Нью-Йорк–Чернівці: рейс небайдужості

Інтерв'ю з волонтеркою GoCamp Кейтлін Гарсіа

Інтерв'ю

"Я хотіла надихнути учнів з Чернівців власною історією і заохотити пізнавати світ"

Упродовж 2017 року тисяча волонтерів зі ста країн світу відвідають Україну заради місії GoCamp. Проект мовних літніх таборів в Україні GoCamp покликаний змінити життя цілого покоління українців, надихнувши молодь вільно володіти іноземними мовами та бути відкритими до інших культур і досвідів.

Студенти провідних університетів, топ-менеджери найбільших корпорацій, урядовці, представники української діаспори, лікарі, музиканти, митці – усі, хто за свій рахунок готовий виховувати в Україні нове суспільство, зацікавлені інтегровувати Україну в світову спільноту.

Кейтлін Гарсіа – одна з волонтерок GoCamp. Вона живе у Нью-Йорку та викладає англійську та французьку успішним бізнесменам та відомим моделям у столиці США. Цього літа Кейтлін протягом трьох тижнів навчала англійської учнів однієї зі шкіл у Чернівцях. Україну вона обрала свідомо, оплатила подорож за свій рахунок та навіть збирається повернутися сюди наступного року.

Кейтлін розповіла, чим приваблює її далека країна на Сході Європи та чому вона готова безоплатно робити тут добрі справи.

Odoo CMS - велика картинка

Чому ти вирішила взяти участь у проекті GoCamp?

Я вже декілька років навчаю бізнесменів, акторів та моделей французької та англійської у Нью-Йорку. Та я вирішила, що було б корисніше працювати з пересічними людьми. Також до участі у GoCamp мене надихнула моя любов до української культури. З часів подій Євромайдану я дуже поважаю українців та їхню силу, вважаю, що важливо підтримувати Україну.

Чому обрала саме Україну?

Протягом двох років я вивчаю російську. Мій вчитель з України багато розповідав мені про свою Батьківщину. Коли я дізналася про GoCamp, то вирішила, що це чудова нагода нарешті побувати тут.

Розкажи, які цілі ставила перед собою, вирушаючи в Україну.

У старшій школі я б ніколи не подумала, що обов’язковий курс французької підштовхне мене отримати науковий ступінь з французької літератури. Викладаючи англійську та французьку в Нью-Йорку, я зустріла багато цікавих людей з усього світу. Я навчилася в них так само багато, як і вони в мене. Іноземна мова розширює горизонти і робить світ людини глибшим. Я хотіла надихнути учнів з Чернівців власною історією і заохотити їх продовжити вивчати англійську та пізнавати світ.

Odoo CMS - велика картинка
"Коли я дивлюся на своїх учнів, то бачу майбутніх лідерів".

Подорожуючи, важливо бути відкритим до всього нового. Я хотіла зрозуміти різницю між культурами в Україні та США. Українці, яких я зустріла тут, були надзвичайно відкриті та прагнули поділитися зі мною усім, що вони люблять у рідній культурі.

Розкажи про своїх учнів.

Спершу учні були дуже сором’язливими. Та потім вони почали спілкуватись англійською вільніше. Зранку ми грали в різні ігри – це чудовий спосіб налагодити командну роботу серед дітей. Дехто говорив англійської менше, та навіть вони віталися зі мною зранку та пробували спілкуватися. Я намагалася створити приязне середовище для учнів. Американський стиль викладання багато уваги приділяє позитивній атмосфері навчання. Кожного дня діти підходили до мене з питаннями про моє життя, Об’єднані Штати та мою думку про Україну.

Чи виправдалися твої очікування від подорожі?

Уже майже місяць, відколи я повернулася в Америку, але кожен день я згадую людей, яких зустріла в Чернівцях. Багато моїх учнів дали мені на прощання щирі листи та подарунки, більшість з яких вони зробили своїми руками. Кілька дітей навіть прощалися зі мною на вокзалі, коли я сідала на потяг в останній день у Чернівцях. Я сподіваюся, вони згадуватимуть свою вчительку з Нью-Йорка з усмішкою на обличчі. Я ж про них не забуду ніколи. Навіть найменші учні добре знають історію свого міста та України. Не думаю, що їхні однолітки з Америки такі ж обізнані. Коли я дивлюся на своїх учнів, то бачу майбутніх лідерів. І з нетерпінням чекаю їхніх успіхів!

                     Фото, які Кейтлін зробила під час волонтерства в Україні. "My vision of Ukraine"

Що ти найбільше цінуєш у своєму досвіді в Чернівцях?

Найцінніше для мене – люди, яких я тут зустріла. Сім’я, в якої я гостювала в Чернівцях, робила все, щоб я почувала себе добре в незнайомому місті. Спогади про те, як після обіду ми з дітками гралися, розмовляючи англійською та українською, є найтеплішими для мене.

Я також познайомилася тут з багатьма письменниками. Ми розмовляли про мистецтво та літературу. Їх кар'єра лише починається, і вони надихали мене.

Чи збираєшся ти надалі бути волонтером?

Я б хотіла наступного року знову взяти участь у GoCamp. Україна – велика країна. Тут можна зустріти багато людей та відвідати багато цікавих місць. Через два роки я закінчу навчання та почну писати дисертацію. Чому б не повернутись у країну, яка подарувала мені стільки радості?

Я також думаю переїхати в Україну, щоб писати дисертацію. Можливо, в Чернівці! В Україні я була вперше, та не в останнє.

Фото з особистого архіву Кейтлін Гарсія

Спілкувалася Оксана Чорна

Схожі публікації