Електронний квиток – міф чи реальність?

Аналітичний матеріал про запровадження електронного квитка в Чернівцях

Аналітика

Чернівчани очікують електронний квиток. Коли він буде? Як працюватиме? Журналісти Weche шукали відповіді про доступність квитка і його запровадження. 

Чому процес введення електронного проїзного документу активізувався?

Нещодавно українські законодавці прийняли документ, який дав змогу електронному квитку «стартувати» в наших містах. Йдеться про Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті». Депутати ВРУ ухвалили його 17 січня 2017 року.

У Законі прописано, що відповідальними за впровадження  електронного квитка і загалом  за функціонування цієї системи у транспорті є органи місцевого самоврядування – для цього їм надані усі необхідні повноваження. Водночас, документ  не називає конкретних часових рамок, коли система має запрацювати, не нав’язує певний порядок обігу та реєстрації проїзних документів, форми, види електронних носіїв, правила використання  і так далі – такі рішення приймає місцева влада.

Щоби цей  Закон «працював», парламентарі додатково прийняли відповідні зміни до десяти Законів України.   

Чернівці

Електронний квиток у тролейбусах Чернівців має з’явитися наприкінці жовтня, писали чернівецькі ЗМІ. 

У повідомленні «Молодого буковинця» журналісти посилаються на слова  заступника міського голови Володимира Середюка: 

«Валідатори для оплати Чернівецьке тролейбусне управління отримає у кінці вересня або на початку жовтня. Після цього почнуть навчання кондукторів».

Володимир Середюк, заступник чернівецького міського голови

Валідатор - це спеціальний зчитувальний пристрій для перевірки документів на електронних носіях. Тобто пасажир проводитm е-квитком (за виглядом звичайна банківська картка) у потрібному місці валідатора і проїзд оплачений.

Оплатити проїзд у чернівецьких тролейбусах можна буде не лише за допомогою електронного квитка, а й через картку чернівчанина та банківську картку. Навіть дизайн комплекту електронного проїзного документу вже розробили.

24 серпня Михайло Олексюк, виконувач обов’язків начальника тролейбусного управління, прокоментував ситуацію щодо впровадження електронних квитків для «Молодого буковинця» так:

«Якщо зможемо запровадити його до листопада, то це буде добре». 

Михайло Олексюк, виконувач обов’язків начальника Чернівецького тролейбусного управління

Чи є позитивні зрушення  і чи справді  Чернівецьке тролейбусне управління вже отримало валідатори?

Управління ще не отримало валідатори. Представники управління повідомили нам по телефону, що не володіють будь-якою інформацією щодо цієї теми, а на всі запитання зможе відповісти міська рада.

Відповіді в міській раді на запитання, коли у Чернівцях буде запроваджений е-квиток та як він функціонуватиме, ми теж не отримали. Ми намагалися зустрітися із заступником міського голови Володимиром Сердюком, адже прес-служба міськради направляла нас саме до нього. Втім нам так і не вдалося поспілкуватися з ним. У приймальні посилалися на постійну зайнятість чиновника та відрядження.

Натомість ситуацію прокоментували в комунальному міському підприємстві «Муніципальний інфоцентр».

«Процес затягується, бо валідатори – це дуже штучні вироби, які не є серійними, тобто їх виготовляють на замовлення і все. Середній час виконання роботи – від 3 до 6 місяців. Наразі чекаємо комплектуючих до валідаторів із закордону, а збиратимуться вони вже в Україні».

Іван Паращук, директор КП «Муніципальний інфоцентр»

Odoo CMS - велика картинка

Чернівецький тролейбус, обладнаний валідатором

Скільки стаціонарних валідаторів купує місто, хто безкоштовно закупить мобільні валідатори, коли запрацює система «електронного квитка» – про це згодом у розмові з Іваном Паращуком. А поки ми завітали до Тернополя, аби дізнатися, як реалізували таку ініціативу там. Адже у файному місті електронний квиток запровадили в лютому 2018 року.

Досвід сусідів. За даними Тернопільської міськради, 65% містян користуються електронним квитком.

У Тернополі програму запровадження е-квитка розробили ще у 2014 році. Тоді міськрада прийняла необхідні законодавчі рішення. Проблема полягала в тому, що не було змін та доповнень до чинного законодавства на рівні Верховної Ради, саме ті правки, про які ми говорили вище.

–  Податкова такі речі нам не пропускала (використання е-квитка, – авт.). Тому що тоді, у 2014 році, це було порушенням закону. Перевізник підпадав під шалені штрафи, – розповідає Ігор Мединський, начальник міського транспортного управління Тернополя, з яким і говоримо про запровадження е-квитка в місті.

– Ми зверталися із питанням про внесення змін до законодавчих актів до голови Верховної Ради, писали Президенту, прем’єр-міністру і нашим депутатам у Верховній Раді. У 2014 році до нас приїжджав Володимир Гройсман, ми запросили його до громадського транспорту, щоби показати, що електронний квиток вже працює у тестовому режимі.

Щодо закупівлі валідаторів, то в Тернополі міськрада оголосила конкурс на оператора електронних систем, який і взяв на себе зобов’язання купівлі і встановлення обладнання. Кошти з міського бюджету виділялися виключно на валідатори та сервер для комунального підприємства «Тернопіль електротранс». У приватному транспорті, тобто автобусах, обладнання встановлено за кошти ТОВ «Системний зв'язок», оператора електронних систем, який виграв конкурс на встановлення і закупівлю валідаторів. Тобто, міськрада забезпечила своє комунальне підприємство, а далі знайшла інвестора, який виконав усю роботу на приватних маршрутах.

Odoo CMS - велика картинка

Ігор Мединський, начальник Тернопільського транспортного управління 

– Що стало найскладнішим у запровадженні електронного квитка?

– Впровадити електронний квиток – не проблема. Для цього заходите на сайт  Верховної Ради України, де є алгоритм усіх сесійних рішень та виконавчого комітету. Необхідно їх тільки «підтасувати» під свою міську раду, прийняти рішення, оголосити конкурс і отримати переможця, який встановлює обладнання. Проблем не виникає жодних. Півроку вистачає, можна навіть швидше впоратися.

– Як вирішували питання щодо соціальних верств населення?

– Є закон, у якому прописано, що електронні квитки для пільгових категорій виготовляються і видаються на безкоштовній основі, а учні, студенти та всі інші купують його за власні кошти. Вартує квиток 57 гривень.  У нас пільгові категорії можуть користуватися тролейбусом необмежену кількість разів за день. Пенсіонери їздять безкоштовно, але з 10 години дня. Вони отримують електронні квитки через соцзахист. Тобто соцзахист (державна установа,  яка відповідає за оформлення різних пільг, субсидій, - авт.) фінансує, а виготовляє квитки ТОВ «Системний зв'язок». 

– Ви працюєте із системою електронного квитка вже кілька місяців. Чи помітні якісь недоліки?

– Недолік полягає в тому, що ми маємо 35% необлікованої готівки. Але зараз працюємо над вирішенням цього питання за допомогою економічного методу. Тобто оплата готівкою за проїзд – на гривню дорожча, ніж оплата через е-квиток чи картку тернополянина.

– У приватному транспорті, тобто маршрутках, теж працює електронний квиток. Як ви домовлялися з перевізниками?

– Так, перевізники на початках не хотіли йти на контакт. Спочатку потрібна нормальна співпраця у форматі влада-перевізник, сторони мають почути один одного і захотіти домовитися. Тоді справа зрушиться з мертвої точки. Якщо перевізник побачить, що у цьому немає якогось шахрайства, то сам піде на контакт. Так сталося і в нас. Тим паче, свої кошти на встановлення обладнання перевізники не витрачали.

ТОВ «Системний зв’язок» за 5% від прибутку перевізників розробило програмне забезпечення, систему автоматизованої оплати проїзду та обліку пасажирів, GPS-моніторингу, закупила та обладнала валідаторами транспорт, а також випустила пластикові електронні квитки.

Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка

Тернопільська маршрутка, обладнана валідатором

Способи оплати 

Розрахуватися за проїзд у Тернополі можна електронним квитком, картою тернополянина (виготовляється за пропискою або тим, хто офіційно працює у місті), банківською карткою, а також за допомогою гаджетів, які працюють на основі банківської картки. Є кілька способів оплати. У мерії кажуть, що не хочуть обмежувати містян.

Картка тернополянина працює лише як електронний квиток. Втім у планах є розширення її функціоналу (надання ряду знижок). Якщо на балансі електронного квитка залишається 1 чи 3 гривні, тобто менша сума за вартість однієї поїздки, то валідатор «запищить», давши сигнал про брак коштів.

Також коли ви оплачуєте проїзд у тернопільському транспорті готівкою, водій зобов’язаний пробити чек на підтвердження, що ви розрахувалися. На цьому спекулюють, розповідають нам у міськраді. Ми і самі переконалися в цьому: у маршртуці чек нам не «пробили».

Який позитив та переваги тернополяни бачать у системі електронного квитка?

У міськраді наголошують на таких аспектах:

  • Економія коштів по витратах за пільгові перевезення. Ігор Мединський називає цифру в межах 20-ти мільйонів гривень щорічно.

  • Електронний квиток дав шанс надати пільговий проїзд і доступ до транспорту за менші кошти, тобто необмежену кількість проїзду за день.

  • Реальна картина пасажирообігу. Є загальна кількість користувачів на маршруті, плюс інформація, скільки із них – пільгових категорій: студентів, школярів, пенсіонерів. У міськраді кажуть, що тепер можуть формувати інформаційну базу і робити висновки щодо пасажирообігу.

  • Статистика для податкової, яка бачить, скільки заробили перевізники, скільки податків вони мають сплатити тощо.

  • Електронний квиток дає змогу чіткіше розрахувати допустиму вартість проїзду.  У містах, де немає цієї автоматизованої системи, формула тарифу розраховується за коефіцієнтом. Тобто є формула, за якою рахують, наприклад, 200 пільговиків на маршрут за місяць. А далі мають чітку статистику.

  • Видно суму реальної виручки.

На якому етапі запровадження електронного квитка перебувають Чернівці?

Із приватним транспортом ситуація незрозуміла. Ми подавали запит у міськраду з питанням, чи відбуваються наразі обговорення такого питання та як його планують вирішувати у майбутньому. Але відповіді, знову ж таки, не отримали.

Для тролейбусів чекають обладнання для введення електронного квитка.

У «Муніципальному інфоцентрі» кажуть, що очікують закупівлі 70-ти стаціонарних валідаторів. «Visa» Symbol Transport безкоштовно постачатиме мобільні валідатори – ті, які будуть на першому, початковому етапі запровадження е-квитка в громадському транспорті. А це 210 валідаторів, яких має вистачити на всі чернівецькі тролейбуси.

Чому «Visa» це робить, запитуємо у Івана Паращука, директора «Муніципального інфоцентру». 

– Це їх соціальний проект. Згодом, у результаті користування картками, вони отримуватимуть певний прибуток, до того ж, матимуть розголос соціальної компанії, яка сприяє поширенню електронних сервісів в Україні. «Visa» бере участь не тільки тут. Наприклад, є проекти парковки. Компанія дуже агресивно ставиться до цього і дуже просуває свої безготівкові проекти.

– Яким чином обирали компанію-партнера?

– Протягом двох років міська рада вела перемовини з цього приводу. Була також пропозиція від «Master Сard», вони активно включилися в роботу. Потім оголосили конкурс, і пропозиція «Visa» перемогла безальтернативно, адже вони запропонували вигідніші умови.

– Які ці умови?

– Валідатори і програмне забезпечення надають безкоштовно, а  програмне забезпечення для функціонування е-квитка вартісне: місту це вартувало би від 2 до 3 мільйонів гривень. Компанія «Master Сard» пропонувала валідатори, якесь сприяння, але програмне забезпечення місто мало би закуповувати. «Visa» оплатила його: фірма-розробник цього проекту отримала живі кошти на свої рахунки, а нам програмне забезпечення передається у безкоштовне користування на 5 років.

– Коли чекати запровадження е-квитка у Чернівцях?

– Сподіваюся, до 1 січня ця  ініціатива реалізується. Мобільні валітадори встановлювати не треба, із цим швидше буде, а стаціонарі – це вже наступний етап, по часу говорити поки складно.

Наш перший крок – реалізація можливості безготівкової оплати та забезпечення повного обліку проведених операцій, як готівкових так і пільгових поїздок. На кожну поїздку буде видаватися квиток усім пасажирам (наприклад, якщо зараз пенсіонерам не видають квитки, тоді будуть). Таким чином ми будемо знати наш пасажирообіг.

Також нам розповідають, що в рамках проекту місту виділяють 10 тисяч карток безкоштовно, з них 4,5 тисячі розподілять учасникам бойових дій. Картоки будуть персоніфіковані, тобто зі вказаними ініціалами. З цих 10 тисяч ще якась частина буде студентських, учнівських, загальних і пільгових.

У майбутньому замість цих проїзних квитків тролейбусне управління планує замовляти е-квитки, які продаватимуть кондуктори та уповноважені організації, які будуть брати участь у проекті. Але це згодом. Паралельно збережеться готівковий продаж квитків та оплата банківськими картками.

Odoo CMS - велика картинка

Іван Паращук, директор КП «Муніципальний інфоцентр»

Що буде із «Карткою чернівчанина?»

У кого є картка чернівчанина, її все ж доведеться переоформити. Аби використовувати картку як е-квиток, у ній обов’язково має бути чіп, який дає змогу працювати в системі, ідентифікувати дані і так далі. Раніше картку чернівчанина видавали без чіпа.

Ініціатива «Картка  чернівчанина» працює у місті третій рік та має певний функціонал, тобто ряд знижок у магазинах, аптеках, власники яких уклали договір із департаментом економіки міської ради.

 У Тернопільській міськраді кажуть, що теж планують запровадити для «Картки тернополянина» додатковий функціонал, окрім розрахунку за проїзд.

Безготівкова оплата в  тернопільському транспорті – на гривню дешевша, таким чином містян заохочують перейти на електронний квиток чи інші зручні безготівкові способи.

Директор «Муніципального інфоцентру» каже, що в Чернівцях обговорювали це питання також, і в майбутньому хочуть запровадити такий же економічний стимул, аби жителі міста швидше переходили на електронний квиток, але поки виконком міськради не погодився на диференціацію тарифів.  

Планується, що інформацію про пасажирообіг будуть отримувати ті відомства, кому це необхідно в межах міської ради: фінансисти, які відповідають за пільги та перевезення,  департамент праці, який відповідає за пільгові відшкодування, транспортний відділ департаменту ЖКГ.

«Проект введення системи електронного квитка – масштабний. Досвід інших міст показує, що ми були оптимістами, коли говорили про такі короткі терміни, як листопад чи жовтень. Наприклад, із липня 2018 року у Києві почали встановлювати валідатори у транспорті, а з 1 листопада там запустили лиш тестовий режим. Нібито 1 грудня система має повноцінно запрацювати. Але не факт, що встигнуть. Банківська картка у київському транспорті поки теж не працюватиме. Тобто 4 місяці будуть обкатувати лише е-квиток, хоча зрозуміло, що обсяги роботи у Києві зовсім інші».

Іван Паращук, директор «Муніципального інфоцентру»

Як виглядатимуть чернівецькі електронні квитки?

Дизайнер, громадський діяч, учасник АТО Євгеній Марусик став розробником дизайну чернівецького електронного квитка. Він створив комплект із чотирьох видів пластикових е-квитків: пільговий учнівський/студентський квиток, пільговий квиток учасника бойових дій, пільговий пенсійний е-квиток та повний електронний квиток.

Євгеній розповідає, що натрапив на пост у Facebook заступника міського голови Чернівців Володимира Середюка, у якому йшлося, що кожен охочий може долучитися до цієї справи.

Тож для транспорту Чернівців Євгеній розробив логотип, використаний у лівій частині електронного квитка на кожному макеті. Також на кожному квитку є зображення воріт університету ім. Юрія Федьковича.

Автор ідеї каже, що зробив саме такий вибір, тому що ЧНУ, як не крути, – це символ міста. Квитки відрізняються за кольорами: учнівський та студентський – зелений, повний – жовтий, пенсійний – червоний, а учасника бойових дій – сірий.

«На розробку дизайну та верстку орієнтовано пішло 2 тижні по кілька годин на день. Спершу уточнив певні моменти та оперативно отримав вичерпні відповіді на них. Промоніторив вже дійсні аналогічні проекти в Україні, «переспав» з думкою, а потім намалював це на комп'ютері».

Євгеній Марусик, розробник е-квитка для чернівецького транспорту

Макети дизайнера затвердили 1 жовтня під час зустрічі з керівництвом КП «Муніципальний інфоцентр».

Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка

Електронний квиток – не запорука «транспортної тиші».

З 1 листопада у Тернополі підняли тариф на проїзд у громадському транспорті. Разом і з цим міська рада вирішила економічним методом мотивувати містян використовувати безготівкову оплату, і якщо до 1 листопада ця мотивація вкладалася в одну гривню, то пізніше чиновники вирішили діяти жорсткіше.

Тому з 1 листопада вартість проїзду мала становити 5 гривень для тих, хто користується персоніфікованою «Карткою тернополянина», 6 гривень – за умови використання  неперсоніфікованого електронного квитка, банківської картки, та 8 гривень – за готівкову оплату.

У маршрутках оплата мала становити відповідно 6, 7 та 9 гривень. Але такий сценарій тернополянам не сподобався. Упродовж двох днів тривали страйки. Тож влада скасувала новоприйняті тарифи. Далі вже страйкували приватні перевізники, бо вважали існуючі тарифи низькими.

Три дні у місті курсували лише тролейбуси. Потім перевізникам пригрозили розірванням договорів – і маршрутки почали їздити. Тариф таки підняли, та помірніше: 6 гривень у маршрутках та 5 гривень у тролейбусах незалежно від того розплачуватись готівкою, е-квитком, карткою тернополянина чи банківською карткою. Від завтра в Тернополі знову зміна тарифів. 

Внаслідок цієї транспортної сварки у Тернополі навіть виник новий гештег #маюногиходжупішки.

Odoo CMS - велика картинка

"Транспортний майдан" у Тернополі

Джерело фото

Електронний квиток у Чернівцях однозначно буде, адже договори вже підписані, очікується закупівля обладнання, механізми продумані, ще й розроблений дизайн квитка. Коли буде запроваджено електронний квиток? Питання, на яке 100% точної відповіді чиновники не дають. Орієнтуються на кінець грудня цього року.

Очевидно, що після офіційного впровадження у документах, потрібен час, і ще більше – для запуску системи на практиці. Тоді ж зможемо побачити активність містян у використанні е-квитка, перші дані щодо пасажирообігу та які нюанси ще необхідно допрацювати.

Матеріал Ірини Капуш
Фото Василя Салиги та Катерини Суручану

Схожі публікації