З 12 березня 2020 року в Україні триває загальнонаціональний карантин через пандемію COVID-19. За цей час Уряд кілька разів впроваджував локдаун, що передбачав закриття кафе, ресторанів, торгових центрів, магазинів, які не є продуктовими, та навчальних закладів.

Зараз Чернівецька область перебуває у червоній зоні, а з 27 лютого Чернівецька ОДА запровадила додаткові обмеження, що передбачають заборону роботи:

• закладів громадського харчування, ресторанів, барів, крім адресної доставки;

• навчальних закладів, окрім установ дошкільної та спеціальної освіти;

• розважальних центрів, зон відпочинку у ТЦ. 

У відповідь на такі обмеження чернівецькі підприємці вже кілька разів пікетували Чернівецьку ОДА та вимагали послабити жорсткі обмеження в регіоні.

Ми вирішили провести власне дослідження та з’ясувати, яким чином і чи справді карантин вплинув на підприємницьку діяльність та економіку Чернівців та області.

Для початку ми відправляємося до Калинівського ринку. Попри карантинні обмеження «червоної зони», деякі продавці все ж вийшли на роботу. Ось, що розповідає підприємець Іван про особливості роботи у цей період:

«У мене є донька і син. Я розлучений і мушу платити аліменти. І де мені брати гроші? Моя проблема полягає у тому, що коли Калинівський ринок був закритий, власників двоповерхових контейнерів змушували платити за оренду другого поверху. Тобто за перший поверх оренду не вимагали, а за другий – так. У мене було 5200 боргу. Виходить і вдома немає за що сидіти і звідси просять гроші за оренду.

Я тут торгую з 1991 року і ще такого свавілля не пам’ятаю. Це просто знущання над підприємцями. “Епіцентр”, “Караван”, “Метро” відкриті. Все завантажено товаром. Тобто люди, окрім того, що беруть їсти, ще й купують інші товари. От сидиш тут, робиш знижки, аби хоч щось продати».

За словами продавчині Валентини, карантинні обмеження негативно вплинули на її дохід:

«Прибуток впав десь на половину. Якщо раніше покупки робили раз на місяць, то тепер це значно рідше. До прикладу, минулого року я лише два рази їздила за новим товаром.

Бізнес вдалося зберегти через власну досвідченість та відсутність альтернативи. Я працюю 20 років. Наразі мені більше немає куди йти, треба будь-якою ціною вижити, триматися за свій бізнес. Є надія на майбутнє, все одно це ж колись закінчиться.

Були й неприбуткові часи: цього лютого, також минулого року люди боялися щось купувати, не розуміли, що відбувається, тому й не купляли нічого.

2020 рік подібний на рік потопу, коли люди просто виживали, щоби не випасти з цього бізнесу».

За словами підприємців ринку, карантин вплинув на їхній прибуток. А це означає, що обмеження повинні були «вдарити» і на спроможність підприємців платити  податки і кредити. Що про це говорить офіційна статистика? За даними Головного управління ДПС у Чернівецькій області у 2020 році буковинські платники сплатили до казни понад 492 млн грн єдиного податку. А це на 8,7 млн грн більше ніж 2019 року. Найбільше податків сплатили фізичні особи – понад 393,7 млн грн, дещо менше – юридичні особи – 59,7 млн. У свою чергу сільськогосподарські товаровиробники, платники ІV групи, спрямували до бюджету області понад 38,6 млн грн.

Цікаво, чи не так? Можливо, сплачувати податки незважаючи на карантинні обмеження дозволила програма підтримки бізнесу від влади? Нагадаємо, що у 2020 році Уряд запровадив кілька таких програм: 

• кредитні канікули;

• податкові преференції;

• підтримку роботодавців і працівників сфери малого та середнього бізнесу;

• підтримку агробізнесу.

Натомість продавці Калинівського ринку нас запевняють, що найпоширенішою проблемою через карантин для них стали саме кредити.  

«Я був змушений продати торгову площу, щоби далі торгувати, бо банки вимагали повернення кредиту, а ніякі відтермінування ні держава, ні банки не дають. Дуже багато людей “попали” на кредити. Не встиг один день заплатити – наступного дня вже купа дзвінків з банків, усі погрожують, звертаються некоректно. Дуже негарно банки себе поводять. Вони нічого не нараховують, але кожного дня телефонують до рідних і тероризують», – розповідає підприємець Степан.

А як щодо одноразової матеріальної допомоги з Державного бюджету, яка передбачена Законом від 4 грудня 2020 року? Дехто з підприємців ринку таку виплату отримав.

«Підтримка від держави була. Я отримала 6400 гривень і звичайно ж це мені допомогло», – говорить продавчиня Валентина.

«Я отримав, але я на другій групі і вже давно сплатив усі податки державі. За три місяці те все якраз пішло на оподаткування», – пояснює підприємець Степан.

Втім є й ті, хто не витримав кризи та закрив бізнес, продовжує чоловік:

«Знаю багато людей, що позакривались. Одні полишали бізнес, інші поїхали на заробітки. Якщо я зміг розрахуватися з боргами, то є такі люди, що винні по 20 тисяч і не мають можливості їх повернути».

Якщо є випадки закриття бізнесу, то, можливо, це відображається в офіційній статистиці? Ми надіслали інформаційний запит до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Юридичного управління Чернівецької міської ради із запитанням, скільки ФОПів припинили свою діяльність у 2020 та 2019 роках. Відповідь нас здивувала.

З’ясувалося, що у 2020 році в Чернівцях станом на 01.12.2020 припинили свою діяльність 2389 ФОПів, що на 753 менше ніж у 2019 році.

Ірина Мусаєва, начальниця управління Державної казначейської служби України у м. Чернівці, пояснює редакції Weche, чому під час карантину закривалося менше фізичних осіб підприємців:

«На мій погляд, для цього є кілька причин. По-перше, це те, що під час карантину стало не тільки менше грошей у людей, але й стало менше роботи. По-друге, були прийняті декілька законів у минулому році для підтримки ФОПів: у травні вони отримали компенсацію хто за два, хто за два з половиною місяці. У грудні прийняли закон, яким були передбачені податкові послаблення для ФОПів. Також списання податкових боргів до якоїсь визначеної суми і можливість отримати одноразову допомогу від держави. Думаю, це зіграло також свою роль. Третій момент – не так легко почати нову справу в умовах невизначеності, тому люди бояться починати щось нове у таких умовах». 

Наші герої також переконують нас, що починати нову справу не легко після стількох років роботи на ринку. Підприємець Михайло хоч і намагається продавати товар в Інтернеті, втім повністю переходити онлайн не хоче: 

«Не можна “пригати” з крісла на крісло. Якщо людина займається однією сферою торгівлі – вона займається однією торгівлею. Коли ви займаєтеся однією справою, тоді неможливо за два дні пересісти за інше і потім повернутися до того, чим займалися раніше».

Степан також намагався продавати онлайн:

«Я пробував, але нічого люди в Інтернеті так само не беруть. Скрізь потрібно платити гроші за рекламу. “Задурно” ніхто нічого викладати не буде. Товар потрібно просувати. Потрібно мінімум півроку-рік, аби щось просунути та продати. Я з цим зіштовхнувся і покинув через відсутність перспективи».

На думку Ірини Мусаєвої, найбільше від карантину постраждала сфера послуг, адже саме вона домінує у місті Чернівці:

«Сюди входять заклади харчування, салони краси, сфера туризму і т.д. Спочатку ці заклади були закриті через якісь карантинні обмеження, потім люди боялися виходити кудись, щоб не інфікуватися. Пізніше люди мали дотримуватися соціального дистанціювання. Останнє – це локдаун вихідного дня. Безумовно це негативно вплинуло на економіку міста, тому що це все податки».

Цікавимось в експерткині, за яких умов місту загрожує економічний занепад.

«Ми розуміємо, що обмежувальні заходи потрібні в такій ситуації. Але якщо працюють продуктові магазини, а промислові закриті, то можна так само інфікуватися в продовольчих магазинах, чи в транспорті. Ми розуміємо, що не можемо закрити все – тоді зупиниться місто. Тому, якщо таке буде продовжуватися, той же Калинівський ринок, який має з цього заробіток і працює, може прийти до занепаду. Але Україна не настільки багата країна, щоб дозволити собі стільки не працювати. Будь-який бюджет – це надходження саме від платників податків», – пояснює Ірина Мусаєва, начальниця Державної казначейської служби у м. Чернівці. 

Щодо наслідків повторного локдауна для міста, якщо такий відбудеться, експерткиня каже, що можливий занепад, але до цього навряд дійде:

«Навіть ця фінансова допомога, яку держава бере на себе, вимагає великої суми коштів, аби виплатити її по всій Україні. Ця допомога йде саме з державного бюджету, а не міського, тому державі важко брати на себе таку суму та виплачувати її. Зрозуміло, що якісь обмежувальні заходи в цій ситуації потрібні. Безумовно, це приведе до того, що ми не зможемо забезпечити проведення всіх видатків, які ми передбачали, проте до занепаду не думаю що дійде».

Матеріал Олі Манюк, Єгора Дьоміна та Вадима Германа
Фото Олі Манюк
Ілюстрації Іванки Шевчук