Чернівці і сталий транспорт

Чи потрібні місту велодоріжки?

Аналітика

Сталий розвиток відноситься до моделі людського розвитку, в рамках якої використання ресурсів спрямоване на задоволення людських потреб із одночасним забезпеченням сталості природних систем та навколишнього середовища, щоби ці потреби могли бути задоволені не тільки для нинішнього, а й для майбутнього поколінь.

Сталий розвиток вимагає чіткого підходу до використання ресурсів. Такий підхід пов'язаний із нашою здатністю розумно використовувати, створювати і фінансувати ресурси, що становлять основу нашої економіки. А важливим елементом на шляху до сталості є сталий транспорт.

Odoo CMS - велика картинка

Що таке сталий транспорт?

Назву «сталий транспорт» (або «зелений транспорт») використовують для означення будь-якого виду транспорту з низьким впливом на довкілля. Це може бути піша хода, велосипедні поїздки, громадський транспорт, екологічно-дружні «зелені» автомобілі, спільне із друзями використання автівки. Також цей термін стосується міських транспортних систем, при користуванні яких вживається мало палива, зберігається простір та пропагується здоровий спосіб життя.

Дуже «модним» сьогодні є велоспорт. Адже велосипед є безпечним, екологічним та економічно ефективним видом транспорту.

За даними Worldometers, у світі використовується понад мільярд велосипедів, а темпи їх виробництва значно переважають темпи виробництва автомобілів. У високорозвинених країнах велосипед вже давно став частиною культури - ним щоденно користуються і наймолодші, і найстарші мешканці. Європейська федерація велосипедистів (ECF) навіть підрахувала, що економічні переваги від масового використання велосипеда як транспортного засобу для Євросоюзу становлять 513,19 мільярдів євро, а це на 25% більше ніж річний ВВП Бельгії.

Вже 60 мільйонів європейців використовують велосипед як повноцінний міський транспорт, а в Данії, Нідерландах та Німеччині серед населення налічується 20 % велосипедистів, тоді як в Україні лише 2%. За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг» у 2018 році 22% чернівчан надають перевагу автомобілеві, а Чернівці стали найбільш автомобільним містом України, обігнавши при цьому Київ, Одесу та Харків.

Не зважаючи на це, альтернатива громадському транспорту та автомобілю все ж є, і це велосипед. Але чернівчани не поспішають пересідати на двоколісний транспорт, оскільки вважають, що це не так вже й безпечно, мовляв, водії не дуже обережні, та й велодоріжок немає. Однак в Чернівцях, особливо з настанням тепла, все частіше можна побачити велосипедистів. Водії велосипедів спростовують міф про те, що велотранспорт небезпечний, але і не заперечують потрібність велодоріжок.

Odoo CMS - велика картинка

«Загалом у Чернівцях їздити на велосипеді не дуже безпечно, але, на мою думку, можливо. Питання безпеки для кожного індивідуальне, і я ніколи не повірю в те, що не можливо потрапити під колеса авто рухаючись велодоріжкою. Це завжди лотерея. Найбезпечніші вулиці - без ям та непофарбованих лежачих поліцейських. Додаткова безпека - парканчики які унеможливлюють "перебігання" вулиць пішоходами».

Максим Лукінюк, велосипедист

Odoo CMS - велика картинка

«У Чернівцях водії, в основному, лояльно ставляться до велосипедистів. Але веледоріжки - це завжди добре. Вони сприяють розвитку велоспорту та велотуризму, а також регулюють дорожній рух. Плюс доріжок, у їх практичності у погану погоду, бо на тротуарах не розженешся - багато людей, а якшо по проїжджій частині їхати, то можуть непогано так заляпати». 

Богдан Білава, студент  

Odoo CMS - велика картинка

«Доріжки потрібні. Це повага до велосипедистів, як мінімум. Світова практика доводить, що велорух потрібний і корисний місту. Щороку збільшується кількість людей, які переходять на велосипед, незважаючи на умови. Адже проблема не лише в доріжках, у місті мало стоянок, ями на дорогах, відсутність освітлення на дорозі та у дворах, лежачі поліцейські, які не відповідають нормативам і т.д».

Дмитро Міцевич, велосипедист

Досвідчені велосипедисти взагалі вважають, що можуть спокійно обходитися без велодоріжок і велосмуг, бо вже навчилися не боятися машин, об'їжджати головні дороги двориками. 

Odoo CMS - велика картинка

«Особисто мені велодоріжки не потрібні, дуже добре відчуваю себе на дорогах, ще жодного разу не переїхали (сміється). От якщо би дороги відремонтували, було би супер. Адже там, де бруківка, таке відчуття, що велосипед розсипається на запчастини. У таких ситуаціях велодоріжки б не завадили».  

Олексій Бурденюк, велосипедист

Odoo CMS - велика картинка

«Безпека їзди на велосипедах залежить не лише від інфраструктури. Можна безпечно їздити і без наявності велодоріжок. Але, для цього усі учасники дорожнього руху повинні дотримуватися правил дорожнього руху та поважати один одного. У Чернівцях велосипедисти успішно їздять усім містом. Проблемами є не так безпека вулиць загалом, як наявність певних перешкод, розкиданих по місту, і спрогнозувати їх досить важко. Це можуть бути каналізаційні люки, бордюри, неправильно припарковані автомобілі, пішоходи, які перебігають дорогу у не призначеному для переходу місці тощо. Цікавим також є те, що про безпечність маршрутів свідчить наявність жінок на велосипедах. Статистика показує, що жінки не їздять там, де їм не комфортно або здається небезпечно».

Жанна Олійник, менеджерка проектів Буковинської агенції регіонального розвитку

Велосипедисти у Чернівцях є і їхня кількість зростає. Зважаючи на відсутність велодоріжок у місті, сприяє збільшенню числа велосипедистів явно не розробка велоінфраструктури з боку місцевої влади. Популяризацією сталого транспорту у Чернівцях займається Буковинська агенція регіонального розвитку. Громадські активісти проводять різноманітні акції, які заохочують людей пересісти на велосипед, і використовувати його як повноцінний міський транспорт.

Odoo CMS - велика картинка

«Чернівці не є винятковим містом і в нас можна використовувати велосипед, як повноцінний вид транспорту. Інше питання, що це не є так просто і зручно, як у відомих "велостолицях" світу, як то Копенгаген або Амстердам. Навіть у порівнянні з деякими українськими містами, ми, на жаль, поки програємо в облаштуванні зручного велосипедного простору. Безсумнівно в останні роки кількість велосипедистів в місті збільшилася, проте не так масово, як це відбувається в інших містах. Перше, що ми чуємо - в місті немає або не достатньо велосипедистів, щоб для них щось робити. Але ті люди, які вже пересіли на велосипед, погодилися з тим, що вони можуть їздити на ньому за наявних умов. Так, вони зрадіють велоінфраструктурі, але не вони є основною цільовою групою. Бо велоінфраструктура будується в першу чергу для тих, хто готовий пересісти на велосипед, як тільки з’являться більш зручні та безпечні умови для пересування велосипедом. Пропозицією ми формуємо попит і це є важіль міста для розвитку».  

Богдан Старик, координатор напряму "Безпечні вулиці" Буковинської агенції регіонального розвитку

Наприклад, у Львові станом на кінець 2017 року побудовано більше ніж 100 кілометрів велодоріжок, а це просто неймовірний для України показник. Так, за даними Асоціації велосипедистів Києва, столична веломережа має протяжність всього 26 км, тоді як у Вінниці 39 км велодоріжок, у Харкові - 8 км, в Івано-Франківську - 7 км, а в Одесі - 6 км.

Нещодавно стало відомо, що й Чернівцях побудують 15 км велодоріжок в рамках проекту «Через сталий транспорт до чистого довкілля».

Водії навряд чи будуть у захваті від облаштування велодоріжок, оскільки дороги у Чернівцях не тільки розбиті, а ще й вузькі. 

«Не завжди необхідно будувати нову велодоріжку. На багатьох вулицях достатньо впорядкувати парковку і місце для велосипедів з’явиться. Інколи ширина тротуару дозволяє облаштувати спільний рух пішоходів і велосипедів, на деяких вулицях необхідно обмежити рух авто або зменшити їх швидкість. Кілька років тому міськрада прийняла концепцію розвитку веломережі в місті, але, на жаль, до її впровадження так і не дійшло. Усі ми бачимо, що в місті ремонтується доволі мало вулиць, але навіть на тих декількох вулицях не взяли до уваги інтереси велосипедистів і повністю проігнорували норми прийнятої міськрадою концепції. Тому політика міської ради в цьому радше зводиться до відомої приказки "моя хата скраю"».

Богдан Старик, координатор напряму "Безпечні вулиці" Буковинської агенції регіонального розвитку

Odoo CMS - велика картинка

«У 2015 році ми розробили план, в якому передбачено розвиток системи велодоріжок, це буде сприяти велосипедному руху. З тих пір ми почали робити велодоріжки тільки на вулиці Воробкевича. Важко сказати, коли ми їх зробимо до кінця. Мало де в місті можна побудувати окремі велодоріжки. Тому в Чернівцях це може бути окреслена роздільна смуга і розроблений маршрут для велосипедистів. Тільки в цьому році ми продовжили роботу по велодоріжці на Воробкевича. Коли ми будемо робити тротуар на Комарова, від «Черемоша» до Паркового проїзду, ми також будемо робити велодоріжки. Те нове, що ми плануємо, ми плануємо із врахуванням велодоріжок, і рух транспорту також має бути врахований». 

Ярослав Кушнірик, директор департаменту економіки, колишній директор департаменту ЖКГ

Odoo CMS - велика картинка

«Переважна більшість людей, які їздять у метро, громадському транспорті чи машині, спробують велосипед як транспорт лише тоді, коли для них буде створено відповідні умови на дорозі. Наприклад, відокремлені веломаршрути, які непреривно з’єднують між собою різні частини міста. Або коли швидкість машин у потоці буде не більше 30 км/год, як на 72% доріг у Берліні, а не 60+20 км/год, як у Києві (так, я знаю, що в нас буває і 100 км/год в межах міста). Найкращим аргументом сісти на велосипед у великому місті є поява безпечної велоінфраструктури, символом якої залишаються в масовій свідомості велодоріжки».

Марина Блудша, медіакоординатор Асоціації велосипедистів Києва

У Чернівціях потрібно збільшувати кількість велосипедистів. Але люди бояться пересідати на велосипед, не впевнившись у своїй безпеці. Навіть візуальна поява велодоріжки або велосмуги дає сигнал "Безпечно, можна їхати!".

Якщо чернівчани пересідатимуть на велосипеди, в місті значно покращиться рух транспорту, буде менше заторів. А найголовніше – велотранспорт сприятиме покращенню екології.

Матеріал Діани Кермач та Оксани Чміль

Схожі публікації