Він розділить фанатів на два табори
Він найдовший у своїй серії
Він не відповість на всі питання і залишить безліч таємниць 

14 грудня – на цей день чекали мільйони фанатів. Довжелезним чергам за поп-корном можуть позаздрити топові бутіки перед Чорною п’ятницею. «Зоряні війни: останні джедаї» – восьмий епізод культової саги вже бере на абордаж кінотеатри по всьому світу. Чого чекати від нового фільму? Що змінилося з часів виходу сьомого епізоду? Та як правильно перекладається назва стрічки?

І справді найбільш дискусійне питання – це переклад назви кіно, тому що слово Jedi з англійської можна перекласти як в однині, так і в множині. Режисер стрічки Райан Джонсон зазначив, що в основу фільму покладена назва саме в однині, тому що вона відповідає оригінальній задумці. А в глядачів буде можливість упевнитись у цьому самим.   

Хронометраж фільму (150 хвилин) був значно розширений за рахунок додаткових сюжетних арок. У якийсь момент починає навіть надокучати думка: «Ну ні, ви цього не зробите, це ж справді недоречно і занадто довго». Але режисер це робить. І як результат – події на богемній планеті казино і перегонів. З одного боку, можна сказати, що це створено задля збагачення уявлення глядача про всесвіт. Проте десь ми вже це бачили, yeah?

І знову ж таки через цей крюк сюжетна лінія Фінна і його нової подруги Роуз – ну дуже затягнута. Забери її з хронометражу, і нічого не зміниться. Нам ще не розкрили особисту драму головних героїв, але водночас починають «втирати» про взагалі невідомого персонажа. Усім цікаво, що ж там буде з Рей, як завершиться вирішальна баталія. І тут прямісінько посеред сцени нас перемикають на цю толерантну парочку. Ну нецікаво! Ви не спромоглись повною мірою розвивати вже відомих у сьомому епізоду нових героїв, а вже тицяєте трагедію і любовну драму інших.

По Демерон так і залишився бунтарем, який не виконує наказів і нікого взагалі слухати не збирається. Протягом усієї історії він вчиться бути більш розважливим, а не лише безупинним шибайголовою. Але з іншого боку в цьому є вина й лідерів самого повстання. Адже вони навіть не можуть обговорити план разом, натомість таємничо дивляться в ілюмінатор. Через це виникають сварки і сутички, а потім, коли вже пізно щось змінити, По такий: «Ого, а план крутий». Так! Тільки б його розповіли раніше! І саме у цій сюжетній арці Райан Джонсон так і не зумів розкрити чарівного персонажа віце-адмірала Емілін Холден (Лора Дерн).

Вперше, на жаль, можна відчути, що «Зоряні війни» із франшизи нашого дитинства перетворюються у комерційний конвеєр. Навіть ці порґі, нові кумедні звірятка, стрибаючи на каменюках кричать батькам з екрану: «Купи мене, купи мене».

Disney вже визначив стабільний курс розвитку франшизи: «Ми щороку будемо пихати вам чергові фільми «Зоряних воєн», доки ви не луснете». Так і відбувається. Кожні два роки нам показуватимуть стрічку з основної сюжетної лінії, а у проміжні роки видаватимуть якісь сольники чи реткони. Ідеальний бізнес, Disney, тепер ти «барижиш» нашою ностальгією.

Друге, що одразу ж кидається в очі, це те, що нова частина – своєрідний римейк п’ятого і шостого епізодів. Такого ніхто собі не міг уявити. В ідеалі сьомий епізод варто було зробити дещо ностальгічним та трішки вторинним, оскільки після настільки тривалого мовчання камбек повинен був влаштувати всіх (а Джей Джей Абрамс це вміє). А от у восьмому епізоді варто було лишень продовжити історію, а не знову відсилатись до старої трилогії. Такій хід – не заради фан-сервісу, а тому що Disney і сам поки що не знає, як розвивати глобальну сюжетну лінію франшизи.

Хоча варто відзначити, що сценарист (Райан Джонсон) прописав неочікувані твісти й іронічні репліки, які доповнюють сюжетне тло.

Райан Джонсон прокоментував це так: 

«Ми взяли оригінальну концепцію і трішки її переробили, а потім додали у стрічку більше гумору».

Жарти справді класні, але їх не потрібно вставляти у кожен пробіл у діалозі (не плутай свої численні франшизи, Disney). Вони повинні бути доречними. У старій трилогії гумору було в міру, і від цього стрічка не втрачали ні своєї філософії, ні розважального характеру.

Так от ці «оригінальні зміни» - це іноді лютий абсурд. Режисер, скажімо, знімає сцену точнісінько як у шостому епізоді, але її кінець він змінює (о, типу, от вам і креатив, переосмислення) до неможливого. Деякі дурниці взагалі не піддаються поясненню (бомбардування у вакуумі, ага).

У результаті відповідей на більшу частину запитань ми не отримуємо. А чому? Бо все буде в наступному епізоді, і десь вже у двадцятому фільмі нам усе покажуть точно. А поки готуйте грошики і скидайтесь Міккі-Маусу на дитячі сніданки.

Це все було би смішно, як би насправді не так сумно. З легендарної франшизи, заради якої свого часу Джордж Лукас зміг пережити і десятки відмов від студій, і непередбачувані складнощі під час процесу зйомок, роблять звичайний фаст фуд для кінотеатрів. Але тепер Джорджу відстебнули купу «бабла» і він безтурботно насолоджується життям. Тоді у нього не було всесвітньої слави і визнання. Було тільки непероборне бажання зняти щось неймовірне та довести світові, що Джордж Лукас як творець чогось таки вартий. І про цей виклик суспільству пам’ятають усі. Та кому до цього є діло, коли у тебе на руках права на найбільш касову франшизу у світі? Тож поки дух олдскульної фрнашизи іще не вивітрився з цієї гори фан-шмоту, слід все ж змінити вектор розвитку серії.

Disney вже давно страждає самокопіюванням (що у власних мультфільмах, що у стрічках). Тому очевидно, що студії забракло сміливості створити щось справді цікаве і неочікуване. Головне, щоб усім подобалось, і всі купляли якомога більше тематичного мерчу.

Виходить, що режисери використали весь матеріал старої трилогії (приквели на щастя вони не чіпатимуть, бо тоді фанати старої трилогії, яких у рази більше, ніж нової, їх точно будуть хейтити), тому тепер трюк «піддивився у дядечка Лукаса» не прокатить. 

Безумовним плюсом трічки є акторська гра – вона витягує все. Без будь-яких заперечень як нові актори, так і «олдскульні» відіграли свої ролі з максимальною віддачею. Кері Фішер, яка, на жаль, покинула світ наприкінці 2016 року, чудово втілила Лею. А от Люк (Марк Хемілл) спершу – то якийсь нажаханий відлюдник, поведінкою якого вміло керують сюжетні cliché, то неймовірно харизматичний і відважний воїн.

Слід відзначити, що Райан Джонсон зміг віднайти візуальний баланс, який пронизує всю стрічку (червоні тони заворожують і гармонують із навколишнім середовищем). Взагалі у кадрах восьмого епізоду, як і сьомого, відчувається оновлений графічний почерк, як у космічних баталіях, так і у джедайських сутичках.

Деякі реалістичні кадри сутичок навіть дивують, оскільки такого взагалі ще не було за всю історію саги.  

Кайло Рен (Адам Драйвер) нарешті починає ставати хитрим і далекоглядним ситхом, який за будь-якої ціни досягне бажаного. Він більше не істеричний хлопчисько, а справді гідний антагоніст. Якщо у сьомому епізоді він викликав посмішку, то зараз навіть свого роду повагу.

Марк Хемілл, виявляється, майстер драматичного амплуа. Але у реальному житті без ексцесів не обійшлося. На передпрем’єрних прес-конференціях Марк серйозно підкреслював, як важливо не спойлерити сюжет нового епізоду тим, хто його не бачив. І от невдовзі Хемілл в одному з інтерв’ю сам ненароком розповів про ключовий сюжетний поворот. Well done, що тут скажеш.

Про головного злодія Верховного лідера Сноука (Енді Серкіс) краще взагалі не згадувати. Його походженню було присвячено десятки конспірологічних теорій. Але у нас тут дуже креативний сценарист, як пишуть західні критики, тому він підготував глядачам сюрприз.

У галактиці й надалі мейнстримовими темами залишаються жорстокість війни та людські самопожертви, злий-злий Перший орден і кинута напризволяще групка повстанців у цілому всесвіті. І це вже набридло. По-перше, дану тему належним чином розкрили у попередньому фільмі-ретконі «Бунтар-один», який висвітлював боротьбу руху опору проти імперії. У цій стрічці все працювало як треба, тому що сценарій був повністю присвячений окремій сюжетній арці. А в «Останніх джедаях» їх декілька, через що усе виглядає сумбурно. Хоча й баталії надзвичайно гарні, стрічка створена для формату IMAX.

У тому ж лутбоксвому раю «Battlefront 2» зробили непоганий крок: розповіли про війну від імені імперського офіцера, показавши її мотивацію, почуття та переживання.

«Зоряні війни: останні джедаї» – це стрічка, на яку справді варто сходити, незважаючи на відгуки критиків і глядачів. Фільм Райана Джонсона уособлює плід титанічної роботи, яка відчувається у кожному кадрі. І нехай громіздкий хронометраж та дрібні недоліки вас не лякають, адже подвійна кульмінація перевершує всі сподівання. Не дарма ж чекали цілих два роки, щоб нарешті побачити найвідомішу космічну оперу у світі.

Дивився Дмитро Сидоренко