Халабуди чи зелені зони: як розвивають парки у Чернівцях

Журналістське розслідування про чернівецькі парки та законність їх розбудови

Розслідування

Однією з найобговорюваніших та найболючіших тем цього тижня у Чернівцях стали парки та їх розвиток. Ми вирішили детально розібратися у тому, хто знищує зелені зони, перетворюючи їх у генделики? Чиї інтереси захищає міська влада: громади чи підприємців? Та куди подівся фонтан-привид із парку "Жовтневий"? Про все це розкажемо у розслідуванні Weche.

 
 

Рішення, які приймають депутати на сесіях Чернівецької міської ради, нерідко є незрозумілими для пересічних мешканців міста без юридичної освіти. Прикладом цього слугує рішення від 1 серпня цього року, яке стосується парків «Жовтневого» та Центрального у місті Чернівці.

Депутат Ярослав Петришин ініціював зміни до "Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності у парках". Депутати проголосували за рішення, не помітивши ні порушення чинного законодавства, ні конфлікту інтересів у ініціатора змін.

"У серпні 2017 року наш депутат Петришин додає до цього підпункту дуже цікаві слова: освоєння парків можна здійснювати по Концепції розвитку відповідного парку, затвердженої міською радою. Таким мутним документом депутати собі дозволяють керуватися у випадку розміщення тимчасових споруд у парку". 

Тетяна Шепелько, юрист

Odoo CMS - велика картинка

"Це не рішення, яке дає мені якісь преференції, це рішення, яке дає преференції громаді, максимально якісно використати території парків".

Ярослав Петришин, депутат Чернівецької міської ради

Тобто, аби забудувати парк, підприємцям необхідно лише запропонувати свої проекти для Концепції розвитку, яка є стратегічним документом. А після отримати погодження депутатів міської ради.

Чому це погано? Такі дії суперечать закону «Про природно-заповідний фонд України», згідно з яким будівництво у парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва місцевого значення має здійснюватися винятково за погодженими проектами спеціалізованих наукових організацій. 

Більше того, компанія Ярослава Петришина у 2016 році отримала в оренду ділянку у парку ім. Тараса Шевченка. Мова йде про майдачник, де завжди зупинявся цирк. Натомість депутат вирішив використовувати територію під ресторан. 

"Мені дали в оренду майданчик терміном на 2 роки з обов’язковим проведенням тендерного конкурсу через цих 2 роки. Там досить висока орендна плата, яка приблизно в 10 разів перевищує ту, яку до мене платили цирки". 

Ярослав Петришин, депутат Чернівецької міської ради

Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка

Якщо у парку Шевченка встановлюють ресторани, то у парку "Жовтневий" популярністю користуються кіоски та халабуди.

Навесні 2014 року киянка Альона Смирнова отримала 0,4 га паркової землі по договору про співпрацю з міськрадою та парком «Жовтневий». За цей час на території парку підприємиця встановила картинг, альтанки та стоянку.

До цього на цій території працювали й інші підриємці, зокрема, брат Смирнової Олександр Батюкевич, який також підписував відповідний тристоронній договір із дирекцією парку та міською радою.

Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка

"Там є кримінальна справа 2013 року про шкоду, завдану парку в 560 тисяч гривень. А зараз в 2015 була повторна вирубка, яку екологічна інспекція не розслідувала, тому що в країні після Революції діяв мораторій. Справу перекваліфікували в адмінку. Але є і відеодокази, і фотодокази того, що було здійснено на цій території. На території парку заборонено розпиття алкогольних напоїв. У «Халабуді» продаються пиво та спиртні напої. Заборонено розпалювання багаття. В «Халабуді» смажаться шашлики. У парку заборонена будь-яка діяльність, пов’язана з викидами CO2. У парку заборонено проїзд автотранспорту". 

Юрій Воронка, член наглядової ради парку "Жовтневий"

А от власник Халабуди Олександр Батюкевич каже, дерева рубали представники парку. 

"Не було там жодного дерева вирубаного нами. Екологічна інспекція видала парку Жовтневому акт, яким вони проводили ці роботи. Це робив парк своїми силами, руками". 

Олександр Батюкевич, приватний підприємець

Після численних звернень громади до правоохоронців, 28 грудня 2015 року суд визнав недійсним договір про співпрацю з Альоною Смирновою. Її зобов'язали звільнити ділянку, якою та користувалась.

Пізніше рішення Львівського апеляційного суду в квітні 2016 року залишило ці вимоги без змін. Проте «Халабуда» і досі діє на території парку. Щоправда, тепер без жодних договорів.

Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка

Ми розглянули лише одну сторону медалі. А що ж думають самі підприємці? Олександр Батюкевич запевнив, що Халабуду побудували з дозволу міської ради, ще тоді, коли мером був Микола Федорук. Ба більше! Підприємці заплатили так званий внесок у розвиток парку – 10% на розбудову фонтану. Ось послухайте. 

"Ми працюємо по договору не №70, а №12 на ім’я Батюкевича Олександра Григоровича. Коли цей договір укладався, дирекція парку запропонувала внести 10% від забудови об’єкта на розвиток парку, на розвиток фонтану для того, щоб у подальшому укласти з нами договір на наступні 39 років. Гроші витрачені, прийшов час продовжувати договір – його не продовжують. Фонтан мав бути на Комаровських озерах, десь там. Цього фонтану немає. Нас попросили письмово, щоб ці гроші пішли на розвиток парку Жовтневого".

Олександр Батюкевич, приватний підприємець

Odoo CMS - велика картинка

Виходить, що дозвіл на побудову Халабуди у Жовтневому парку видавали попередники. Змінилася влада, а з нею і вимоги до облаштування парків. Втім чи будуть знесені альтанки та хто відновить вирубані дерева – вирішуватиме суд. 

Більше дивіться у нашому сюжеті та підписуйтесь на сторінки Weche у Facebook та Twitter.

Схожі публікації