Війни за історичні фасади

Журналістське розслідування про будівництво в історичній зоні міста Чернівці

Розслідування

У Чернівцях конфлікти щодо нових будівель в історичній частині міста тривають вже не перший рік. Мешканці сусідніх будинків наполягають, що такі новобудови є незаконними, порушують архітектурний ансамбль або й узагалі загрожують сусіднім архітектурним пам’яткам. Забудовники ж переконують, усі дозвільні документи у них є, а нові будівлі будуть витримані у належному стилі.

 
 

Така ситуація склалась і навколо будови на вулиці Йозефа Главки, 2 біля Резиденції митрополитів Буковини і Далмації.

Сніжана Афанасьєва живе у сусідньому будинку, який розділений між її сім’єю та родиною забудовника Євгена Сучевана. Вона стверджує, сусід почав будівництво без відповідних дозвільних документів, адже в цій зоні, в яку входить ділянка забудови (згідно містобудівної документації) дозволяються тільки реставрації, реконструкції історичних будівель, а от будувати нове тут можна лише у виняткових випадках.

«У мене є докази, що родина Євгена будувала без дозволу Мінкультури, на базі обґрунтування, яке є лише науковою роботою. Це документ, що описує ділянку в цілому, зону, що там знаходиться, режим використання, пам’ятки, висотність, архітектурну стилістику. І, відповідно, цей документ є просто аналізом. А вони на його підставі будували. І дозвіл отримали лише через півтора роки після того, як було зупинено будівництво».

Сніжана Афанасьєва, громадська активістка

Odoo CMS - велика картинка

Будівництво тривало лише 4 місяці і було зупинене за рішенням суду у вересні 2015 року. Судові процеси між Сніжаною Афанасьєвою та забудовником тривають і досі.

Рішенням суду законсервоване й інше проблемне будівництво – прибудова до Генеральського дому – першої кам’яної споруди міста Чернівці 1780 року.

Владислав Українець є Головою ОСББ «Генеральський дім», члени якого і позиваються проти забудовника. Він запевняє, що Іван Істенюк, власник 1/3 Генеральського дому, підписавши охоронний договір з міською радою, насправді, руйнує архітектурну пам’ятку. Забудовник створює для себе чергові торгові площі, називаючи це реконструкцією пам’ятки місцевого значення.

«В 2014 році починаються будівельні роботи. В 2015 році ПП Іван Істенюк бачить, що мешканці зчинили супротив, і дарує незавершене будівництво ПП Віталію Вакулі. Вакула звертається до міської ради, щоб орендувати цю приватну ділянку. І в той же час він звертається до Міністерства культури за дозволом на будівельні роботи. Виходить нонсенс. В 2014 році без дозвільних документів почалося будівництво, виконані земельні роботи, був поставлений фундамент, зведений вже майже перший поверх».

Владислав Українець, громадський активіст

Odoo CMS - велика картинка

Які ж дозвільні документи необхідні для будівництва в історичному ареалі?

Щоб розпочати будівництво, спочатку необхідно узгодити історико-містобудівні обґрунтування з Міністерством культури України. Та це лише науково-проектна документація. Далі потрібно розробити робочий проект, повідомити ЮНЕСКО.

Та згідно із ЗУ «Про охорону культурної спадщини» основний дозвільний документ надається Мінкультом перед початком будівельних робіт. 

У Чернівцях в обох випадках погодження були отримані вже після зупинення будівництва. 

Чому почали будувати без необхідних документів, ми запитали забудовників.

Власник новобудови біля Резиденції Євген Сучеван на камеру говорити відмовився. Проте погодився показати нашим журналістам документацію на будівництво.

Документи підтверджують, будівництво розпочалось у 2015 році. А дозвіл від Мінкульту забудовник отримав лише в січні 2017.

У приватній розмові Євген Сучеван пояснює, у департаменті містобудування відповідну документацію його зобов’язали погоджувати у відділі охорони культурної спадщини, а не в Мінкульті, як вимагає законодавство. Тому і виникли суперечки.

У прибудові до Генеральського дому ситуація ще складніша. Будівельні роботи там почали у серпні 2015, а дозвіл від Мінкульту отримали в березні 2017 року. Звіт про результати технічного обстеження датується ж 2016 роком.

Забудовник Іван Істенюк, який є власником 1/3 архітектурної пам’ятки, підписав договір із відділом охорони культурної спадщини. Проте після початку судових процесів дарував ділянку з новобудовою бізнес-партнеру Віталію Вакулі.

Іван Істенюк теж відмовився від зустрічі. А новий власник ділянки переконує, будівництво здійснюється для укріплення Генеральського дому.

«Нам підказали і спеціалісти, і друзі, хто в будівництві розуміється, що треба рятувати будинок. Такі роботи досить дорогі, через це виникло питання про розширення площі».

Віталій Вакула, співвласник прибудови до Генеральського дому

Odoo CMS - велика картинка

 Звертаємось за коментарем до головного архітектора міста Наталії Хілько.

«Чи потрібна там та прибудова, я до сих пір не розумію. Але те, що вона видавалась на основі наявних документів, тут порушень я не бачу. В управлінні при видачі містобудівних умов та обмежень законних підстав для відмови немає».

Наталя Хілько, головний архітектор міста

Нагадаємо, що одним із важливих державних органів, який видає дозволи на реконструкцію історичних будівель – це відділ охорони культурної спадщини, куди ми неодноразово зверталися за коментарем. Втім відповіді ми так і не отримали. 

Наразі обидва будівництва зупинені, а суди тривають. Проте зрозуміло, що і в містах з багатою архітектурною спадщиною необхідно будувати щось нове. Цікаво, як таку практику реалізовують в Європі?

Ми запитали румунського архітектора Рудольфа Графа, який зараз працює в Чернівецькій міській раді в рамках німецько-українського проекту з комплексного розвитку міст в Україні.

Odoo CMS - велика картинка

«Є багато прикладів історичних міст в Європі. Наприклад, Ґрац в Австрії. Він має такий же розмір, як Чернівці. І також належить до світової спадщини ЮНЕСКО. У ньому змішана архітектура різних часів. Але там її бережуть. Для Чернівців це також типово. Тому що тут чудово поєднані австрійські структура та архітектура з будинками у модерному або конструктивіському стилі. Деякі з них дійсно мають високу архітектурну цінність. В Європі інтенсивні обговорення про те, що потрібно місту на певній території, часто тягнуться декілька років. Обговорення будівництва в історичній частині міста займає багато часу. Це відбувається у формі публічних дебатів та дискусій. Я думаю, що з хорошим керівництвом, невеликими  покращеннями і вдало продуманими проектами можна досягнути значно більше, ніж із великими змінами та непевним результатом».

Рудольф Граф, архітектор

Чи законні будівельні роботи в обох випадках, вирішить суд. Проте питання спекуляції поняттям охорони культурної спадщини залишається відкритим.

Схожі публікації