров, заступник начальника інспекції з благоустрою 

Паління сухого листя є причиною пожеж, забруднення повітря та правопорушенням, за яке передбачені штрафи. На відміну від підпалів сухої трави, у цих випадках виявити палія набагато легше, адже люди спалюють відходи біля своїх будинків чи огорож. У 2018 році Інспекція з благоустрою склала на чернівчан близько 200-от протоколів, а цього року – два.

Згідно зі статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  порушення правил у сфері благоустрою населених пунктів та територій тягнуть за собою накладення штрафу від 340 до 1360 гривень для фізичних осіб, а для юридичних осіб – від 850 до 1700 гривень. 

Водночас в Управлінні ДСНС нам пояснюють, що палій може притягуватися і до кримінальної відповідальності. Наприклад, він запалив суху траву, внаслідок чого вогонь перекинувся на житловий будинок та значно зруйнував його. Тоді вже йдеться про заподіяння значних матеріальних збитків, а отже людину можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Або якщо через ці дії загинула людина.

У деяких випадках штрафу достатньо, аби наступного разу люди задумалися: спалити сухе листя, наражаючи на небезпеку себе та оточуючих, або ж скористатися послугами ЖРЕПу чи компостними ямами.