Крим – ласий шматок для Кремля, а Донбас ще більше: погляд німців на українське питання (ВІДЕО)

У Гамбурзі відбулась дискусія на тему “Нове майбутнє для України”

Огляд

23 жовтня благодійний фонд “KörberForum” у Гамбурзі провів дискусію на тему “Нове майбутнє для України”

 
 

Дискусія відбувалася в рамках проекту “Росія в Європі”. У заході могли взяти участь усі бажаючі, пройшовши попередню реєстрацію. Після заходу відвідувачі мали можливість поставити своє запитання. Загалом у заході прийняли участь більше 100 осіб.  

Серед учасниць платформи стала Світлана Заліщук, народний депутат України. Зустріч модерувала Ліана Фікс.

- Якщо повернутись до Євромайдану, який досвід ви там здобули, які помилки ви там побачили і чому ви особисто вирішили піти у політику?

- Перефразую Платона, який казав, штраф, щоб уникнути політиків, це ціна, яку ми платимо іншим людям, які бачать, що в кінці кінців, ми не поділяємо дії уряду.

Тож це був мій вибір, після Євромайдану, коли я працювала журналістом, коли пішла в громадську організацію, ми боролися з корупцією. Ми говорили про цензуру у нашій країні, ми захищали права людей.

Але в критичний момент я зрозуміла, що на спостереженнях та критиці нічого не закінчується.

2014 рік став вирішальним моментом для всього покоління, щоби зрозуміти, що влада тепер у їх руках, що тепер вони повинні взяти на себе відповідальність за країну. Можна було продовжувати спостерігати за всім та бути не задоволеним владою, а можна було піти і змінювати систему зсередини. 

Другою учасницею розмови стала Марілуїза Бек.

- Чи очікували ви таку реакцію, яка відбулась в українському суспільстві? І як ви поясните те, що в листопаді 2014 року відбувся такий сильний супротив політичної системи.

- Чи я цього очікувала? Тут я змушена замислитись. Я гадаю, що ні. 

Ця вражаюча динаміка протесту, як у Фейсбуці так і на Майдані, була геть неочікуваною.

Все це розпочалося з маленької деталі, яка розкрила суть Європейського Союзу і його значення для цих молодих людей. Вони зрозуміли скільки дверей у напрямку Європи може відкритися перед ними, хоч Україна і так є Європою. Під Європою я маю на увазі такі важливі речі як модернізація, розвиток економіки та й взагалі життя у відкритому суспільстві.

Молодими людьми було створено звернення, котре було надзвичайно велике за обсягом  більше 100 сторінок. Його вміст складався з роз’яснення, як і що повинно бути, коли країна робить кроки до вступу у Євросоюз.

Динаміка зростала через те,що міністри або ж влада вели себе брутально щодо молодих людей.

Я була на той час на Майдані. Бачила навіть от цю польову кухню, про яку подбали люди, які там перебували. Кухню контролювала одна молода жінка, медсестра, яка розповіла мені про свій досвід з 2004 року. Це була Помаранчева революція. Вона сподівалася ніколи не використовувати свій набутий досвід. Коли розпочалось це повстання, вона на це не розраховувала, але коли вони почали бити дітей… Вона сказала собі, що мусить пройти через це ще раз.

І я гадаю, що цей момент і став тим пунктом, коли цей бунт або протест набрав своєї найбільшої сили. Вони мали стільки корупції. Вони мали чималий хаос, який збільшували всі урядові структури. З цим вони прижилися. Але коли прийшов цей момент, вони не могли сидіти осторонь. 

Нам також вдалося поспілкуватися зі Світланою Заліщук:

- Яка ваша роль у цій події та що ви для себе заберете з цієї зустрічі?

- Для мене важливо, аби не тільки в Берліні політики і журналісти говорили між собою про Україну, а й виборці у Німеччині знали, в чому проблема зараз в Україні, які перед нами стоять виклики, яка відповідальність європейського Союзу за вирішення конфлікту та припинення війни в Україні. Тому, що від їхніх голосів залежить, який буде уряд, хто буде міністром внутрішніх справ, яким чином буде здійснюватися політика по відношенню до України та Росії. Тому я сюди приїхала на запрошення фонду. Щодо висновків, які я для себе візьму, – треба більше проводити таких зустрічей, треба приділяти увагу не тільки столиці, а й величезним мегаполісам, які також відіграють роль у творенні політики урядів.

- Чи варто наразі в Україні давати початок новим реформам, чи слід покращити діючі?

- Тут нема протиріччя, нових і тих, що зроблені вже. Нам безумовно потрібно їх вдосконалювати. Але нові… Все між собою дуже пов'язано. Чи потрібно створювати антикорупційний суд? Так! Тому, що інвестиції не будуть приходити, іноземний бізнес не захоче сюди приходити, не захоче вкладати гроші в українську економіку. Чи можна без цього змінити якісь економічні заходи?Ні, не можна! Тому це також важливо. Чи потрібно змінювати медичну реформу? Так, потрібно! Тому, що поряд з тим, що ми реформуємо публічну службу, так, мається на увазі державну службу, паралельно люди в Україні найбільше страждають у закладах медичної сфери, тому що не мають повноцінних послуг. Тобто говорити, що перше - змінити антикорупційну систему чи медичну сферу  вибрати неможливо. Тому треба йти паралельним шляхом.  

Матеріал Лілії Рідної

Схожі публікації